№ 16463321, 14.06.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2011 року Справа № 5005/3959/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І.–доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з`явився;

від відповідача: представник не з`явився про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислової групи “Рейнфорд” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2011р. у справі № 5005/3959/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Горизонт”, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислової групи “Рейнфорд”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 230 103 грн. 61 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2011р. у справі № 5005/3959/2011 (суддя –Мельниченко І.Ф.) стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислової групи “Рейнфорд” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Горизонт” 119 867 грн. 50 коп. основного боргу, 5887 грн. 84 коп. пені, 1139 грн. 60 коп. річних, 2208 грн. 67 коп. інфляції грошових коштів, 2302 грн. держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 101 000 грн. 00 коп. провадження у справі припинено.

Не погодившись з рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислова група “Рейнфорд” звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 5887 грн. 84 коп. пені, річних - 1139 грн. 60 коп., інфляції грошових коштів - 2208 грн. 67 коп., посилаючись на порушення норм процесуального права.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2011р. у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення, приймаючи до уваги наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.11.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Горизонт” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислова група “Рейнфорд” (Покупець) був укладений договір поставки № 450448-ДР (далі –договір), за умовами якого постачальник (позивач у справі) зобов’язався поставити товар в строки, обумовлені даним договором, згідно замовлення покупця (відповідач у справі), що є невід`ємною частиною договору (додаток № 3), а покупець - прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених в додатку № 4 до даного договору “Додаткові умови”, що є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Асортимент та ціна узгоджуються в специфікації до договору. Специфікація затверджується сторонами у встановленій формі та є невід`ємною частиною договору (п. 2.1. договору).

Оплата товару відповідно до п. 7.2. договору та п. 6 Додатку № 4 до договору здійснюється Покупцем на протязі 21-го календарного дня з моменту поставки товару.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правовові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

На виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 220 867 грн. 50 коп., що підтверджується видатковими накладними (т. 1, а.с. 35-152, т. 2, а.с. 1-21).

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару в строки, передбачені договором та Додатком № 4 до нього.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд у примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 220 867 грн. 50 коп. основного боргу, 5887 грн. 84 коп. пені, 1139 грн. 60 коп. річних, 2208 грн. 67 коп. інфляції грошових коштів.

До предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування факт поставки позивачем відповідачу товару відповідно до умов договору, тобто підтвердження факту виникнення у відповідача зобов`язань за договором поставки № 450448-ДР від 01.11.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підтвердженням факту поставки товару та отримання його відповідачем є видаткові накладні, підписані та скріплені печатками обох сторін, які містяться в матеріалах справи.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість у розмірі 101 000 грн. 00 коп. була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується платіжними дорученнями № 1696 від 24.03.2011р., № 2237 від 14.04.2011р.

Тому є наявними правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки № 450448-ДР від 01.11.2010р. в сумі 119 867 грн. 50 коп., які не були сплачені відповідачем, а в частині стягнення 101 000 грн. 00 коп. провадження у справі підлягає припиненню.

Крім цього, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Так, підлягають задоволенню 3 % річні в сумі 1139 грн. 60 коп. та інфляційні втрати у розмірі 2208 грн. 67 коп.

Крім того, виконання зобов`язання може забезпечуватися відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.9. договору, в разі прострочення оплати товару постачальник стягує з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення платежу.

Відтак, пеня складає 5887 грн. 84 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на наявність підстав для зменшення розміру неустойки, не можуть бути прийнятті до уваги суду, оскільки вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд об`єктивно оцінює чиє даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. В даному випадку підстави для зменшення розміру неустойки є відсутніми.

Крім того, передбачена статтею 83 Господарського процесуального кодексу України можливість зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання є правом господарського суду, а не обов`язком.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про наявність підстав для зменшення розміру 3 % річних та інфляційних втрат також не можуть бути прийняті до уваги суду, оскільки статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду лише на зменшення розміру неустойки (штрафу, пені).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2011р. у справі № 5005/3959/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислової групи “Рейнфорд” - без задоволення.

Головуючий В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко