Решение № 17078638, 30.06.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.11 Справа № 5021/870/2011. Господарський суд Сумської області у складі:

судді Лущик М.С.

за участю секретаря судового засідання Душиної М.М.

розглянув справу

за позовом Приватного підприємства «Вагова компанія «МІКА»,

м. Дніпропетровськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми

про стягнення 79654 грн. 95 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 113 від 22.03.2011 року

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 15-3154 від 26.04.2011 року

Суть спору: позивач згідно позовної заяви просить суд стягнути з відповідача 79654 грн. 95 коп. заборгованості за поставлений товар, згідно договору № 09-К07/08 від 12.05.2008 року, та судові витрати.

28.04.2011 року позивач подав до суду обґрунтований розрахунок суми позовних вимог, відповідно до якого сума боргу відповідача становить 79654 грн. 95 коп., з яких: основний борг - 59450 грн. 00 коп., інфляційні втрати 16340 грн. 70 коп., 3% річних 3864 грн. 25 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що згідно пп. 3.2 договору № 09-К07/08 від 12.05.2008 року покупець здійснює оплату за поставлений товар в 10-денний строк з моменту підписання акту здачі-приймання устаткування. Відповідач вказує на те, що акт здачі-приймання устаткування позивачем не складався, наявність вини відповідача позивачем не доведена, тому нарахування інфляційних збитків та трьох процентів річних є неправомірним.

Розглянувши матеріали справи, вислухваши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

За умовами договору № 09-К07/08 від 12.05.2008 року позивач (постачальник) зобовязався виготовити та передати у власність відповідачу (покупцю), а покупець зобовязався прийняти та оплатити на умовах договору поставку на ВАТ «Сумихімпром» безперервний стрічковий дозатор «ЕрМак ДНЛ-20» (товар), ціна, кількісні та якісні характеристики якого викладені у специфікації, яка є невідємною частиною договору.

Згідно п. 3.1 договору, загальна сума договору складає 63450 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 10575 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.2. договору, покупець здійснює оплату в розмірі 100% загальної вартості договору перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання обладнання.

За умовами п. 2.3 договору, датою поставки товару вважається дата передачі товару покупцю разом з товаросупроводжувальними документами, зазначена в накладній.

Постачальник надає покупцю наступні товаросупроводжувальні документи: видаткова накладна, податкова накладна, рахунок-фактура із зазначенням ціни, вартості товару, технічний паспорт, інструкція по експлуатації (п. 2.4 договору).

Позивач вказує на те, що на виконання умов договору ним здійснено поставку та передано відповідачу визначений у договорі товар, що підтверджується видатковою накладною № 94 від 28.07.2008 року та довіреністю № 202410/565 від 25.07.2008 року на отримання цінностей за договором № 09-К07/08 від 12.05.2008 року, проте в порушення умов договору відповідач розрахувався не в повному обсязі за отриманий товар, у звязку з чим, станом на 01.03.2011 року, враховуючи часткову сплату відповідачем 30.01.2009 року 2000 грн. та 03.02.2009 року 2000 грн., сума основного боргу перед позивачем складає 59450 грн. 00 коп.

В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію вих. № 2 від 05.01.2011 року на загальну суму 76455 грн. 96 коп. Відповіді на претензію відповідачем надано не було.

Відповідач заперечує проти вимог позивача, посилаючись на відсутність акту здачі-приймання обладнання, з моменту підписання якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за отриманий товар.

Відповідно до ч. 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив, що факт передачі у власність відповідачу та прийняття відповідачем товару за договором № 09-К07/08 від 12.05.2008 року підтверджується видатковою накладною № 94 від 28.07.2008 року та довіреністю, виданою інженеру ОСОБА_3 на отримання від позивача цінностей за договором № 09-К07/08 від 12.05.2008 року.

Більше того, в підтвердження свого зобов'язання за укладеним договором відповідач платіжними дорученнями № 1004 від 30.01.2009 року, № 1141 від 03.02.2009 року здійснив часткову оплату за прийнятий дозатор згідно договору № 09-К07/08 від 12.05.2008 року на загальну суму 4000 грн.

Крім цього, як свідчать матеріали справи, 30.05.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 46-02, згідно якого позивач (виконавець) виконав шефмонтажні та пусконалагоджувальні роботи по безперервному стрічковому дозатору «ЕрМак ДНЛ-20». 07.11.2008 року між сторонами було підписано акт виконаних робіт по вказаному договору № 46-02 від 30.05.2008 року, тобто фактично акт про введення в експлуатацію прийнятого відповідачем дозатора за довогором № 09-К07/08 від 12.05.2008 року. Платіжними дорученнями № 11679 від 05.08.2008 року та № 16183 від 24.11.2008 року відповідачем перераховано оплату за виконані позивачем шефмонтажні та пусконалагоджувальні роботи на рахунок позивача на загальну суму 6600 грн.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання не допускається; договір є обовязковим для виконання сторонами

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладені обставини, судом встановлено, що в порушення умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, відповідач повністю не розрахувався за поставлений позивачем товар згідно видаткової накладної № 94 від 28.07.2008 року, у звязку з чим, на момент подання позовної заяви до суду його заборгованість перед позивачем складає 59450 грн. 00 коп., що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 59450 грн. 00 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору позивач просить стягнути з відповідача 3864 грн. 25 коп. 3% річних та 16340 грн. 70 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Розрахунки інфляційних збитків та 3% річних складено у відповідності до ст. 625 ЦК України, тому вимоги позивача щодо стягнення інфляційних збитків в розмірі 16340 грн. 70 коп. та 3% річних в розмірі 3864 грн. 25 коп. є правомірними і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, 796 грн. 55 коп. держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул.. Харківська, п/о 12, код 05766356) на користь Приватного підприємства «Вагова компанія «МІКА» (49044, м. Дніпропетровськ, вул.. Дзержинського, 7/33, код 19097947) 59450 грн. 00 коп. основного боргу, 3864 грн. 25 коп. 3% річних, 16340 грн. 70 коп. інфляційних збитків, 796 грн. 55 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ М.С.ЛУЩИК

Повне рішення складено та підписано 30.06.2011 року.