Решение № 16518642, 21.06.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2011 р.

Справа № 5004/997/11 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Коломия

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Р», м.Луцьк

про стягнення 5612,50 грн.

СуддяШум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Р»5612,50грн. заборгованості за поставлений товар на підставі накладних.

Представник позивача в судове засідання не зявився.

Відповідача у судове засідання не зявився відзиву на позов не представив, повноважного представника у судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.05.2011р., вручено 30.05.2011р.).

Крім того, ухвалою суду від 24.05.2011р. повідомлено відповідача про те, що у разі неявки в судове засідання повноважного представника та неподання витребуваних доказів, справа може бути розглянута на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами. Явка представників сторін обовязковою не визнавалася.

У відповідно до ст.75 ГПК України господарський суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на підставі накладних передав відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Арго-Р»товар на загальну суму 5612,50грн. (а.с. 8-17).

В даному випадку між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу шляхом підписання накладних.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Відповідно до цього цивільні права і обовязки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки сторони письмового договору не укладали, строку оплати не встановлювали, то відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, боржник повинен виконати обовязок по оплаті в семиденний строк з дня предявлення вимоги кредитором.

За отриманий товар відповідач оплату не здійснив.

10.03.2011р. товариству з обмеженою відповідальністю «Арго-Р»направлено претензію про сплату боргу, про що свідчить опис у вкладення до цінного листа (а.с. 19).

Заборгованість відповідача на день розгляду справи складає 5612,50 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати суду не подано.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 5612,50 грн. заборгованості за переданий йому товар обґрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Як вбачається з матеріалів справи, факт надання послуг позивачу адвокатом в даній справі підтверджуються лише свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №64 від 15.04.1994р.

Вимога позивача про стягнення витрат на допомогу адвоката в сумі 350 грн. не підлягає до задоволення, оскільки згідно Інформаційного листа ВГСУ від 14.12.2007 року №01-8/973 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвоката. З квитанції від 17.05.2011 року (а. с. 22) не вбачається, що сплачені позивачем 350 грн., сплачені саме за надані послуги адвоката по даній справі. Разом з тим ухвалою суду від 24.05.2011р. позивача було надано строк для представлення суду належним чином завірену копію договору про надання правової допомоги та акт виконаних робіт за вказаним договором, які б підтверджували понесення витрат на послуги адвоката, проте вимоги суду не виконані.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, а реально підтвердженими доказами понесених витрат є лише сплата державного мита, оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, які поніс позивач, тому останні підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 530, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Р»(м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, код ЄДРПОУ 31299420) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 5612,50 грн. заборгованості, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя М. С. Шум