№ 16893178, 16.06.2011, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 3-268/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2011року Голова суду, суддя Зачепилівського районного суду Харківської області БОЙКО Г.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 працюючої головним бухгалтером «Дружбокраянське».,

за правопорушення, передбачене ст..163-1 ч.1 КУпАП ,-

В С Т А Н О В ИВ :

02.06.2011 року до Зачепилівського районного суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1, де вказано, що нею вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 ч.1 КУпАП, тобто порушення керівникам та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що при перевірці ТОВ «Дружбокраянське» щодо порушення субєктом господарювання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2, встановлено порушення ведення податкового обліку встановленого порядку в результаті чого занижено податок на додану вартість у податковій декларації з податку на додатну вартість за листопад 2010 року на суму 567,00 грн саме : порушено ч. 1 ст. 203, 215, п.1 ст.216, ст.288 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ “ Дружбокраянське” з постачальником послуг ПП “ ОСОБА_2” в результаті чого порушено норми п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»від 03.04.97г. № 168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, далі по тексту Закон «Про ПДВ».

В судовому засіданні ОСОБА_1, заперечила проти скоєння нею правопорушення пояснила, що в акті перевірки, органу державної податкової служби зазначино про те, що у листопаді 2010 року ТОВ «Дружбокраянське»придбало ремонтні роботи у ФОП ОСОБА_2, що по ланцюгу постачальників мав взаємовідносини з ФОП ОСОБА_3 (а він в свою чергу по подальшому ланцюгу мав взаємовідносини з ТОВ «ТК «Вернісаж»та ТОВ «Електрощит-Сервіс»і ТОВ «Укрнадраресурс»), який по даним акта по ланцюгу постачальників придбав виключно товари, а не ремонтні роботи, що є предметом теперішнього спору, і саме у тих об”єктів господарювання, що порушили свої податкові забов”язання, та приписи цивільного законодавства. З цих підстав органом державної податкової служби було висловене ствердження про те, що придбаючи у ФОП ОСОБА_2, ремонтні роботи, а не товари ТОВ “ Дружбокраянське” начеб-то порушило норми Цивільного кодексу України внвслідок вчинення правочину, якийц ніби-то не був спрямований на реальне настяння наслідків і фактично не виконувався, і як наслідок на думку податківців, безпідставно віднесло: до складу податкового кредиту у листопаді 2010 року суму ПДВ від вартості відповідних робіт, в розмірі 567 грн.

Суд, заслухав пояснення ОСОБА_1, дослідив матеріали адміністративної справи вважає, що факт порушення ОСОБА_1, вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2, не знаходить своє підтвердження такм як, відповідно до норм законодавства України, що діяло на час вчинення правочину, зокрема, ст.1 Закону України “Про систему оподаткування” (що втратив чинність тільки з дати набуття чинності Податкового кодексу України, а саме з 01.01.2011р.), механізм справляння податків передбачений виключно законами про оподаткування, якими виступають :

-) для податку на додану вартість - спеціальний Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. № 168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, (що втратив чинність також тільки з дати набуття чинності Податкового кодексу України, а саме з 01.01.2011р.),

-) для податку на прибуток спеціальний Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями (що втратив чинність також тільки з дати набуття чинності Податкового кодексу України).

Відповідно норм Закону України “Про систему оподаткування», на дату складання акта № 582/23/32464785 від 18.05.2011р. за будь-якими із сторін правочину (в т.ч, але не виключно, і тих, які перелічені у зазначеному акті перевірки) не передбачене зобовязання (ст.9 Закону) та не визначене право (ст.10 Закону) здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, заявленими іншою стороною правочину. І, таким чином, виконання одним платником податків своїх зобовязань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобовязань будь-яким іншим платником податків.

До того за змістом наведеного вище акта перевірки орган державної податкової служби не заперечує проти того, що господарські операції ТОВ «Дружбокраянське»по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2, засвідчені відповідними первинними документами саме в розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-Х1V від 16.07.99р., з наступними змінами та доповненнями. Тому що, в наведеному акті перевірки відсутні посилання на невідповідність цих документів нормам наведеного Закону.

Крім того, враховуючи, що орган державної податкової служби також не заперечує про наявність у ТОВ «Дружбокраянське»у листопаді 2010 року відповідної податкової накладної по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2, то сума ПДВ по такій податковій накладній у складі податкового кредиту за листопад 2010 року має всі підстави вважатись підтвердженою належним чином .

Більш того, виходячи з системного аналізу Закону України «Про ПДВ», що дія реєстрації субєкта господарювання платником податку на додану вартість передбачена саме до дати її анулювання. А позбавлення платника податку права на нарахування податкового кредиту передбачено саме у разі анулювання такої реєстрації, здійснення якої визначено у випадках, обумовлених законодавством (п.п.25.2 п.25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. за № 79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. під № 208/4429, з наступними змінами та доповненнями). При цьому датою виключення субєкта господарювання із Реєстру платників податку на додану вартість визначена саме дата прийняття відповідного рішення чи події. До того ж, законодавчо визначено, що при анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається саме той період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується саме днем такого анулювання.

За таких обставин, у відповідності з наведеними вижче нормами законодавства, свідоцтво про реєстрацію ФОП ОСОБА_2 платником податку на додану вартість матиме підстави вважатись анульованим і виключеним з Реєстру лише з дати прийняття відповідного про це рішення чи події .

Отже, висновки щодо відсутності у ТОВ «Дружбокраянське»права на податковий кредит на підставі наведеної в акті податкової накладної по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2, не відповідають вимогам законодавства України, що регулює правовідносини саме у сфері оподаткування податком на додану вартість. Оскільки, відповідно вимог Порядку заповнення податкової накладної (затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. за № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. під № 233/2037, з наступними змінами та доповненнями, затвердженими наказом ДПА України від 02.08.2001р. за № 311, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.08.2001р. під № 674/5865), притягнення органом державної податкової служби до відповідальності у вигляді застосування штрафу передбачено саме за видачу (а не за отримання) фіктивної податкової накладної.

Відповідно змін до Порядку заповнення податкової накладної (затверджених наказом ДПА України від 02.08.2001р. за № 311, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.08.2001р. під № 674/5865) з абз.1 п.5 даного Порядку виключені вимоги щодо визнання недійсності податкової накладної саме у випадку порушення особою, зазначеною у п.2 даного Порядку, вимог цього Порядку, або його невідповідності фактичним податковим зобовязанням, заявленим продавцем.

Відтак, висновки про порушення ОСОБА_1, норм п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»також не мають підстав вважатись переконливими, а наведена в акті податкова накладна, що складена ФОП ОСОБА_2, не суперечить :

-) вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”,

-) є діючою по теперішній час в звязку з відсутністю документального підтвердження анулювання свідоцтва про реєстрацію відповідного субєкта господарювання платником податку на додану вартість.

Висновки про порушення ОСОБА_1, норм п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»не мають підстав вважатись переконливими не доведені в судовому засіданні та матеріалами справи не підтверджується, тому адміністративну справу відносно ОСОБА_1, провадженням необхідно закрити, так як відповідно до ч.1 п.1 ст. 247 КУпАП провадження у адміністративній справі підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.283, 284, ст. 247 ч.1 КУпАП ,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі 3-268/2011 відносно ОСОБА_1 за ст. 163- 1 ч.1 КУпАП України підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області, через суд першої інстанції шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови.

Голова суду, суддя Г.В.Бойко