Решение № 16197155, 09.06.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2011 р. Справа № 5016/1137/2011(3/78)

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю “Український консервний

дім”

юридична адреса: 03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 1-Б, кв. 35

поштова адреса: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32

До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

54025, АДРЕСА_2

54001, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 130

про: стягнення заборгованості в сумі 61471,14 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 61471,14 грн., що складається із:

- суми основного боргу в розмірі 17334,57 грн.;

- суми штрафної пені в розмірі 42585,21 грн.;

- суми 3% річних за весь час прострочки в розмірі 400,43 грн.;

- суми інфляційних втрат за весь час прострочки в розмірі 1150,93грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору №8 від 27.07.2009року, видаткових накладних, акту звірки станом на 31.12.10р. та станом на 17.03.2011р., претензії №03 від 13.01.2011р., норм ст.ст. 625, 610, 612, 629, 611 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково.

Відповідач відзив на позов не надав, свого представника вдруге в судове засідання з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні ухвали та поштове повідомлення.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

09.06.11року суд за результатами розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2009 року між сторонами був укладений договір №8 згідно з умовами якого позивач, як продавець, зобовязався передати у власність дистрибютору продукцію, а відповідач, як дистрибютор, зобовязався прийняти та оплатити цю продукцію.

Відповідно до умов п.4.1 та п.6.6 договору вивантаження продукції здійснюється продавцем на підставі заявок дистрибютора, скерованих дистрибютором у відділ продажу не пізніше ніж за три робочих дня до дати, що запланова поставкою, яка вказана в заявці. Після прийняття рішення продавцем про повернення продукції, дистрибютор повертає цю продукцію з оформленою возвратною накладною на фактичну кількість продукції, яка підлягає поверненню. Продавець надає дистрибютору довіреність на фактичну кількість продукції, яка підлягає поверненню.

Додатковою угодою №1 від 30.12.09р. строк дії договору №8 від 27.07.09р. було продовжено до 31 грудня 2010 року; додатковою угодою №2 від 30.12.10р. до 31.12.11 року.

Відповідно до п. 1 ст.626, ст.627, ст.628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Спірні правовідносини які склались між сторонами регулюються нормами цивільного законодавства про купівлю-продаж, оскільки купівля-продаж опосередковує передання майна (товару) однією особою у власність іншої особи.

Так, згідно з приписами ст. 655, п.1 ст. 662, ст.663 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору №8 позивач передав у власність відповідачу продукцію на загальну суму 105887,14 грн. про що свідчать наступні видаткові накладні:

№РН-0000556 від 13.10.10р. на 16057,06 грн.

№РН-0000617 від 29.10.10р. на 1580,00 грн.

№РН-0000618 від29.10.10р. на 14909,20 грн.

№РН-0000624 від 29.10.10р. на 34625,28 грн.

№РН-0000554 від 13.10.10р. на 22363,20 грн.

№РН-0000555 від 13.10.10р. на 16352,40 грн.

Акт звірки складений між сторонами свідчить, що станом на 31.12.10р. борг відповідача по оплаті зазначених накладних складав в розмірі 63100,00грн.

Акт звірки станом на 01.10.10р., підписаний лише позивачем, свідчить про наявність боргу відповідача в розмірі 17334,57 грн.

За умовами п.7.7 та 7.8 договору розрахунки між сторонами здійснюються в національній грошовій валюті України по безготівковому рахунку, як правило, з використанням платіжних доручень. Дистрибютор здійснює оплату за поставлену продукцію на поточний рахунок продавця, який зазначений в даному договорі, на підставі видаткової накладної протягом 30 календарних днів з моменту оформлення видаткової накладної. В платіжному дорученні дистрибютор зобовязаний вказати номер та дату видаткової накладної продавця за продукцію, за яку здійснюється платіж, а оплата - проведена з моменту зарахування банківською установою на поточний рахунок продавця. Якщо останній день оплати припадає на вихідний, неробочий або святковий день, то дистрибютор зобовязаний здійснити оплату в останній робочий день перед таким вихідним, неробочим або святковим днем.

Копії банківських виписок надані позивачем свідчать про не повну оплату відповідачем вищенаведених видаткових накладних лише на загальну суму 47287,13 грн.

13.01.2011 року позивач скерував відповідачу претензію №03 в якій вимагав погасити заборгованість по договору №8 від 27.07.09 року.

Після чого, видаткова накладна №ПВ-0000006 від 09.02.11р. свідчить про повернення позивачу продукції на суму 41265,18 грн.

Отже, на день подачі позову до суду, та на час розгляду даної справи фактично борг відповідача перед позивачем за договором №8 складає в розмірі (105887,14 47287,13 41265,18) = 17334,82 грн.

За змістом ч.1 ст.691, ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не довів суду, шляхом надання відповідних доказів, належного виконання взятих на себе договірних зобовязань.

Згідно норм ст. 610, п.1 ст.612, п.1 ст.624, ст.625 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п. 11.5.1, п. 11.5.2, п. 11.5.3 договору передбачено, що за неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України та даним договором. За несвоєчасну оплату вартості товару, дистрибютор сплачує продавцю штрафні санкції в наступних розмірах: при прострочці оплати від 1 (одного) до 10 календарних днів включно виплачує 0,3 % від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки в цей період, включаючи день фактичного виконання зобов'язання по оплаті; при прострочці оплати від 11 до 20 календарних днів включно виплачує 0,5 % від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки в цей період, включаючи день фактичного виконання зобов'язання по оплаті; при прострочці оплати від 21 дня до дня повної фактичної оплати включно виплачує 1 % від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки в цей період, включаючи день фактичного виконання зобов'язання по оплаті.

Виходячи з вищенаведеного, дослідивши та оцінивши, згідно вимог ст. 43 ГПК України надані позивачем докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог як щодо стягнення з відповідача основного боргу так і стягнення з боржника штрафних санкцій у вигляді та розмірі: суми штрафної пені в розмірі 42585,21 грн., суми 3% річних за весь час прострочки в розмірі 400,43 грн. та суми інфляційних втрат за весь час прострочки в розмірі 1150,93грн.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (54025, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Український консервний дім” (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 1-Б, кв. 35, код ЄДРПОУ 36477060) 17334,57 грн. суму основного боргу, 42585,21 грн. - пені, 400,43 грн. 3% річних, 1150,93 грн. інфляційних втрат за весь час прострочки, 614,71 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 10.06.2011 року