Решение № 16469731, 20.06.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2011 р.

Справа № 5004/1048/11

за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах державного підприємства "Підприємство Ковельської виховної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області"

до державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2 "

про стягнення 4254грн.29коп.

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

В судовому засіданні взяв участь прокурор облпрокуратури Остапчук С.О.

Суть спору: Ковельський міжрайонний прокурор просить стягнути з ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" на користь ДП "Підприємство Ковельської виховної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області" 4254грн.29коп., в т.ч. 3750грн. заборгованості за поставлені по договору №26 від 07.06.2010р. хлібні лотки, 403грн.50коп. інфляційних втрат та 100грн.79коп. –3% річних нарахованих в зв’язку з несвоєчасною оплатою товару.

Позивач в клопотанні від 20.06.11р. просить розгляд справи проводити без його участі та позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач відзиву на позов не представив, представник в судове засідання не з’явився, хоча згідно поштового повідомлення про вручення 08.06.11р. був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на розгляд справи за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом докази відповідачем не подано.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне:

07.06.10р. між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу хлібних лотків №26, відповідно до п. 3.2 якого відповідач зобов’язався проводити оплату в розмірі 100% від суми договору після повної поставки товару з дати надання відповідного рахунку, підтвердженого видатковими накладними підписаними сторонами.

На виконання вказаного договору позивач по видатковій накладній №85 від 07.06.10р. поставив відповідачу хлібні лотки на загальну суму 3750грн., що також підтверджується довіреністю на отримання товару №154 від 07.06.10р.

09.11.10р. підприємство Ковельської виховної колонії звернулось до відповідача з претензією, в якій просило в 10-ти денний термін перерахувати борг, проте, згідно позовної заяви відповідач не оплатив поставлений, а тому заборгованість відповідача на день розгляду справи складає 3750грн., яка підлягає стягненню як обгрунтована.

Нарахування позивачем на прострочену заборгованість 3% річних за користування коштами в сумі 100грн.79коп. та 403грн.50коп. інфляційних втрат ґрунтуються на нормі ч. 2 ст. ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 11 ЦК України та ст.. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов’язків (господарських зобов’язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов’язання є правовідношенням у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від вчинення певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) виконання, то зобов’язання підлягає виконанню у цей строк.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то судові витрати по справі слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Стягнути з державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2 " на користь державного підприємства "Підприємство Ковельської виховної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області" 4254грн.29коп., в т.ч., 3750грн. заборгованості, 403грн.50коп. інфляційних втрат та 100грн.79коп. –3% річних

2. Стягнути з державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2 " в дохід Державного бюджету України 338грн. судових витрат по справі.

Суддя В.Л. Слупко

Дата виготовлення повного тексту рішення 21.06.11р.