Постановление суда № 16407367, 14.06.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 р. Справа № 17226/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.01.2010 року у справі за позовом ДПІ у м. Чернівці до ПП «Авто-батт» про стягнення заборгованості,

встановила:

У травні 2009 року ДПІ у м. Чернівці звернулася з позовом до ПП «Авто-батт» про стягнення заборгованості.

Позивач зазначав, що 05 вересня 2007 року працівниками податкової інспекції було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єкта господарської діяльності ПП «Авто-батт», в ході якої встановлено порушення вимог п. 1,2,5 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі якої було складено акт № 24000/1911/2304. Після розгляду акту № 24000/1911/2304 заступником начальника ДПІ у м. Чернівці 17 вересня 2007 року було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № 0004322304 від 17.09.2007 року на суму 180 грн.

Оскільки в добровільному порядку зазначена сума не сплачена, позивач звернувся до суду.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.01.2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Приватне підприємство «Авто-батт» зареєстровано як субєкт господарювання виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 03.03.06р., свідоцтво № А00 354916 за місцезнаходженням: вул. Гайдара, 3а/15, м.Чернівці, 58000 ідентифікаційний код 34208582.

Працівниками ДПА в Чернівецькій області 05 вересня 2007 року проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Авто-батт», в ході якої встановлено порушення вимог п.п.1,2,5 ст.3 Закону №265 за результатами якої було складено акт №2400/1911/2304.

На підставі даного акту заступником начальника ДПІ у м. Чернівці 17 вересня 2007 року було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: №0004322304 на суму 180 грн.

Суд першої інстанції вірно зазначає, що постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.11.2007 року встановлено, що директор ПП «Авто-батт» Цалай І.А. не вчиняв порушення, встановленого актом перевірки від 05.09.2007 року, а таке порушення вчинено охоронцем ПП «Авто-батт», який поніс передбачену законом відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом, або іншим законодавством.

Частина 2 статті 99 КАС України встановлює, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегією суддів встановлено, що позивач знав про факт несплати штрафної (фінансової санкції) відповідачем відразу після сплину 10-денного терміну, призначеного для добровільної сплати суми штрафу - 180,00 грн., що закінчувався 28.09.2007 року. Позивач звернувся з позовом до суду 18.05.2009 року, тобто з пропущенням строку, встановленого ч.2 ст. 99 КАС України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивачем не було надано жодних доказів, які б свідчили б про неможливість проведення заходів, щодо стягнення боргу у примусовому порядку або про поважність пропуску річного строку звернення до суду, який закінчився 28.09.2008 року.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернівці залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.01.2009 року по справі №2-а-36/10/2470 - без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

В. Каралюс