№ 16638082, 24.06.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2011 р. Справа № 2a-1636/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мигалюка Ю.В.

секретаря Цюпа У.Л.

за участю сторін та представників сторін:

від позивача: Гаргат Д.З., Березовська О.М.,

від відповідача: не зявилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька марка»до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобовязання вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

07.09.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька марка» (далі ТзОВ «Галицька марка») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобовязання вчинення дій.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що дії відповідача щодо зменшення залишків від'ємного значення, які включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за березень-серпень 2010 року з підстав «списання» значення рядка 26 поданих декларацій з податку на додану вартість внаслідок закінчення трьохрічного терміну давності вважають протиправними та незаконними. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявилась з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлена про розгляд справи. У попередніх судових засіданнях представником відповідача подано письмове заперечення проти позову, за яким відповідач проти позову заперечує та позовні вимоги вважає безпідставними і необґрунтованими. Просить в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представників позивача, взявши до уваги письмове заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Галицька марка» взяте на податковий облік як платник податку на додану вартість Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську.

З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2010 року, 18.05.2010 року, 17.06.2010 року та 20.07.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька марка» до податкового органу подано податкові декларації з податку на додану вартість за березень, квітень, травень, та червень 2010 року відповідно, в яких в рядку 26 залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду становить за березень 2010 року 1 267490 грн., за квітень 2010 року 1267490 грн., за травень 2010 року 1259157 грн. та за червень 2010 року 1259157 грн. відповідно (а.с.11,14,17,21).

Разом із поданими деклараціями подано Довідки (як додаток №2 до податкової декларації) щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень, квітень, травень, та червень 2010 року відповідно і розшифровки податкових зобовязань (а.с.13,16,19,24)

26.04.2010 року, 09.06.2010 року, 12.07.2010 року, 18.08.2010 року та 29.12.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську у відповідності до вимог ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу» проведено документальні (камеральні) невиїзні перевірки податкових декларації з податку на додану вартість за вищезазначені податкові періоди, якими встановлено факт допущення позивачем помилки в додатку №2 до декларацій за квітень, травень, червень, липень 2010 року відображено залишок відємного значення за звітні періоди, строки давності відповідно до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 та підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) яких минули.

Результати проведених перевірок оформлено актами:

- №7949/152 від 26.04.2010 року, яким позивачу зменшено суму що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 104886 грн.(а.с.7).

- № 10523/15-2/32361358 від 09.06.2010 року, яким позивачу зменшено суму що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 134982 грн.(а.с.8).

- №11883/15-2/32361358 від 12.07.2010 року, яким позивачу зменшено суму що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 152210 грн.(а.с.9).

- № 13949/15-2/32361358 від 18.08.2010 року , яким позивачу зменшено суму що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 233990 грн.(а.с.10).

- №22472/15-2/32361358 від 29.12.2010 року, яким позивачу зменшено суму що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 294330 грн.(а.с.109).

Суд погоджується з вказаними висновками відповідача щодо зменшення залишків від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, з наступних підстав.

Особливості оподаткування податком на додану вартість визначає Закон України «Про податок на додану вартість», чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість визначено статтею 7 даного Закону.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений пунктом 7.7 даної статті.

Так, п.п. 7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до вимог п.п.7.7.2. п.7.7 ст.7 даного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із положеннями п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 даного Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до вимог пункту 1.3.ст.1 даного Закону платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до вимог пункту 1.7 даного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 1.6 даного Закону визначено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зазначеним Законом встановлено граничні строки для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обовязкових платежів).

Так, підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 ст.15 даного Закону встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Підпунктом 15.4 даного Закону передбачено продовження граничних строків, де зазначено, що граничні строки для подання податкової декларації, визначені пунктом 4.1 статті 4, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, визначені пунктом 5.2 статті 5, заяв про повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), визначені пунктом 15.3 цієї статті, підлягають продовженню керівником податкового органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків перебував за межами України; перебував у плаванні на морських судах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з актів перевірок податковий кредит ТзОВ «Галицька марка» сформовано за період 2006-2007 років.

15.04.2010 року позивачем з поданням до податкового органу декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень, травень та червень 2010 року прийнято самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Як свідчать матеріали справи позивачем за період з 2007 року по 2010 рік не прийнято рішення про повернення йому повної суми бюджетного відшкодування, на яке він мав право. При цьому заяви про продовження граничого строку для подання заяви на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обовязкових платежів) ним не подано.

Таким чином, суд приходить до висновку що позивачем в порушення норм підпункту 15.3.1 пункту 15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» пропущено строк використання права на повернення йому повної суми бюджетного відшкодування чи зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Як наслідок, відповідачем згідно підпункту 15.3.1 пункту 15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» правомірно зменшено позивачу залишки від'ємного значення, які включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а саме за березень-серпень 2010 року.

Щодо позовної вимоги про зобовязання відповідача не вчиняти дій щодо зменшення залишку відємного значення рядку 26 декларації з податку на додану вартість, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, то суд не вправі зобов'язувати Державну податкову інспекцію в м. Івано-Франківську чи іншу відповідну посадову особу Державної податкової інспекції до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про державну податкову службу в Україні» можуть здійснюватися тільки податковим органом або відповідною посадовою особою Державної податкової інспекції.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність дій працівників Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька марка»до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобовязання вчинення дій відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 29.06.2011 року.

Суддя: Мигалюк Ю.В.