№ 16582295, 05.07.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа №2а/1570/4326/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2011 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання Мануліковій О.О.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1, за довіреністю

представника відповідача ОСОБА_2, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтік Контрол Україна»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтік Контрол Україна»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтік Контрол Україна»з 15.09.2008 року було зареєстроване платником податку на додану вартість, однак 28.04.2008 року посадовій особі ТОВ «Балтік Контрол Україна»в неофіційній формі усно, було повідомлено про анулювання його реєстрації, як платника податку на додану вартість з підстав того, що начебто позивач на протязі року не подавав податкові декларації з цього податку, які б свідчили про наявність у позивача оподаткованих поставок протягом такого періоду.

28.04.2011року ТОВ «Балтік Контрол Україна»звернулося до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси із заявою №28/04 про відновлення свідоцтва платника податку на додану вартість, однак до теперішнього часу жодного пояснення, акту чи відповіді позивачем так і не отримано. Позивач вважає, що дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси щодо анулювання його реєстрації, як платника податку на додану вартість є протиправними та неправомірними, оскільки при скасуванні його реєстрації, як платника податку на додану вартість відповідачем була порушена процедура прийняття цього рішення визначена законодавством України. Крім того, позивачем систематично, протягом дванадцяти послідовних місяців 2010-2011 року подавались до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси податкові декларації з податку на додану вартість, які містили в собі відомості про оподатковані поставки.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні підтримав позов повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на їх безпідставність, та на те, що виключення з реєстру платників податку на додану вартість ТОВ «Балтік Контрол Україна» 12.04.2011 року було проведено правомірно, на підставі пункту «г»п.п.184.1. ст. 184 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2788-VI, яким передбачено, що особа, зареєстрована як платник податку, яка протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, підлягає виключенню з такого реєстру.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтік Контрол Україна»зареєстроване 18 березня 2002 року у виконавчому комітету Одеської міської ради, як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.21) та знаходиться на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП (а.с.23).

Судом встановлено, що з 15.09.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтік Контрол Україна»було зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 24).

12.04.2011 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси на підставі акту інспектора податкової інспекції Рубан Т.Н. було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтік Контрол Україна»на підставі пункту «г»п. 184.1 ст. 184 розділу V Податкового кодексу України, у звязку з тим, що останнім протягом 12 послідовних податкових місяців подавалися до органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок.

29.04.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтік Контрол Україна»надіслала на адресу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси заяву (а.с.25) в якій зазначалося, що підприємство надавало до ДПІ податкові декларації з податку на додану вартість поштовим звязком з повідомленнями про вручення та описом вкладення, в яких починаючи з травня місяця 2010 року по вересень 2010року, лютий березень 2011 року формулювало та відображало операції з податкового зобовязання, також відмови у прийнятті звітності за період з травня 2010 року по березень 2011 року підприємство не отримувало, у звязку чим просила відновити йому свідоцтво платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на вище зазначену заяву Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси відповіді не надала.

Судом також досліджені податкові декларації з податку на додану вартість за спірний період (а.с.31-76), інформаційна довідка, в якій зазначені результати звітності з ПДВ у 2010-2011 роках позивача (а.с. 96-97), довідка банку «Порто-Франко»про здійснення оплати ПДВ до Державного бюджету (а.с. 102,.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Статтею 184 Податкового кодексу України передбачені випадки анулювання реєстрації платника податків.

Одним із таких випадків є, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту (п. 184.1 «г»ст. 184 кодексу).

Згідно з п.184.2. ст. 184 Податкового кодексу України, анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних (п184.5. ст. 184 Податкового кодексу України).

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (п.184.6. ст. 184 Податкового кодексу України).

Про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10. ст. 184 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надавалися на адресу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси податкові декларації з податку на додану вартість з березня 2010року по лютий 2011 року включно, з яких декларації за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2010року були не визнані податковим органом, як податкова звітність, із них лише у квітні 2010 року були відсутні податкові зобовязання, податкові декларації за березень 2010 року та лютий 2011 року, в яких відображені оподатковані поставки, із яких формувалися податкові зобовязання, були прийняті податковим органом як податкова звітність.

Також судом встановлено, що позивачем були здійснені оплати ПДВ до державного бюджету, в тому числі за місяці, які не були прийняті відповідачем як податкова звітність.

Тому з матеріалів справи вбачається, що висновок відповідача про подачу позивачем протягом 12 послідовних місяців податкових декларацій, в яких відсутні оподатковані поставки, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, є помилковим та не відповідає дійсним обставинам по справі.

З огляду на вищевикладене, аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми закону, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо анулювання реєстрації платника податків та прийняте рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №3038 від 12.04.2011 року є протиправними та відповідно в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобовязання відповідача внести до Реєстру платників ПДВ запис про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ та зобовязання відновити дану реєстрацію, оскільки, на думку суду, порушені права позивача можуть бути відновлені саме таким способом.

Відповідно до вимог ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач не дотримався приписів ст. 2 КАС України, а представник відповідача не зміг довести правомірність дій відповідача при винесенні вказаного рішення.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд керуючись п. 1 ст. 94 КАС України присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.) з Державного бюджету України.

З огляду на вищевикладене, відповідно до положень Податкового кодексу України від 12.04.2011 року, керуючись ст.ст. 2,4,71, 158-163, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтік Контрол Україна»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси щодо анулювання 12.04.2011 року реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтік Контрол Україна»(код за ЄДРПОУ 31893723), як платника податку на додану вартість.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтік Контрол Україна»(код за ЄДРПОУ 31893723) від 12.04.2011 року №3038.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси внести до реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтік Контрол Україна»(код за ЄДРПОУ 31893723), з дня такого анулювання, з 12.04.2011 року.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси відновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтік Контрол Україна»(код за ЄДРПОУ 31893723), як платника податку на додану вартість, з дня такого анулювання, з 12.04.2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений 05 липня 2011 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Л.Р. Юхтенко