№ 16273321, 08.12.2010, Окружной административный суд Автономной Республики Крым

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2010 р. (16:32)Справа №2а-9391/10/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 04.01.10р. № 04-5/04;

відповідача - ОСОБА_2, законний представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів

доМіського комунального підприємства теплових мереж м. Армянська

про стягнення адміністративно – господарських санкцій у сумі 9206 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 23.07.10р. надійшов адміністративний позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Міського комунального підприємства теплових мереж м. Армянськ про стягнення адміністративно-господарської санкції у розмірі 9206грн. за не забезпечення відповідачем працевлаштування інвалідів у 2009році.

На обґрунтування заявлених вимог, позивач, посилаючись на ст. ст. 19, 20 Закону України від 21.03.91р. № 875 "Про основи соціальної захищеності інвалідів України", вказує на те, що, у зв’язку з тим, що відповідач не забезпечив у 2009р. працевлаштування одного інваліда, у нього виник обов’язок самостійно в строк до 15.0.00р. сплатити адміністративно-господарську санкцію у розмірі 9 206грн. Між тим, вказаний обов’язок відповідач не виконав.

Ухвалою суду від 26.07.10р. відкрито провадження в адміністративній справі.

З’ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у розгляді справи, визначивши факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчивши документи, надані суду позивачем, постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні 17.08.10р.

Відповідач у справі – Міське комунальне підприємство теплових мереж м. Армянськ заявлені вимоги у запереченні на позов відхилило, вказуючи, що влаштуванню інваліда на підприємстві має передувати створення робочого місця, адаптованого для такого інваліда, враховуючи його індивідуальні вади, а також його звернення для працевлаштування. При цьому, адміністративно-господарські санкції, визначені ст.ст.19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України", сплачуються за рахунок прибутку, який залишається після сплати всіх податків та зборів, між тим, відповідні санкції не є податками чи зборами, а підприємство є неприбутковим і на 99% фінансується з місцевого бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення заявлених вимог заперечував з підстав, викладених у запереченні на позов.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом з’ясовано, що позивач звернувся до окружного адміністративного суду з підстав передбачених п.5 ч. 2 ст. 17 КАС України та ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" стосовно стягнення з суб’єкту господарювання адміністративно-господарської санкції за не працевлаштування відповідачем інвалідів відповідно до встановленого нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів.

Позивач – суб’єкт владних повноважень здійснює свою діяльність відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.02р. № 1434, є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Відповідач – суб’єкт господарювання, ідентифікаційний код – 3261344, юридична особа, зареєстрований 23.09.03р. виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим, здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого рішенням ІІІ сесії 5 скликання Армянської міської ради від 11.07.06р. №55, зареєстрованого державним реєстратором 23.04.07р. номер запису 11381050002000200.

Відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009р., поданого відповідачем позивачу 15.02.2010р., середньооблікова кількість працівників відповідача становила 34 особи, з них інвалідів – 0; норматив працевлаштування інвалідів, визначений відповідно до ст.19 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів", - 1 особа. При цьому, фонд оплати праці за звітний період визначений у розмірі 313 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника – 9201грн., а сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів визначена рівній 0 (а.с.14).

За результатами планової невиїзної перевірки, про проведення якої повідомлено відповідача листом від 02.06.10р., який отриманий Міським комунальним підприємством теплових мереж м. Армянськ 04.06.10р., і яка проведена відповідно до квартального плану робіт перевірок роботодавців (затверджений наказом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів 24.03.2010р. №25), позивачем встановлено розбіжності у показниках середньорічної заробітної плати: у звіті – 9201грн., фактично – 9206грн.; у сумі адміністративно-господарських санкцій: у звіті – 0, фактично – 9206грн. (а.с.9-10).

Предметом спору у даній справі є обов’язок відповідача сплатити адміністративно-господарську санкцію, розмір якої визначений позивачем за результатами перевірки, а саме – 9206грн.

Заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, виходячи з наступного.

В силу ч.3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, посилання відповідача на те, що працевлаштуванню інваліда має передувати створення робочого місця не впливає на оцінку спірних правовідносин, оскільки, за змістом ч.3 ст.18 Закону, саме підприємство має створити відповідне робоче місце для працевлаштування інваліда.

Відповідно до повідомлення Армянського міського центру зайнятості, за період з 01.01.2009р. по 01.01.2010р. звіт від відповідача за формою З-ПН "Звіт про наявність вакансій" для працевлаштування інвалідів не надходив.

Згідно ст.19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб,— у кількості одного робочого місця.

При цьому, ч. 2 вказаної норми визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів; при розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Працевлаштування інваліда, і силу ч.3 вказаної норми, за рахунок нормативів робочих місць, здійснюється самостійно підприємством; виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч.1 ст.19 Закон, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним (ч.5 ст.19 Закону).

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

При цьому, визначено, що положення вказаної норми не поширюються на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Між тим, відповідач хоч і створений органом місцевого самоврядування, однак, не є підприємством, яке повністю утримується за рахунок коштів місцевого бюджету.

Частиною 3 ст.20 Закону визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів).

Разом з тим, посилання скаржика на те, що він є збитковим підприємством, яке не отримувало у спірному періоді прибутку, не може бути взято до уваги, оскільки ч.3 ст.20 Закону лише визначається джерело сплати відповідної санкції, між тим, вона не вказує на те, що у разі неодержання прибутку у відповідому спірному періоді, таке підприємство звільняється від сплати відповідних санкцій.

Строк сплати адміністративно-господарських санкцій, визначених вказаною нормою, обов’язок розрахунку яких покладається на відповідне підприємство, встановлений у ч.4 зазначеної норми – до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону.

Оскільки встановлено, що відповідач не сплатив у строк, встановлений ч.4 ст.20 Закону, адміністративно-господарські санкції, розмір яких правильно, з урахуванням ч.1 ст.20 Закон, визначений Кримським регіональний відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні 08.12.10р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, її повний текст складено 13.12.10р.

Керуючись ст.ст. 159,160,161,162,163,186,254 КАС України, суд -          

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Міського комунального підприємства теплових мереж м. Армянська 9 206 грн. адміністративно-господарських санкцій за реквізитами: одержувач: Державний бюджет м. Армянськ 50070000, банк одержувача: Управління Державного казначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740976, р/р 312172307000022, призначення платежу: *; ОКПО платника; 50070000; 01; адміністративно-господарські санкції за робочі місця не зайняті інвалідами за 2009 рік.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя                                         О.В. Папуша