Решение № 16796772, 05.07.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 липня 2011 р. Справа 9/99/2011/5003

за позовом:Приватного акціонерного товариства "Київбудінвест", код ЄДРПОУ 21507855 (юр. адреса: 03148, м. Київ, вул. Строкача, 1; поштова адреса: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 1)

до:Приватного підприємства "Каменяр", код ЄДРПОУ 31915165 (24500, Вінницька обл., м. Ямпіль, вул. Будівельна, 25-В)

про стягнення попередньої оплати в сумі 21 273,16 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю;

відповідача: ОСОБА_2 - керівник

ВСТАНОВИВ :

Приватним акціонерним товариством "Київбудінвест" заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства "Каменяр" попередньої оплати в сумі 21 273,16 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.06.11р., за згаданим позовом, порушено провадження у справі № 9/99/2011/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 05.07.11р.

На визначену дату в судове засідання з"явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В свою чергу, відповідач позовні вимоги в сумі 21 273,16 грн. визнав, що відображено в протоколі судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 9/99/2011/5003, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

У вересні 2008р. між Приватним акціонерним товариством "Київбудінвест" та Приватним підприємством "Каменяр" досягнуто домовленості відносно виготовлення та поставки останнім плит з пісковику (далі товар) на суму 600 000,00 грн.

На виконання досягнутих домовленостей позивач здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, а саме на суму 600 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3474 від 24.09.2008р., №3695 від 06.10.2008р., №4148 від 11.11.2008р., №4180 від 13.11.2008р.

Однак, відповідач всупереч досягнутої домовленості, своїх зобов"язань по виготовленню та поставці товару належним чином не виконав. Зокрема, як вбачається з документів наявних в матеріалах справи, Приватне підприємство "Каменяр" виготовило та поставило Приватному акціонерному товариству "Київбудінвест" товару лише на суму 558726,84 грн., що підтверджується накладними №13 від 10.09.2008р.; №25 від 30.10.2008р.; №26 від 07.11.2008р.; №27 від 07.11.2008р.; №28 від 12.11.2008р.; №30 від 14.11.2008р.; №31 від 15.11.2008р.; №32 від 20.11.2008р.; №29 від 12.11.2008р.; №33 від 23.12.2008р., №ВБ-0003729 від 30.06.10р.

Разом з тим, в ході розгляду справи, судом з"ясовано, що 30.06.2010р. відповідач, зважаючи на усну вимогу позивача повернув останньому частину грошових коштів в розмірі 20 000,00 грн., що стверджується випискою з поточного рахунку позивача.

З метою повернення решти грошових коштів у розмірі 21 273,26 грн. та досудового врегулювання спору, позивач надсилав відповідачу претензію з вимогою повернути грошові кошти за недопоставлений товар на поточний рахунок підприємства. Направлення претензії та отримання її відповідачем стверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення від 02.04.11р. Але, відповідач відповіді на претензію не надіслав, борг не погасив.

За таких обставин, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 21273,26 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно із ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну і припинення цивільних прав і обов"язків. Стаття 205 ЦК України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

В силу ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах якими обмінялися сторони.

Правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст.208, 638 ЦК України).

Ст. 181 ГК України допускає укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Беручи до уваги, що обопільно підписані сторонами накладні на поставку товару містять найменування продукції, її кількість, ціну, що свідчить про досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов поставки товару, суд вважає, що між позивачем та відповідачем має місце факт укладення правочину на поставку товару.

Відповідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Ст. 712 ЦК України визначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ст. 670 ЦК України).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів перерахованих у формі попередньої оплати за товар в розмірі 21273,16 грн. підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі. Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Каменяр", код ЄДРПОУ 31915165 (24500, Вінницька обл., м. Ямпіль, вул. Будівельна, 25-В) на користь Приватного акціонерного товариства "Київбудінвест", код ЄДРПОУ 21507855 (юр. адреса: 03148, м. Київ, вул. Строкача, 1; поштова адреса: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 1) 21 273,16 грн. - боргу, 212,73 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 липня 2011 р.

віддрук.2 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (поштова адреса: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 1)