Решение № 164235, 03.10.2006, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "03" жовтня 2006 р. по справі № 4/119-38

за позовом учбово - навчально - виробничого центру технологій управління "Квантум", м. Маріуполь

до відповідача ВАТ "Володимирцукор", м. Володимир - Волинський

про стягнення 6902,21грн.

Суддя Слободян П. Р.

Представники:

Від позивача: н/в.

Від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - учбово - навчально - виробничий центр технологій управління "Квантум", м. Маріуполь просить стягнути з відповідача - ВАТ "Володимирцукор", м. Володимир - Волинський 6902,21грн. з них 6000,00грн. основного боргу, 647,21грн. інфцяції, 255,00грн. річних.

Відповідач вимоги ухвал суду від 11.09.2006р., 19.09.2006р. не виконав, в судове засідання не з’явився, хоч був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 75 ГПК України в разі неподачі відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів, справу може бути розглянуто за наявними матеріалами, господарський суд,

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

14.02.2005р. між учбово - навчально - виробничим центром технологій управління "Квантум", м. Маріуполь та ВАТ "Володимирцукор", м. Володимир - Волинський було укладено договір № 5, відповідно до умов якого позивачем було надано послуги по підвищенню кваліфікації фахівців, що підтверджується актом виконаних робіт від 26.02.2005р., анкетами робітників ВАТ "Володимирцукор", листом ВАТ "Володимирцукор" вих. № 148 від 05.04.2005р., на загальну суму 15000,00грн.

Відповідач повинен був оплатити надані послуги, однак в порушення умов договору оплату провів частково внаслідок чого виникла заборгованість станом на 06.09.2006р. в сумі 6000,00грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 255,00грн. - річних та 647,21грн. - сума нарахована в зв’язку з інфляцією.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Стягнути з ВАТ "Володимирцукор", (м. Володимир - Волинський, вул. Луцька, 230, код 00372664) в користь учбово - навчально - виробничого центру технологій управління "Квантум", (м. Маріуполь, вул. Енгельса, 26а, код 25600770) 6000,00грн. основного боргу, 647,21грн. інфцяції, 255,00грн. річних, 102грн. державного мита та 118грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Слободян П. Р.