Решение № 164748, 03.10.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.06 Справа 312/13-06

За позовом Закритого акціонерного товариства „Миронівський інкубатор”, м. Миронівка

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Москаленківське”, с. Москаленки, Богуславський р-н

про стягнення 4706 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

суть спору:

Закритим акціонерним товариством „Миронівський інкубатор” (далі –позивач) заявлено позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Москаленківське” (далі –відповідач) про стягнення 4706грн., з яких 3671 грн. –основний борг, 1035 грн. –пеня.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на вивід і продаж молодняка птиці у 2002 –2003 роках від 01.05.2002 р. щодо оплати за отриманий товар.

В судове засідання 03.10.2006 р. позивач не з’явився, але надіслав лист (вх. суду №17904 від 02.10.2006р.), в якому просить розглядати справу за відсутності його повноважного представника.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 18.09.2006р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності судом встановлено наступне.

01.05.2002 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на вивід і продаж молодняка птиці у 2002 –2003 роках (далі –Договір). На виконання умов договору відповідач отримав від позивача продукцію на суму 3818 грн., що підтверджується накладними та податковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 5.1 договору відповідач повинен був здійснити оплату до 31.12.2004 р.

В порушення умов договору відповідач оплату отриманої продукції в повному обсязі не здійснив, у зв’язку з чим на день подання позову у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 3671 грн.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків від 01.10.2005 р. підписаному представниками обох сторін, заборгованість відповідача перед позивачем становить 3671 грн.

На день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача становить 3671 грн.

Згідно п 3.1 договору у разі порушення відповідачем строків оплати, він сплачує пеню у розмірі 0,03 % від суми договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

В позовній заява позивач вказує, що відповідач згідно п. 3.1 договору повинен був розрахуватися до 31.12.2003 р., а тому нарахував пеню з 01.01.2004 р. по 01.08.2006 р. за 940 днів прострочення.

Проте, дослідивши наявній в справі оригінал договору суд встановив, що в п. 3.1 сторони погодили кінцевий розрахунок в строк до 31.12.2004 р. Таким чином відповідач є таким, що прострочив виконання з 01.01.2005 р. і з урахуванням п. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені є правомірним за шість місяців, тобто з 01.01.2005 р. по 01.06.2005 р. Сума пені заявлена з 01.01.2004 р. по 01.08.2006 р. (940 днів) в сумі 1035 грн. підлягає стягненню частково за період з 01.01.2005 р. по 01.06.2005 р., що згідно розрахунку зробленого судом складає 273,36 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 3671грн. основного боргу та 273,36 грн. пені.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Москаленківське” (09742, Київська обл., Богуславський р-н, с. Москаленки; код ЄДРПОУ 31411093) на користь Закритого акціонерного товариства „Миронівський інкубатор” (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Елеваторна 1а; код 05503881) 3671 (три тисячі шістсот сімдесят одну) грн. основного боргу, 273 (двісті сімдесят три) грн. 36 коп. –пені, та судові витрати 85 (вісімдесят п’ять) грн. 50 коп. державного мита та 98 (дев’яносто вісім) грн. 91 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 761,64 грн. пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Наріжний С.Ю.