Решение № 16568021, 23.06.2011, Хозяйственный суд Автономной Республики Крым

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2011Справа №5002-2/981.1-2011 За позовом Приватного підприємства “Міхалич” (м.Сімферополь, вул.Ульянова, 15/1, кв. 6)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Фаворит” (юридична адреса: м.Сімферополь, вул.Мате Залки, 27/67; фактична адреса: м.Сімферополь, вул.Субхі, 1)

про усунення перешкод в користуванні майном

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. засновник, довіреність у справі.

Від відповідача ОСОБА_2 представник, довіреність у справі.

Суть спору:

Приватне підприємство “Міхалич” звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Фаворит” про зобовязання відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями, які розташовані за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 30 шляхом: знесення металевої огорожі з воротами зі сторони підпірної стіни №2; знесення перегородки в приміщенні сходової клітини з входом № III; демонтажу фреонової магістралі в приміщенні сходової клітини з входом № III; демонтажу електрощитових шаф в приміщенні сходової клітини № IX; демонтажу маркізу (навісу) над входом в приміщення сходової клітини з входом № III.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем без узгодження з позивачем, який є власником нежитлових приміщень другого і третього поверху та частини першого поверху і частини підвальних приміщень будівлі, розташованої за адресою: м.Ялта, смт.Гурзуф, вул.Ленінградська, 30, встановлено металеву огорожу з воротами зі сторони підпірної стіни №2, що перешкоджає йому користуватись входом на перший поверх та підвал із двору і унеможливлює пожежний проїзд навколо будівлі. Крім того, в приміщенні на сходовій клітині з входом №III зведена перегородка, яка заважає позивачу користуватись приміщенням та виходом на двір. Також на сходах вказаної сходової клітини встановлений вентиляційний агрегат з повітревідводом та фреонові магістралі, які перешкоджають ремонту цих приміщень. На четвертому поверсі в приміщенні сходової клітини №IX відповідачем самовільно встановлені електрощитові шафи, що також перешкоджає проведенню ремонту, а на фасаді будівлі без узгодження з власником встановлений маркіз (навіс).

21 квітня 2011 року представник відповідача в судовому засіданні надав суду відзив на позов, в якому зазначено, що позивач не представив доказів того, що відповідач здійснює які-небудь перешкоди у користуванні майном. Також у відзиві зазначено, що відповідач не чинить позивачу перешкод у користуванні майном.

У звязку із виниклою необхідністю 06.6.2011р судовий процес проводився з виїздом на місце знаходження оспорюваного обєкту: у м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 30.

Після дослідження задньої частини двору будівлі по вул. Ленінградській, 30 було здійснено огляд будівлі відповідача і відповідачем зазначено, що ним були встановлені ворота, а до нього приміщення було огороджено сіткою. При цьому позивач зазначає, що він не може користуватись входом у своє приміщення, а відповідач наполягає на тому, що він не чинить перешкод позивачу.

Пізніше суд з представниками сторін зайшли в приміщення з двору відповідача, де знаходиться підвал, який належить відповідачу, біля підвалу прохід по сходах позивача. Позивач зазначає, що відповідач чинить перешкоди у користуванні ним проходом по сходах наверх.

Суд з представниками сторін піднявся на 4 поверх, де на стіні на сходовій знаходяться електрощитовий та телевізійний щити (шафи), які позивач хоче демонтувати, так як вони знаходяться на стіні приміщення і на сходовій клітині, яка належить йому. На що відповідач зазначає, що електрощитова та телевізійний щит знаходились на цій стіні до нього. Позивач зазначає, що повинна бути укладена нова угода з погодженням співвласників з усіма службами, чого відповідачем зроблено не було. Відповідач в ході огляду приміщення звертає увагу суду, що всі телекомунікації в приміщенні протягнуті по старим телекомунікаціям - і відповідач сам не встановлював щити та не протягував кабелі. Позивач на це зазначає, що відповідач встановлював щити та кабелі в його приміщеннях без узгодження з ним.

Спустившись на перший поверх, увагу суду звернуто на трубу для кондиціонера, яку було проведено без погодження з позивачем, якій є власником сходової на першому поверху, на що відповідач зазначив, що на час проведення труби для кондиціонеру позивач був орендарем, а не власником цього приміщення.

Необхідність демонтажу перегородки на сходовій клітині з входом № III викликана тим, що після демонтажу позивач зможе користуватись сходовою, яке веде на прибудинкову територію заднього двору.

Також позивач просить суд зобовязати відповідача демонтувати навіс над сходовою позивача.

21 червня 2011 року судове засідання відбулося за участю представників позивача - ОСОБА_1. засновник, Лазарєв С.О. та представника відповідача ОСОБА_2, довіреності у справі.

21 червня 2011 року у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить суд зобовязати відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями, що належать позивачу, які розташовані за адресою: м.Ялта, смт.Гурзуф, вул.Ленінградська, 30 шляхом: знесення металевої огорожі з воротами зі сторони підпірної стіни №2; знесення перегородки в приміщенні сходової клітини з входом № III; демонтажу фреонової магістралі в приміщенні сходової клітини з входом № III; демонтажу електрощитових шаф в приміщенні сходової клітини № IX; демонтажу маркіза (навісу) по ширині стіни позивача протяжністю 2м.20см. над входом в приміщення сходової клітини з входом № III.

Також 21.6.2011 року у судовому засіданні представником позивача було надано суду пояснення від 20.6.2011р, відповідно до якого додатково обґрунтовує заявлені позовні вимоги.

21 червня 2011 року у судовому засіданні оголошувалась перерва на 23.6.2011р, після перерви судове засідання було продовжене.

У судовому засіданні, що відбулося 23.6.2011р, позивач представив суду двосторонній акт від 22.6.2011р заміру маркізу (навісу) , відповідно до якого уточнений розмір маркізу (навісу) над входом у приміщення сходової клітини зі входом №ІІІ складає 1м.60см. та заявив відповідне клопотання про уточнення даної позовної вимоги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі ГК України), якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, які здійснюються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом (ч.2). Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами (ч.3).

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені також у статті 16 частині 2 Цивільного кодексу України, а саме такими способами можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Ця норма також визначає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приватне підприємство “Міхалич” являється власником приміщень другого поверху та третього поверху, частини першого поверху та частини підвальних приміщень будівлі, яка розташована за адресою: АР Крим, м.Ялта, смт.Гурзуф, вул.Ленінградська, 30 на підставі договорів купівлі-продажу від 23.03.2001р. та 24.03.2010р.

Право власності позивача на майно зареєстроване, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Гурзуфської селищної ради “Гурзуфське бюро технічної інвентаризації”.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Фаворит” є власником нежитлових приміщень першого і четвертого поверхів та частини підвальних приміщень цієї будівлі.

Згідно витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданих Комунальним підприємством “Ялтинське бюро технічної інвентаризації”, право власності на нерухоме майно зареєстроване за відповідачем.

Приватне підприємство “Міхалич” звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та акту заміру маркізу (навісу), до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Фаворит” про зобовязання відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями, що належать позивачу, які розташовані за адресою: м.Ялта, смт. Гурзуф, вул.Ленінградська, 30 шляхом: знесення металевої огорожі з воротами зі сторони підпірної стіни №2; знесення перегородки в приміщенні сходової клітини з входом № III; демонтажу фреонової магістралі в приміщенні сходової клітини з входом № III; демонтажу електрощитових шаф в приміщенні сходової клітини № IX; демонтажу маркіза (навісу) по ширині стіни позивача протяжністю 1м.60см. над входом в приміщення сходової клітини з входом № III, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем без узгодження з позивачем, який є власником нежитлових приміщень другого і третього поверху та частини першого поверху і підвальних приміщень будівлі, розташованої за адресою: м.Ялта, смт.Гурзуф, вул.Ленінградська, 30, встановлено металеву огорожу з воротами зі сторони підпірної стіни №2, що перешкоджає йому користуватись входом на перший поверх та підвал із двору і унеможливлює пожежний проїзд навколо будівлі. Крім того, в приміщенні на сходовій клітині з входом №III зведена перегородка, яка заважає позивачу користуватись приміщенням та виходом на двір. Також на сходах вказаної сходової клітини встановлений вентиляційний агрегат з повітревідводом та фреонові магістралі, які перешкоджають ремонту цих приміщень. На четвертому поверсі в приміщенні сходової клітини №IX відповідачем самовільно встановлені електрощитові шафи, що також перешкоджає проведенню ремонту, а на фасаді будівлі без узгодження з власником встановлений маркіз (навіс).

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно статті 5 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу. Частиною 2 ст.16 ЦК України, частиною 2 ст.20 ГК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема суд може захистити цивільне право або інтерес шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення.

У частині зобовязання відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями, що належать позивачу, які розташовані за адресою: м.Ялта, смт.Гурзуф, вул.Ленінградська, 30 шляхом: знесення металевої огорожі з воротами зі сторони підпірної стіни №2; знесення перегородки в приміщенні сходової клітини з входом № III; демонтажу електрощитової шафи в приміщенні сходової клітини № IX встановленої на стіні відповідача коло двері, що веде у його приміщення, то у цій частині позов не підлягає задоволенню на підставі наступного:

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обовязок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Тоді як позивач не представив суду належних та допустимих доказів порушення його прав з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Фаворит”, які б підлягали захисту у судовому порядку у вигляді зобовязання відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями, що належать позивачу, які розташовані за адресою: м.Ялта, смт. Гурзуф, вул.Ленінградська, 30 шляхом: знесення металевої огорожі з воротами зі сторони підпірної стіни №2; знесення перегородки в приміщенні сходової клітини з входом № III; демонтажу електрощитової шафи в приміщенні сходової клітини № IX встановленої на стіні відповідача коло двері, що веде у його приміщення, а отже не довів правомірності своїх вимог з підстав викладених у позові до ТОВ “Торговий дім “Фаворит”.

Позовні вимоги у цій частині мотивовані тим, що металева огорожа з воротами зі сторони підпірної стіни №2 та перегородка в приміщенні сходової клітини з входом № III, а також електрощитова встановлені відповідачем без узгодження з позивачем, перегородка та металева огорожа перешкоджають останньому користуватись входом на перший поверх та підвал із двору та унеможливлюють пожежний проїзд навколо будівлі.

Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини, тобто на позивача.

Проте в ході судового розгляду, у тому числі виїзного засідання, яке відбулося 06.6.2011р, судом було встановлено, що з боку прибудинкової території у районі, яка огороджена воротами (забором) є сходи, що належать позивачу та веде на його сходову клітину. З боку сходової клітини вхід на сходи закритий змонтованою перегородкою у звязку з чим позивач позбавлений можливості користуватися сходами, що належать йому.

Однак, у порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав належних та допустимих доказів, що підтверджують встановлення даної перегородки саме відповідачем, а отже не довів порушення своїх прав у цій частині саме з боку відповідача.

Що ж стосується металевої огорожі з воротами зі сторони підпірної стіни №2, то суд при огляді обєкту на місці встановив, що конструкція по своєму вигляду та обладнанню не являється забором, який позбавляє позивача можливості проходу. Наявність воріт не перешкоджає позивачу користуватися своїм майном.

Електрощитова в приміщенні сходової клітини № IX встановлена на стіні відповідача коло двері, що веде у його приміщення.

В ході виїзного засідання суд дійшов висновку, що позивач не довів того, що встановленням електрощитової на стіні приміщення, яке належить відповідачу, порушено право позивача щодо користування нежитловим приміщенням, яке належить йому.

Що ж стосується зобовязання відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями, що належать позивачу, які розташовані за адресою: м.Ялта, смт. Гурзуф, вул.Ленінградська, 30 шляхом: демонтажу фреонової магістралі в приміщенні сходової клітини з входом № III; демонтажу телевізійного щита в приміщенні сходової клітини № IX - на території сходової клітини позивача; демонтажу маркіза (навісу) по ширині стіни позивача над входом в приміщення сходової клітини з входом № III суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню на підставі наступного:

Фреонова (трубка) магістраль в приміщенні сходової клітини з входом № III встановлена відповідачем та використовується ним на сходовій клітині позивача (рис.№5), що підтверджується матеріалами справи, а отже це є порушенням прав позивача та позивач має право вимагати від відповідача її усунення зі своєї власності.

Що стосується демонтажу електрощитової (телевізійної) шафи (щиту) в приміщенні сходової клітини № IX- на території сходової клітини позивача (рис.№6): - то електрощитова (телевізійна) шафа (щит) встановлена відповідачем на правої стіні при вході на сходову клітину № IX. Вказана електрощитова (телевізійна) шафа (щит) встановлена відповідачем на території сходової клітини позивача без його згоди. Її встановлення, знаходження на території сходової клітини № IX чинить перешкоди позивачу у використанні даної сходової клітини.

Відносно маркіза (навісу) по ширині стіни позивача над входом в приміщення сходової клітини з входом № III слід зазначити наступне:

В ході виїзного засідання судом встановлено, що дійсно над вхідними дверима позивача у приміщенні сходової клітини (вхід №ІІІ) наявний навіс, встановлений відповідачем (це він підтвердив при виїзному засіданні). Яких набудь документів, що підтверджують звернення відповідача до позивача про дозвіл встановити вказаний навіс, відповідач до суду не представив.

У судовому засіданні, що відбулося 23.6.2011р, позивач представив суду двосторонній акт від 22.6.2011р заміру маркіза (навісу) , відповідно до якого уточнений розмір маркіза (навісу) над входом у приміщення сходової клітини зі входом №ІІІ складає 1м.60см, та суд вважає правомірною вимогу позивача про демонтаж маркіза (навісу) по ширині стіни позивача протяжністю 1м.60см. над входом в приміщення сходової клітини з входом № III.

Відповідно до ст. 44,49 ГПК України витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підготовлений та підписаний 25.6.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44,49,75,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.Прийняти заяву про уточнення позовних вимог та акт заміру маркізу (навісу).

2.Позов задовольнити частково.

3.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Фаворит” (адреса: юридична адреса: м.Сімферополь, вул.Мате Залки, 27/67; фактична адреса: м.Сімферополь, вул.Субхі, 1; ідентифікаційний код юридичної особи 31859504) усунути на користь Приватного підприємства “Міхалич” (адреса: м.Сімферополь, вул.Ульянова,15/1, кв.6, ідентифікаційний код юридичної особи 30646019) перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями, що належать позивачу, які розташовані за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 30 шляхом:

-демонтажу фреонової магістралі в приміщенні сходової клітини з входом № III;

-демонтажу електрощитової (телевізійної) шафи (щита) в приміщенні сходової клітини № IX на території сходової клітини позивача;

-демонтажу маркізу (навісу) по ширині стіни позивача протяжністю 1м.60см. над входом в приміщення сходової клітини з входом № III.

4.У частині зобовязання Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Фаворит” (адреса: юридична адреса: м.Сімферополь, вул.Мате Залки, 27/67; фактична адреса: м.Сімферополь, вул.Субхі, 1; ідентифікаційний код юридичної особи 31859504) усунути на користь Приватного підприємства “Міхалич” (адреса: м.Сімферополь, вул.Ульянова,15/1, кв.6, ідентифікаційний код юридичної особи 30646019) перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями, що належать позивачу, які розташовані за адресою: м.Ялта, смт. Гурзуф, вул.Ленінградська, 30 шляхом:

-знесення металевої огорожі з воротами зі сторони підпірної стіни №2;

-знесення перегородки в приміщенні сходової клітини з входом № III;

-демонтажу електрощитового шафу в приміщенні сходової клітини № IX встановленого на стіні відповідача коло двері, що веде у його приміщення, у позові відмовити.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Фаворит” (адреса: юридична адреса: м.Сімферополь, вул.Мате Залки, 27/67; фактична адреса: м.Сімферополь, вул.Субхі, 1; ідентифікаційний код юридичної особи 31859504; банківські реквізити: рахунок 26001047000101 в Кримському відділенні ВАТ “Сведбанк”, МФО 300164) на користь Приватного підприємства “Міхалич” (адреса: 95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Д.Ульянова, 15/1, кв. 6, ідентифікаційний код юридичної особи 30646019; банківські реквізити: рахунок 2600632252001 в КРФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324010) судові витрати з оплати 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.