№ 16286549, 30.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/4371/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -

при секретарі судового засідання-

без участі сторінВласенка Д.О.

Кінарєєві В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Орджонікідзевської обєднаної державної податкової інспекції до Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський хлібозавод» про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: 12 квітня 2011 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача та просив стягнути на користь держави податковий борг у сумі 92135,10 грн. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що станом на 29 березня 2011 року за ВАТ «Орджонікідзевський хлібозавод» виникла заборгованість, а саме: зі сплати податку з власників транспортних засобів в сумі 263,65 грн.; зі сплати земельного податку в сумі 45651,09 грн.; зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 22554,17 грн.; зі сплати податку на додану вартість в сумі 23666,19 грн. Сума боргу відповідачем добровільно не сплачується, а тому підлягає примусовому стягненню.

Сторони у судове засідання не зявились будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи про що свідчать поштові повідомлення, які наявні в матеріалах справи, тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (ст. 128 КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Орджонікідзевський хлібозавод», зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи /а.с. 8/, та взяте на облік в Орджонікідзевській обєднаній державній податковій інспекції, як платник податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків /а.с. 7/.

Відповідно до декларацій ВАТ «Орджонікідзевський хлібозавод», які були подані до Орджонікідзевської обєднаної державної податкової інспекції, визначені суми податкових зобовязань: зі сплати податку з власників транспортних засобів в сумі 263,65 грн.; зі сплати земельного податку в сумі 45651,09 грн.; зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 22554,17 грн.; зі сплати податку на додану вартість в сумі 23666,19 грн. /а.с.16-50/.

За період з 01 січня 2010 року по 29 березня 2011 року за ВАТ «Орджонікідзевський хлібозавод» утворилась податкова заборгованість на загальну суму 92135,10 грн., про що Орджонікідзевською обєднаною державною податковою інспекцією складено відповідну довідку /а.с.6/.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втрачають чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податків юридичної особи виникли до набрання чинності Податкового Кодексу України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем на адресу відповідача була направлена друга податкова вимога 09 січня 2009 року /а.с. 13/, яка була отримана відповідачем, але податковий борг сплачений не був.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст. 9 Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.8 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» до переліку загальнодержавних податків і зборів віднесено земельний податок.

Згідно ст.14 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до ст.17 Закону №2535 податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Відповідно п.5.1., п.5.4, п.п.5.4.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III, податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 12.11.1991 року №1963-ХІІ, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до п. 6 постанови КМ України від 9 липня 2008 р. № 606 «Про затвердження Порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів» серед основних завдань техогляду є проведення перевірки відповідності конструкції, обладнання та технічного стану засобів вимогам законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб належать до загальнодержавних і справляються на всій території України.

Виходячи зі змісту положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що державні податкові інспекції подають до судів, господарських судів позови до підприємств, установ, організацій про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами за рахунок майна.

Зважаючи на те, що доказів сплати заборгованості, яка була самостійно визначена відповідачем у деклараціях, до суду надано не було, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави заборгованість з податкового боргу в сумі 92135,10 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Орджонікідзевської обєднаної державної податкової інспекції до Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський хлібозавод» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський хлібозавод» (53300, Дніпропетровська обл., м. Орджонікідзе, вул. Петровського, 56, код 00381427) на користь держави (р/р 34122999700031,банк відділення Державного казначейства України в м. Орджонікідзе УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 24230963) суму податкового боргу 92135,10 грн. (девяносто дві тисячі сто тридцять пять гривень 10 копійок).

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя

Д.О. Власенко