№ 16486970, 22.02.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-4328/10/0270

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина Віталія Миколайовича

суддів: Мельник-Томенко Жанни Миколаївни

Залімського Ігоря Геннадійовича

при секретарі: Подолян Наталії Віторівні

за участю представників сторін:

представника позивача - Паламар Іван Іонович

представника відповідача - Юр'євський Володимир Юрійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транссигнал ОЛК» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000502330/0 від 29.09.2010 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник Державної податкової інспекції у м. Вінниці в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити.

Представник ТОВ «Транссигнал ОЛК» заперечив проти обставин, викладених у апеляційній скарзі, та послався на письмові пояснення, надіслані на адресу суду. Також зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, тому просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Проведеною виїзною позаплановою перевіркою з питань достовірності нарахування ТОВ «Транссигнал ОЛК» суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.01.2010 року по 01.07.2010 року, було виявлено порушення п.4.1 ст.4, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». За результатами перевірки податковими інспекторами складено акт №2059/23/32054869 від 20.09.2010 року.

На підставі даного акту податковим органом 29.09.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000502330/0, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 255369 гривень.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Транссигнал ОЛК», виходив з того, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини, викладені у акті перевірки, в частині допущення Товариством порушень п.4.1 ст.4, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Аналізуючи підстави та причини виникнення спірних правовідносин, колегією суддів встановлено, що суть спору зводиться до різних підходів визначення сторонами бази оподаткування податком на додану вартість операцій з товарами, що були імпортовані на митну територію України і в подальшому реалізовані.

Зокрема, Товариство вважає, що в даному випадку при визначенні бази оподаткування слід застосовувати продажну вартість товарів, що встановлена у договорі купівлі-продажу. При цьому, ціна, яка визначена у договорі, і є тією звичайною ціною, про яку йде мова у пункті 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Податковий орган, в свою чергу, посилається на те, що при поставці товарів на митній території України базу оподаткування необхідно визначати, виходячи із договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Колегія суддів не погоджується із правовим обґрунтуванням ТОВ «Транссигнал ОЛК», враховуючи наступні положення.

Законом України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент виникнення спірних відносин) визначалися платники податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування тощо.

Статтею 4 даного Закону наведено порядок обчислення бази оподаткування податком на додану вартість.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

При цьому, для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації.

Таким чином, колегія суддів вважає, що системний аналіз положень чинного законодавства, що регулює порядок визначення бази оподаткування з податку на додану вартість, слід виходити з того, що при поставці товарів на митній території України, які були раніше імпортовані платником податку на митну територію України, база оподаткування повинна визначатися з договірної (контрактної) вартості товару, але не менше митної вартості.

Тож позивач безпідставно визначав базу оподаткування, виходячи із договірної (контрактної) вартості автотранспортних засобів, нижчою за їх митну вартість, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на загальну суму 255369 гривень.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки №2059/23/32054869 від 20.09.2010 року, що Товариством безпідставно при поставці товарів на митній території України визначено базу оподаткування, виходячи із договірної (контактної) вартості товару, нижчою за митну вартість автотранспортних засобів.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до помилкового висновку, у звязку з чим постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови, якою в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Транссигнал ОЛК» відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2010 року №0000502330/0 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "28" лютого 2011 р.

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна

Залімський Ігор Геннадійович