Решение № 162085, 21.09.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2006 р.

Справа № 4/275-3200

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Тернопільської обласної дирекції страхування, вул. Танцорова, 14, м. Тернопіль, 46008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Легіон Україна", вул. Федьковича, 16, м. Тернопіль, 46000

За участю представників сторін:

позивача: Жук А.В. –довіреність №1340-1/14 від 27.01.2006 р.

відповідача:

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз’яснено.

Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Тернопільської обласної дирекції страхування, м. Тернопіль, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Легіон-Україна", м. Тернопіль, про стягнення 80678 грн. 73 коп. заборгованості за договорами страхування.

Відповідач витребуваних судом матеріалів, зокрема, відзиву на позову не представив, участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час та місце його проведення повідомлявся належним чином ухвалами про порушення провадження по справі від 08.08.2006 р. та про відкладення розгляду справи від 31.08.2006 р.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу в порядку ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Спір розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 23.07.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Легіон Україна" (Страхувальник) укладено договори добровільного страхування автотранспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, що підтверджується полісами №№19-3151641 - 19-3151642, №№19-3151649 –19-3151672, №№19-3151675 –19-3151680, у відповідності до яких зобов’язався сплатити страховий платіж на загальну 53804 грн. 73 коп. згідно графіку, а саме: 26.07.2004 р. –8744 грн. 73 коп.; до 26.10.2004 р. –15020 грн. 00 коп.; до 26.01.2005 р. –15020 грн. 00 коп.; до 26.04.2005 р. –15020 грн. 00 коп.;

- крім того, 22.09.2004 між сторонами по справі укладено договори обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних

засобів на умовах міжнародної системи автострахування "Зелена картка" на загальну суму 47430 грн. 00 коп., що підтверджується полісами ВАТ "УСК "Гарант-АВТО" №№3931948-3931960, №№3931981-3931987;

- також, 22.09.2004 р. між сторонами по справі укладено договори обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України на загальну суму 1944 грн. 00 коп., що підтверджується полісами ВАТ "УСК "Гарант-АВТО" №№Б/2257395-Б/2257399, №№Б/2257481-Б/2257495.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що між відповідачами у справі виникли зобов’язання за договорами страхування, згідно якого та в силу ст. 979 Цивільного кодексу України одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як випливає із поданих позивачем доказів, відповідач своїх обов’язків, взятих згідно вищезазначених договорів страхування належним чином не виконав, сплативши страхові платежі лише частково (що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок за 01.09.2004 р., 02.09.2004 р., 30.09.2004 р., 01.11.2004 р., 29.12.2004 р. та 30.12.2004 р.), тим самим допустивши перед ВАТ "УСК "Гарант-АВТО" заборгованість на загальну суму 80678 грн. 73 коп., в тому числі по договорах добровільного страхування автотранспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності –в сумі 40804 грн. 73 коп.; по договорах обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на умовах міжнародної системи автострахування "Зелена картка" –в сумі 37930 грн. 00 коп.; по договорах обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України –в сумі 1944 грн. 00 коп.

Враховуючи те, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості чи заперечень з приводу заявленого позову, а відтак позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Легіон Україна" 80678 грн. 73 коп. заборгованості підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем належними і допустимими доказами, у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України, і неоспорені відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Легіон Україна", вул. Федьковича, 16, м. Тернопіль, код 31679878:

- на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Тернопільської обласної дирекції страхування, вул. Танцорова, 14, м. Тернопіль, код 14056205 –80678 (вісімдесят тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 73 коп. заборгованості по договорах страхування, 806 (вісімсот шість) грн. 79 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "22" вересня 2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя Н.М. Бурда