Решение № 16285607, 11.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2011 р. Справа № 5023/2641/11

вх. № 2641/11

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судовогозасідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - ОСОБА_1, дов. № 1 від 20.04.11 р.;

розглянувши справу за позовом ПП "ТНЛ Арпир", м. Луганськ

до ТОВ "Сінтал-Флора", с. Козіївка

про стягнення 388180,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ТНЛ АРПИР» просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТАЛ-ФЛОРА» суму боргу у розмірі 388180,00 грн., 3881,80 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позов вмотивовано заборгованістю ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА» перед ПП «ТНЛ АРПИР» за отримані дерева для висадки з грудками землі, яка становить 388180,00 грн., та виникла на підставі договору №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010р.

ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА» надало через канцелярію суду заперечення на позов, в яких проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу повністю в задоволенні заявлених вимог та покласти на ПП «ТНЛ АРПИР» всі судові витрати. Заперечення вмотивовані тим, що ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА» отримало від ПП «ТНЛ АРПИР» на підставі договору №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010р. дерева для висадки з грудками землі та не сплатило вартість отриманого товару у встановлений договором термін, оскільки відповідно до Довідки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська щодо перевірки ПП «ТНЛ АРПИР» проведеної 01.04.2011 року визнані нікчемними всі правочини, укладені ПП «ТНЛ АРПИР» як на придбання так і на продаж товару, здійснені в листопаді та грудні 2010 року. Як наслідок ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА» вважає нікчемним договір №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010р. та не вбачає підстав для здійснення оплати отриманого товару. Як зазначило ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА» факт відсутності ПП «ТНЛ АРПИР» за юридичною адресою, а також відсутність трудових ресурсів (1 працююча особа), приміщень, транспорту зявились підставою для висновку податкового органу про нікчемність всіх укладених ПП «ТНЛ Арпир» правочинів як на придбання так і на продаж товарів з причини природної неможливості здійснення реального господарювання та спрямування діяльності виключно на надання податкової вигоди покупцям товару шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту, що суперечить моральним засадам суспільства. Крім того, як зазначило ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА» згідно Довідки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська ПП «ТНЛ Арпир» в листопаді та грудні 2010р. придбавало товари у ТОВ «Майра», та збільшувало за рахунок цих операцій свій податковий кредит, в той час як ТОВ «Майра» в грудні 2010р. не задекларувало своїх податкових зобовязань з ПДВ від операцій продажу товарів на адресу ПП «ТНЛ Арпир», тобто правочини придбання ПП «ТНЛ Арпир» товарів у ТОВ «Майра» є нікчемними як направлені на ухилення від оподаткування.

ПП «ТНЛ АРПИР» надало через канцелярію суду заперечення на заперечення ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА» на позов, в яких вважає твердження ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА» хибними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та покласти на ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА» всі судові витрати. Заперечення ПП «ТНЛ АРПИР» вмотивовані тим, що для здійснення операцій купівлі-продажу оптових партій зелених насаджень не має будь-якої необхідності в наявності власних складських та інших приміщень, власного транспорту та певній чисельності працюючих. Якщо субєкт господарювання (в даному випадку ПП «ТНЛ Арпир») укладає договір купівлі товару у певної особи та продажу цього товару певній іншій особі, і при цьому за умовами договору покупець самостійно вивозить товар з певного місця зберігання, то в такій операції ПП «ТНЛ Арпир» фактично виступає посередником, для чого у нього не має необхідності використовувати власний або орендований транспорт, а також власні або орендовані приміщення (товар знаходиться у контрагента-Продавця). Оскільки всі дії Посередника при цьому зводяться до укладання відповідних договорів та оформлення інших документів, то наявність певної кількості трудових ресурсів (окрім 1 особи керівника з правом підпису та печаткою) для проведення такого роду операцій не потрібна. Крім того, всі доводи ТОВ «Сінтал-Флора» ґрунтуються виключно на Довідці ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська щодо перевірки ПП «ТНЛ АРПИР» від 01.04.2011р., висновки якої зроблені податковим органом на припущенні, що є порушенням п.2.3.4 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.05р. та зареєстрованого Мін'юстом 25.08.05р. за №925/11205, та не є підставою для визнання правочину нікчемним поч.1, ч.5 ст.203 ЦК України. Крім того, ПП «ТНЛ АРПИР» вважає взагалі незрозумілим посилання податкового органу на порушення вимог ст.207 ГК України щодо спрямування правочинів, укладених ПП «ТНЛ Арпир», з метою, яка суперечить інтересам держави. Дана норма передбачає судовий порядок визнання недійсними таких правочинів, в той час як в даному випадку висновок про нікчемність всіх укладених ПП «ТНЛ Арпир» правочинів зроблений податковим органом самостійно без звернення в суд. Щодо правовідносин з ТОВ «Майра», ПП «ТНЛ Арпир» зазначає, що висновок про нікчемність всіх правочинів, укладених ТОВ «Майра» як на придбання так і на продаж товару в листопаді та грудні 2010 року, через відсутність трудових ресурсів, приміщень та транспорту у зазначеного товариства, був зроблений податковим органом самостійно лише на припущеннях та без звернення до суду, оскільки ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА» не надано жодного рішення відповідного суду про визнання нікчемними та недійсними правочинів, укладених між ТОВ «Майра» та ПП «ТНЛ АРПИР» на поставку дерев для висадки з грудками землі, саме які потім були реалізовані ПП «ТНЛ АРПИР» до ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА». Крім того, ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА» не надано жодного доказу того, що ПП «ТНЛ Арпир» реалізувало товариству саме той товар, який був придбаний підприємством у ТОВ «Майра». Також ПП «ТНЛ Арпир» зазначив, що у повному обсязі виконав свої зобовязання за договором № 02-12/2010 купівлі-продажу 02.12.2010 року щодо поставки дерев для висадки з грудками землі ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА» у строк до 08.12.20010 року, що підтверджується самим договором з підписами та печатками Сторін, видатковою накладною №031201від 03.12.2010р., довіреністю серія ЯПТ № 228703, товарно-транспортними накладними від 04.12.2010р. №000001 та №000002, від 06.12.2010р. №000003 та №000004, податковою накладною №031201 від 03.12.2010р. ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА» прийняло товар, але оплату у строки передбачені Договором до 31.01.2011р. не здійснив, чим порушив умови Договору.

ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА» надало через канцелярію суду зустрічний позов про визнання правочину недійсним, в якому просило визнати недійсним договір №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010р., та покласти на ПП «ТНЛ Арпир» всі судові витрати. Зустрічний позов вмотивовано тим, що ПП «ТНЛ Арпир» не додані податкова накладна та довіреності на отримання товару, що свідчить про відсутність належних доказів на підтвердження виконання зобовязань постачання товару з боку Продавця-ПП «ТНЛ Арпир». Як зазначило товариство, відсутність ПП «ТНЛ Арпир» за юридичною адресою, кількість працюючих 1 людина, відсутність власного транспорту та приміщень не дозволяють даному підприємству здійснювати господарські операції з придбання та продажу партій товарів, що свідчить про нікчемність всіх укладених правочинів з придбання та продажу товарів, що кореспондується з висновком ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська (довідка Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська щодо перевірки ПП «ТНЛ АРПИР» проведеної 01.04.2011 року) згідно ч.1 та 5 ст.203 ЦК України та ст.207 ГК України. Крім того, постачальник ПП «ТНЛ Арпир» - ТОВ «Майра» в грудні 2010р. не задекларувало податкових зобовязань з ПДВ від операцій постачання товару, що свідчить про спрямованість оспорюваного правочину всупереч інтересам держави та є ознакою його нікчемності згідно ч.1 ст.203 ЦК України.

Ухвалою господарського суду від 26.04.2011 року прийнято зустрічну позовну заяву до сумісного розгляду разом із первісним позовом. Розгляд справи відкладений на 11.05.2011 р. о 10:30 год.

ПП «ТНЛ АРПИР» надало через канцелярію суду заперечення на зустрічний позов, в якому просило суд в задоволенні вимог зустрічного позову відмовити. Обґрунтовуючи заперечення, підприємство посилалося на те, що податкова накладна від 03.12.2010 р. №031201 та довіреність на отримання товару від 03.12.2010 р. серія ЯПТ №228703 надані до матеріалів справи разом з цими запереченнями, оригінали надані суду для огляду. Як зазначило ПП «ТНЛ АРПИР», довідка Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська щодо перевірки ПП «ТНЛ АРПИР», проведеної 01.04.2011 року, ніяким чином не підтверджує факт відсутності зазначеного підприємства за місцезнаходженням на момент укладення спірного договору від 2 грудня 2010р. та його виконання протягом 4-6 грудня 2010 року, оскільки відповідно до ст.18 Закону України від 15.05.03р. №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», факт відсутності субєкта господарювання за місцезнаходженням може бути використаним в спорах з третіми особами виключно за умови внесення такого запису в ЄДРПОУ, що і є допустимим доказом факту відсутності субєкта господарювання за місцезнаходженням в розумінні ч.2 ст.34 ГПК України. Тобто, будь-який акт неможливості проведення перевірки у звязку з відсутністю субєкта господарювання за місцезнаходженням, що складений податковим органом, не є допустимим доказом даного факту, доки відповідний запис не внесено в ЄДРПОУ. Як зазначило ПП «ТНЛ АРПИР» для здійснення операцій купівлі-продажу оптових партій зелених насаджень не має будь-якої необхідності в наявності власних складських та інших приміщень, власного транспорту та певній чисельності працюючих. Якщо субєкт господарювання (в даному випадку ПП «ТНЛ Арпир») укладає договір купівлі товару у певної особи та продажу цього товару певній іншій особі, і при цьому за умовами договору покупець самостійно вивозить товар з певного місця зберігання, то в такій операції ПП «ТНЛ Арпир» фактично виступає посередником, для чого у нього немає необхідності використовувати власний або орендований транспорт, а також власні або орендовані приміщення (товар знаходиться у контрагента-Продавця). Оскільки всі дії Посередника при цьому зводяться до укладання відповідних договорів та оформлення інших документів, то наявність певної кількості трудових ресурсів (окрім 1 особи керівника з правом підпису та печаткою) для проведення такого роду операцій не потрібна. Крім того, всі доводи ТОВ «Сінтал-Флора» ґрунтуються виключно на Довідці ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська щодо перевірки ПП «ТНЛ АРПИР» від 01.04.2011 р., висновки якої зроблені податковим органом на припущенні, що є порушенням п.2.3.4 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 р. та зареєстрованого Мін'юстом 25.08.2005 р. за №925/11205, та не є підставою для визнання правочину нікчемним по ч.1, ч.5 ст.203 ЦК України. Крім того, ПП «ТНЛ АРПИР» вважає взагалі незрозумілим посилання податкового органу на порушення вимог ст. 207 ГК України щодо спрямування правочинів, укладених ПП «ТНЛ Арпир», з метою, яка суперечить інтересам держави. Дана норма передбачає судовий порядок визнання недійсними таких правочинів, в той час як в даному випадку висновок про нікчемність всіх укладених ПП «ТНЛ Арпир» правочинів зроблений податковим органом самостійно без звернення в суд. Щодо правовідносин з ТОВ «Майра», ПП «ТНЛ Арпир» зазначає, що висновок про нікчемність всіх правочинів, укладених ТОВ «Майра» як на придбання так і на продаж товару в листопаді та грудні 2010 року, зроблений податковим органом, також через відсутність у цього товариства трудових ресурсів, приміщень та транспорту у зазначеного товариства, самостійно та без звернення до суду, тобто ґрунтується лише на припущеннях.

Представники позивача та відповідача звернулися до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. Ця заява сторін розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, здійснивши всебічний, повний та обєктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, перевіривши як доводи позивача так і доводи відповідача, надавши належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи 02.12.2010 року між ПП «ТНЛ Арпир» та ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА» був укладений Договір № 02-12/2010 купівлі-продажу.

Відповідно до статей 1 та 2 цього договору позивач за первісним позовом зобовязався поставити відповідачу за первісним позовом дерева для висадки з грудками землі на загальну суму 388180,00 грн., в т.ч. ПДВ-20 %, у загальній кількості 536 штук, а саме: дуб з грудкою землі у кількості 36 штук за ціною 540,00 грн. на суму 19440,00 грн., ясень плакучій з грудкою землі у кількості 13 штук за ціною 740,00 грн. на суму 9 620,00 грн., дуб красний з грудкою землі у кількості 37 штук за ціною 540,00 грн. на суму 19980,00 грн., липа з грудкою землі у кількості 251 штука за ціною 590,00 грн. на суму 148090,00 грн., клен шаровидний з грудкою землі у кількості 144 штуки за ціною 1040,00 грн. на суму 149760,00 грн., лиственниця європейська з грудкою землі у кількості 10 штук за ціною 820,00 грн. на суму 8200,00 грн., сосна з грудкою землі у кількості 3 штуки за ціною 670,00 грн. на суму 2010,00 грн., шовковиця плакуча з грудкою землі у кількості 4 штуки за ціною 740,00 грн. на суму 2960,00 грн., шовковиця тартуоза з грудкою землі у кількості 18 штук за ціною 740,00 грн. на суму 13320,00 грн., ясень шаровидний з грудкою землі у кількості 20 штук за ціною 740,00 грн. на суму 14800,00 грн.

Відповідно до статті 4 цього договору позивач за первісним позовом зобовязався передати дерева для висадки з грудками землі відповідачу за первісним позовом у строк до 08 грудня 2010 року.

Відповідно до статті 6 зазначеного договору базис доставки товару: склад ПП «ТНЛ Арпир» (продавця), м. Луганськ, вул. Природна, 2.

Відповідно до статті 5 Договору відповідач за первісним позовом зобовязався оплатити дерева для висадки з грудками землі позивачу за первісним позовом шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку відповідача за первісним позовом на поточний рахунок позивача за первісним позовом у строк до 31 січня 2011 року.

Як свідчать матеріали справи факт здійснення позивачем за первісним позовом поставки відповідачу за первісним позовом дерев для висадки з грудками землі підтверджується самим договором №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010 р. з підписами та печатками сторін; видатковою накладною №031201 від 03.12.10р. з підписами та печатками сторін; довіреністю серія ЯПТ № 228703 від 03.12.2010 р. на отримання цінностей уповноваженою особою ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА»; товарно-транспортними накладними від 04.12.2010 р. №000001 та №000002, від 06.12.2010 р. №000003 та №000004 з підписами та печатками сторін; податковою накладною №031201 від 03.12.2010 .

Таким чином, у період з 04.12.2010 року по 06.12.2010 року дерева для висадки з грудками землі були вивезені відповідачем за первісним позовом зі складу позивача за первісним позовом, про що свідчать вищезазначені товарно-транспортні накладні з підписами та печатками сторін. Наведе свідчить, що відповідач за первісним позовом дерева для висадки з грудками землі обумовлені договором №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010 р. отримав, зауважень щодо якості, кількості дерев для висадки з грудками землі не надав.

Як свідчать матеріали справи відповідач за первісним позовом оплату дерев для висадки з грудками землі у сумі 388180,00 грн. не здійснив. Таким чином, судом встановлено, що заборгованість ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА» перед ПП «ТНЛ Арпир» за отримані у власність дерева для висадки з грудками землі за умовами договору №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010 р. на 31.01.11 р. становить 388180,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом суми боргу у розмірі 388180,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За висновками позивача за зустрічним позовом, які ґрунтуються на довідці Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська щодо перевірки ПП «ТНЛ АРПИР» від 01.04.2011 р., договір №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010 р. є нікчемним та недійсним. Проте, як встановлено судом, матеріалами справи спростовуються зазначене твердження позивача за зустрічним позовом щодо нікчемності та недійсності договору №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010р.

Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним договір №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010р. на підставі того, що відповідачем за зустрічним позовом не надані податкова накладна та довіреність на отримання товару, що свідчить про відсутність належних доказів на підтвердження виконання зобовязань постачання товару з боку продавця - відповідача за зустрічним позовом. Як зазначив позивач за зустрічним позовом відсутність відповідача за зустрічним позовом за юридичною адресою, кількість працюючих 1 людина, відсутність власного транспорту та приміщень не дозволяють даному підприємству здійснювати господарські операції з придбання та продажу партій товарів, оскільки вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що свідчить про нікчемність всіх укладених правочинів з придбання та продажу товарів, що кореспондується з висновком ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська (довідка Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська щодо перевірки ПП «ТНЛ АРПИР» від 01.04.2011 року) на підставі ч.1 та ч.5 ст.203, ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України, ст.207 ГК України. Крім того, постачальник ПП «ТНЛ Арпир» - ТОВ «Майра» в листопаді-грудні 2010р. не задекларувало податкових зобовязань з ПДВ від операцій постачання товару, що свідчить про укладання оспорюваного правочину всупереч інтересам держави та є ознакою його нікчемності згідно ч.1 ст.203 ЦК України.

З такими висновками позивача за зустрічним позовом суд не погоджується з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи факт здійснення відповідачем за зустрічним позовом поставки позивачу за зустрічним позовом дерев для висадки з грудками землі підтверджується самим договором №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010 р. з підписами та печатками сторін; видатковою накладною №031201 від 03.12.10р. з підписами та печатками сторін; довіреністю серія ЯПТ № 228703 від 03.12.2010 р. на отримання цінностей уповноваженою особою ТОВ «СІНТАЛ-ФЛОРА»; товарно-транспортними накладними від 04.12.2010 р. №000001 та №000002, від 06.12.2010 р. №000003 та №000004 з підписами та печатками сторін; податковою накладною №031201 від 03.12.2010.

Таким чином, у період з 04.12.2010 року по 06.12.2010 року дерева для висадки з грудками землі були отримані позивачем за зустрічним позовом зі складу відповідача за зустрічним позовом, зауважень щодо якості, кількості дерев для висадки з грудками землі позивачем за зустрічним позовом надано не було.

Як свідчать матеріали справи, той факт, що 31.03.2011 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська нібито встановила відсутність відповідача за первісним позовом за юридичною адресою, про що склала відповідний акт, ніяким чином не підтверджує факт відсутності цього субєкта господарювання за місцезнаходженням на момент укладення оспорюваного договору №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010 р. та його виконання протягом 4-6 грудня 2010 року.

Більш того, згідно ст.18 Закону України від 15.05.03р. №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» факт відсутності субєкта господарювання за місцезнаходженням може бути використаним в спорах з третіми особами виключно за умови внесення такого запису в ЄДР, що і є допустимим доказом факту відсутності субєкта господарювання за місцезнаходженням в розумінні ч.2 ст.34 ГПК України.

За таких обставин, не підтверджений документально факт відсутності відповідача за зустрічним позовом - Продавця товару з зареєстрованого місцезнаходження в березні 2011 року не доводить його відсутності за юридичною адресою в грудні 2010 року, в якості обставини, на яку посилається ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська на підтвердження свого висновку про неможливість реального настання правових наслідків здійснення господарської діяльності на підставі ч.5 ст.203 ЦК України.

Аналогічним чином, безпідставним є висновок ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про неможливість реального настання правових наслідків здійснення господарської діяльності, зроблений з урахуванням відсутності необхідних трудових ресурсів (чисельність працюючих 1 особа), власних приміщень та транспорту. Для здійснення операцій купівлі-продажу оптових партій зелених насаджень не має будь-якої необхідності в наявності власних складських та інших приміщень, власного транспорту та певній чисельності працюючих. Якщо субєкт господарювання (в даному випадку ПП «ТНЛ Арпир») укладає договір купівлі товару у певної особи та продажу цього товару певній іншій особі, і при цьому за умовами договору покупець самостійно вивозить товар з певного місця зберігання, то в такій операції ПП «ТНЛ Арпир» фактично виступає посередником, для чого у нього не має необхідності використовувати власний або орендований транспорт, а також власні або орендовані приміщення, оскільки товар знаходиться у контрагента-Продавця. Наведене свідчить, що всі дії при цьому зводяться до укладання відповідних договорів та оформлення інших документів, отже наявність 1 особи керівника з правом підпису та печаткою для проведення такого роду операцій є достатньою.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що висновок податкового органу та позивача за зустрічним позовом щодо відсутності трудових ресурсів, складських приміщень та транспорту, як необхідних факторів для здійснення господарської діяльності (в даному випадку для покупки та продажу партії зелених насаджень), зроблений на припущенні, що є порушенням п.2.3.4 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.05р. та зареєстрованого Мін'юстом 25.08.05р. за №925/11205.

Суд встановив, що висновки позивача за зустрічним позовом про те, що договір №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010р. є нікчемним та недійсним ґрунтуються виключно на підставі висновків Довідки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська щодо перевірки ПП «ТНЛ АРПИР» від 01.04.2011 року, якою визнані нікчемними всі правочини, укладені ПП «ТНЛ Арпир» як на придбання так і на продаж товару, здійснені в листопаді та грудні 2010 року.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із абзацом 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із абзацом 1 ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Згідно із ч.1 ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із ч.2 ст.228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Ухилення одного з контрагентів відповідача за зустрічним позовом по ланцюгу (ТОВ «Майра») жодним чином не свідчить про порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (активні дії), оскільки обєктивна сторона несплата до бюджету відповідного податку міститься не в діях, а в бездіяльності, з чого випливає що висновок податкового органу та позивача за зустрічним позовом про наявність ознак нікчемності договору №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010р. в розумінні п.1 ст.228 ЦК України - зроблений позивачем за зустрічним позовом та податковим органом із невірним тлумаченням змісту вказаної норми матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд зазначає, що підставою недійсності правочину, згідно із ч.1 ст.215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, висновок податкового органу та позивача за зустрічним позовом про наявність ознак нікчемності та недійсності правочину у договорі №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010р., в розумінні ч.1 ст.215 ЦК України - зроблений ними на підставі невірного тлумачення змісту вказаної норми матеріального права.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обовязки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку.

Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Хоча податковий орган і використав в Довідці щодо перевірки ПП «ТНЛ АРПИР» від 01.04.2011 року такий термін, як «нікчемний правочин», позивач за зустрічним позовом спираючись виключно на висновки податкового органу не звернув уваги на те, що згідно із ч.2 ст.215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом. Податковим органом, при використанні терміну «нікчемний правочин», не звернуто увагу на те, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у ч.1 ст.219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у ч.1 ст.220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 ч.2 ст.221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним; то що.

Частиною 1 статті 207 ГК України встановлено, що господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як свідчать матеріали справи, у сторін відсутні судові рішення, які набрали законної сили, за якими договір №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010р. або окрема його умова визнані відповідним судом недійсним. Крім того, жодна із вищезазначених норм Цивільного та Господарського кодексів України не містить таких підстав для визнання правочину нікчемним та недійсним які зазначені у Довідці ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська щодо перевірки ПП «ТНЛ АРПИР» від 01.04.2011 року та наведені позивачем за зустрічним позовом.

Також матеріали справи не містять доказів, що ПП «ТНЛ Арпир» продало ТОВ «Сінтал-Флора» саме той товар, що придбало у ТОВ «Майра», а не придбаний у інших постачальників. Довідка податкового органу, на яку посилається позивач за зустрічним позовом не містить даних, який саме товар ПП «ТНЛ Арпир» придбало у ТОВ «Майра» в листопаді-грудні 2010р. та в які саме дати.

Поза увагою позивача за зустрічним позовом залишився той факт, що відповідач за зустрічним позовом виконав умови договору №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010р. щодо поставки дерев для висадки з грудками землі на загальну суму цього договору 388180,00 грн. тобто у повному обсязі, позивачем за зустрічним позовом у період з 04.12.2010 року по 06.12.2010 року дерева для висадки з грудками землі на загальну суму цього договору 388180,00 грн. були вивезені зі складу відповідача за зустрічним позовом, про що свідчать копії товарно-транспортних накладних, зауважень щодо якості, кількості позивач за зустрічним позовом не надав, але оплату у строки передбачені договором №02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010р. не здійснив.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати за первісним та за зустрічним позовами покладаються на ТОВ «Сінтал-Флора»

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "Сінтал-Флора" (62011, Харківська обл., Краснокутський р-н, с. Козіївка, вул. Горького, буд 30 а\1; код ЄДРПОУ 35659216; р/р 26000996105988 у ЗАТ «ПУМБ», МФО 350385) на користь ПП «ТНЛ АРПИР» (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, буд.136 «З»; р/р 26009400100106 у ПАТ «Банк Камбіо» м. Київ, МФО 380399; код ЄДРПОУ 37288000) борг за договором № 02-12/2010 купівлі-продажу від 02.12.2010 р. в сумі 388180,00 грн., держмито в розмірі 3881,80 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Інте Т.В.

Повне рішення складено 12 травня 2011 року.