Решение № 16717018, 01.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.11 Справа № 28/105/2011

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (УкрДНТЦ "Енергосталь"), м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ

про стягнення 694 769 грн. 74 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 132 від 04.02.2010, юрисконсульт;

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 01-026-1013 від 16.05.2011, юрисконсульт

в с т а н о в и в:

Обставини справи: заявлені вимоги про стягнення з відповідача 650 000 грн. основного боргу, 9669 грн. 74 коп. 3% річних, 35 100 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач у відзиві визнав суму основного боргу 650 000 грн.

Відповідачем надано довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, згідно якої організаційно-правовою формою відповідача є Публічне акціонерне товариство. Це також підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Таким чином, належною назвою відповідача слід вважати Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат".

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Сторонами у справі укладений договір № 23460 від 04.02.2008 про створення науково-технічної продукції.

За умовами даного договору замовник (відповідач) доручає та зобовязується оплатити у відповідності до розділу 2 даного договору роботи по створенню науково-технічної продукції, а виконавець (позивач) приймає на себе виконання та передачу: реконструкція доменного цеху з будівництвом доменної печі № 2. Власно доменна піч з колошниковим пристроєм і 2-ма ливарними дворами. Робоча документація (п. 1.1. договору).

Розділом 2 "Вартість робіт, порядок розрахунків" передбачено, що вартість робіт за даним договором у відповідності до протоколу про договірну ціну складає 17 554 974 грн. 37 коп. з ПДВ. (з урахуванням змін за додатковою угодою № 1 від 23.07.2008).

Замовник до початку проектування перераховує виконавцю аванс у розмірі 20% договірної ціни. Виконавець приступає до виконання роботи за договором тільки після отримання авансу у повному обсязі.

Кінцевий розрахунок замовник проводить після отримання науково-технічної продукції та підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.2 договору документом про виконання науково-технічної продукції є акт здачі-приймання, який направляється одночасно з виконаною науково-технічною продукцією.

Замовник у десятиденний строк приймає роботу (згідно календарному плану), підписує акт та направляє його на адресу виконавця (п. 3.3 договору).

Так, позивачем надані послуги на загальну суму 1 346 189 грн., що підтверджується актом № 1 на суму 696 189 грн. з ПДВ, актом № 3 на суму 350 000 грн. з ПДВ, актом № 4 на суму 300 000 грн. з ПДВ. Акти підписані обома сторонами за договором без заперечень та зауважень та скріплені печатками підприємств.

Відповідачем здійснено часткову оплату виконаних робіт за договором у сумі 696 189 грн. (а.с. 32-34).

Отже, як зазначає позивач, несплаченою залишилась сума 650 000 грн.

04.11.2010 позивачем направлено відповідачу претензію № 1-22-5020 (а.с. 30) з вимогою у семиденний строк з дня отримання даної вимоги сплатити суму боргу 7 684 613 грн. 64 коп., з яких 650 000 грн., яка виникла внаслідок невиконання умов договору № 23460 від 04.02.2008.

Дана претензія залишалась без відповіді, а сума боргу не оплаченою, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, невиконання відповідачем свого зобовязання призвело до виникнення заборгованості в сумі 650 000 грн. 00 коп., яка підлягає стягненню з відповідача і не оспорюється останнім, про що зазначено у відзиві.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що зміст р.2 договору, який стосується порядку оплати, дає підстави вважати, що конкретний строк та порядок розрахунків за договором про створення науково-технічної продукції сторонами не визначений, тому обовязок по сплаті продукції відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України у відповідача виникає після предявлення вимоги у семиденний строк.

Такою вимогою згідно ст. 530 ЦК України є претензія від 04.11.2010 (а.с. 30) про стягнення заборгованості в сумі 650 000 грн. 00 коп., яка виникла внаслідок неоплати відповідачем зобовязань за договором, з вимогою сплатити її у семиденний строк з дня отримання даної вимоги. Дана вимога направлена відповідачу 04.11.2010 (а.с. 35, на звороті), тому строком її виконання є 11.11.2010.

За розрахунком позивача інфляційні нарахування за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року становлять 35100 грн. 00 коп., 3% річних за період з 17.11.2010 по 16.05.2011 складають 9669 грн. 74 коп. Даний розрахунок позивача є обґрунтованим, а тому ці вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Оскільки відповідачем доказів відсутності боргу або його сплати до справи не надано, заперечень з боку відповідача щодо вірності розрахунку суми боргу, 3% річних, інфляційних нарахувань не надійшло, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 01.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, ідентифікаційний код 05441447, на користь Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (УКРДНТЦ "Енергосталь"), м. Харків, просп. Леніна, 9, ідентифікаційний код 31632138, заборгованість у сумі 650 000 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 9 669 грн. 74 коп., інфляційні нарахування у сумі 35 100 грн., державне мито у сумі 6947 грн. 70 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 06.07.2011.

СуддяІ.В. Семендяєва

Надр.3 прим.

1-до справивих.№375

2-позивачу

3-відповідачу2

06.07.2011