Постановление суда № 16937283, 16.06.2011, Хозяйственный суд города Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

16 червня 2011 року

справа № 5020-934/2011

Суддя господарського суду міста Севастополя Погребняк О.С., розглянувши матеріали позовної заяви Садівничого товариства «Родник», ідентифікаційний номер 2460842 (997055, м. Севастополь, хутор Лукомський, Максимова дача) до Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(99044, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081) про відшкодування збитків та визнання недійсним акту №0101248 від 31.12.2008,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2011 Садівниче товариство «Родник»звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»про відшкодування збитків та визнання недійсним акту №0101248 від 31.12.2008.

Відповідно до вимог частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з підпунктами “а”, “б” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” 21.01.1993 № 7-93 (зі змінами та доповненнями), ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становлять 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн), а із позовних заяв немайнового характеру –5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85,00 грн).

Позивач, звернувшись до суду з позовною заявою, просить: 1) стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 9133,07 грн; 2) визнати акт №0101248 від 31.12.2008 недійсним.

Тобто позивачем заявлено дві вимоги, перша з яких майнова, а друга –немайнова.

Отже, державне мито має бути сплачено позивачем за майнову вимогу –1% від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн) (тобто 102,00 грн.) та 85,00 грн –за немайнову вимогу (5*17,00 грн), а всього 187,00 грн. (102,00 грн. + 85,00 грн.).

Проте, до позовної заяви позивачем додана квитанція № К110/Е/75 від 14.06.2011 про сплату державного мита в розмірі 176,33 грн., що не відповідає викладеним нормам.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Таким чином, позовна заява СТ «Родник»не відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України і, як наслідок, підлягає поверненню без розгляду в порядку пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, позивач не позбавлений можливості після усунення недоліків повторно звернутись до господарського суду з позовною заявою про захист своїх порушених або оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів у спосіб, передбачений діючим законодавством.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини першої статті 63, статтею 86, Господарського процесуального кодексу України, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Садівничого товариства «Родник» і додані до неї документи повернути без розгляду.

Суддя підпис О.С. Погребняк