Решение № 16201073, 14.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.11р.Справа № 5005/5131/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кондор”, с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Максіма-2006”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 18250 грн. 89 коп.

                                                                                          СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 –представник, дов. від 10.12.2010р.;

ОСОБА_2 - представник, дов. від 21.10.2010р. (був присутній у судовому засіданні 19.05.2011р.);

від відповідача: не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 18250 грн. 89 коп., що складає 5 936 грн. 49 коп. - інфляційних, 1 996 грн. 93 коп. - 3% річних та 10 317 грн. 47 коп. - пені.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 01.08.2009р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Кондор” (постачальником) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Максима-2006” (покупцем) було укладено договір поставки №М-60297 (надалі –Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язується поставити товар в строки, обумовлені даним Договором, згідно замовлення покупця, що є невід’ємною частиною Договору (далі в Договорі –додаток №3 „Замовлення товару”), а покупець –прийняти його та сплатити на умовах, обумовлених в додатку №4 до даного Договору „Додаткові умови”, що є невід’ємною частиною Договору (далі в Договорі – додаток №4 „Додаткові умови”);

- в пункті 1.2 Договору поставки сторони погодили, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару;

- загальна сума договору складає суму товару, отриманого по всіх накладних (пункт 7.1 Договору поставки);

- як вбачається на виконання умов Договору поставки позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 154593 грн. 54 коп., що підтверджується видатковими накладними та кільцевими довіреностями, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.35-78);

- відповідно до пункту 7.2 Договору поставки покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в пункті 6 додатку №4 до даного Договору „Додаткові умови”;

- покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 35 календарних днів з моменту поставки товару (розділ 6 Додатку №4 до Договору поставки „Додаткові умови”);

- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;

- отже, строк оплати відповідачем за отриману продукцію вважається таким, що настав;

- як вбачається відповідач за отриманий товар розрахувався частково, у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення з позовом до суду становила 151062 грн. 13 коп.;

- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу;

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання;

- відповідно до пункту 8.9 Договору поставки у випадку прострочки оплати товару постачальник стягує з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожний день прострочки платежу;

- таким чином, пеня згідно розрахунку становить 10 317 грн. 47 коп. (з 01.09.2010р. по 28.02.2011р.);

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 5 936 грн. 49 коп. (з вересня 2010р. –по лютий 2011р.), а річні 1996 грн. 93 коп. (з 01.09.2010р. по 28.02.2011р.);

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Максіма-2006” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Л. Мокієвської, буд.20, оф.2; ідентифікаційний код 33974608; п/р 26005312063301 в ФАБ „Південний” у м. Дніпропетровськ, МФО 306458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кондор”(юридична адреса: с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Комсомольська, буд.52; фактична адреса: 49127, м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, буд.7; ідентифікаційний код 30508055; п/р 26007121694001 в ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 305299) 10 317 грн. 47 коп. –пені, 5 936 грн. 49 коп. – інфляційних нарахувань, 1996 грн. 94 коп. –річних, 182 грн. 51 коп. - витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„16„ червня 2011р.