№ 1635421, 07.05.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2008 № 16/28

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Капацин Н.В.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі: Кулачок О.А.

За участю представників:

від позивача - Макаренко Ю. О. – представник за довіреністю від 16.01.2007 року

від відповідача - не з’явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-сервісна компанія"Україна"

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.03.2008

у справі № 16/28 (Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-сервісна компанія"Україна"

до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в особі Головного управління економіки та інвестицій

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про внесення змін в п.2.1.1 договору № 186 від 02.03.2006 року, укладеного між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської Ради ( Київської міської державної адміністрації) з 01.01.2007року, виклавши названий пункт договору в наступній редакції:

“2.1.1 перерахувати Головному управлінню економіки та інвестицій пайовий внесок у сумі 7467,96 тис. грн.. не пізніше як за квартал до планової здачі об’єкта будівництва (житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по вул.. Микільсько-Слобідській,1-а Дніпровського району м. Києва) в експлуатацію на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету:

Одержувач:Управління Держказначейства у м.Києві;

Банк одержувача:Управління Держказначейства у м.Києві;

МФО:820019, Код ЄДРПОУ: 24262621; р/р 31517932700001.”

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2008 року у справі № 16/28 в позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що доводи позивача, якими обґрунтовуються позовні вимоги, не відповідають вимогам ст. 652 ЦК України, і не можуть вважатися істотною зміною обставин, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельно – сервісна компанія „Україна” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2008 року у справі № 16/28 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що суд першої інстанції при винесення спірного рішення неправильно застосував ст. ст. 651, 652 ЦК України, ст. 188 Господарського кодексу України, що є підставою для його скасування.

Ухвалою від 29.03.2008 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя – Капацин Н. В., судді Калатай Н. Ф., Пашкіна С. А. апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушене апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.04.2008 року.

В судове засідання 21.04.2008 року представники Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в особі Головного управління економіки та інвестицій не з’явилися.

Ухвалою від 21.04.2008 року розгляд апеляційної скарги відкладено до 07.05.2008 року для надання можливості Виконавчому органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в особі Головного управління економіки та інвестицій взяти участь у судовому засіданні.

В судове засідання 07.05.2008 року представники Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в особі Головного управління економіки та інвестицій не з’явилися.

В судовому засіданні 07.05.2008 року представник позивача надав пояснення, в апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Враховуючи, що в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги, колегія вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи без участі представників відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні у матеріалах справи документальні докази, заслухавши пояснення представників позивача, з урахуванням правил ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, користуючись правами суду першої інстанції, колегія суддів встановила наступне.

02.03.2006 року позивач та відповідач уклали договір № 186 (далі Договір), предметом якого є сплата позивачем пайової участі (внесків) на створення інженерно – транспортної інфраструктури м. Києва у зв’язку з будівництвом житлового будинку (загальна площа квартир 29739,10 кв. м.) з вбудовано – прибудованими офісними приміщеннями загальною площею 6679,40 кв. м. та підземним паркінгом на вул. Микільсько – Слобідській, 1 – А у Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до п. 1.2 Договору розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1 та 2 становить 7467,96 тис. грн.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору позивач зобов’язаний перерахувати відповідачу пайовий внесок у сумі 7467,96 тис. грн. (без ПДВ) в термін з березня по грудень 2006 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету:

Одержувач: УДК у м. Києві (Головне управління економіки та інвестицій );

Банк одержувача: Управління Держказначейства у м.Києві;

МФО:820019, Код ЄДРПОУ: 24262621; р/р 31513932500001.

Після закінчення встановленого Договором строку для перерахування пайового внеску позивач звернувся до відповідача з листом – пропозицєю № 41 від 28.03.2007 року в якому просив викласти п. 2.1.1 Договору в наступній редакції:

„2.1.1 перерахувати Головному управлінню економіки та інвестицій пайовий внесок у сумі 7467,96 тис. грн. (без ПДВ) не пізніше як за квартал до планової здачі об’єкта будівництва (житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по вул.. Микільсько-Слобідській,1-а Дніпровського району м. Києва) в експлуатацію на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету:

Одержувач: Управління Держказначейства у м. Києві;

Банк одержувача: Управління Держказначейства у м. Києві;

МФО:820019, Код ЄДРПОУ: 24262621; р/р 31517932700001.”

На вказаний лист відповідач відповів листом № 049-08/2703 від 20.04.2007 року, в якому повідомив позивача про відсутність підстав для внесення змін до п. 2.1.1 Договору та запропонував терміново погасити заборгованість за Договором.

05.11.2007 року позивач звернувся до відповідача з листом – пропозицією № 145, в якому вдруге просив внести зміни до п. 2.1.1 Договору. На доказ направлення вказаного листа до матеріалів справи додано копію фіскального чеку № 3901 від 05.11.2007 року.

Відповідач на вказаний лист не відповів.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на ст. ст. 651, 652 ЦК України, а як на підставу такої зміни умов Договору посилається на підвищення цін на будівельні матеріали та укладення з ВАТ „Трест Київпідземшлях” 03.04.2006 року договору № 19 на реконструкцію транспортної розв’язки на перетині вул. Луначарського, Мільчакова та Микільсько – Слобідської, розташованої у Дніпровському районі м. Києва та перерахуванні на виконання умов вказаного договору на протязі червня – серпня 2006 року коштів в сумі 5200000 грн., які позивач вважає непередбачуваними витратами.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 652 ЦК України, на підставі якої пред'явлено цей позов, передбачає можливість внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Зміна договору з цієї підстави на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можливе за наявності одночасно чотирьох умов, зазначених у ч. 2 ст. 652 ЦК України, а саме:

1) в момент укладення договору сторони керувались тим, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, сама по собі істотна зміна обставин не є підставою для внесення змін до договору. Вимагаючи внесення змін до договору на цій підставі, позивач, з урахуванням положень ст. 33 ГПК щодо обов'язку доказування, повинен довести, зокрема, впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане.

Позивачем не наведено доказів того, що на момент укладення Договору сторони виходили з того, що підвищення цін на будівельні матеріали не відбудеться, і позивач не укладе з ВАТ „Трест Київпідземшлях” 03.04.2006 року договору № 19 на реконструкцію транспортної розв’язки на перетині вул. Луначарського, Мільчакова та Микільсько – Слобідської, розташованої у Дніпровському районі м. Києва.

З огляду на викладене, колегія судді погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог та відсутність усієї сукупності умов для внесення змін до укладеного сторонами договору на підставі ст. 652 ЦК України.

Крім того, виходячи з норм ст. 3 ЦК України, згідно яких до загальних засад цивільного законодавства відносяться справедливість, добросовісність та розумність, та враховуючи, щ позивачем порушені майнові договірні зобов’язання перед відповідачем і останній заперечує проти віддалення строку виконання позивачем цього зобов’язання, буде несправедливим відносно відповідача задовольнити заявлені у цій справі вимоги позивача.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст.. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Контрагент за договором не повинен відповідати за прорахунки суб’єкта підприємницької діяльності, уклавшего з ним цей договір.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2008 року у справі № 16/28 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно – сервісна компанія „Україна” на рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2008 року у справі № 16/28 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2008 року у справі № 16/28 залишити без змін.

3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 16/28.

Головуючий суддя Капацин Н.В.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

12.05.08 (відправлено)