Решение № 161929, 02.10.2006, Хозяйственный суд города Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2006 р.

справа № 20-5/247

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

До: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна агрофірма “КФТ” (99003 м. Севастополь, вул. Токарева, б. 2-Б)

про стягнення заборгованості в розмірі 2540,70 грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач: Філатова Л.Б., довіреність № 7148/0/2-06 від 11.08.2006;

Відповідач: не з’явився.

Суть спору:

Позивач, ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна агрофірма “КФТ”, про стягнення заборгованості за перевищення граничної величини споживання електроенергії в розмірі 2540,70 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 3800 від 07.11.2003 стосовно оплати спожитої електричної енергії за період з 23.05.2005 по 21.06.2005.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази, суд, -

встановив:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 № 928.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

07.11.2003 між ВАТ ЕК “Севастопольенерго” та ТОВ “Виробничо-комерційна агрофірма “КФТ” укладений Договір № 3800 про постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 31.12.2004. Він вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору. (арк. с. 8-12).

Цей договір не був розірваний. Сторонами вчинялись дії по його виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2004 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало ТОВ “Виробничо-комерційна агрофірма “КФТ” електроенергією, а ТОВ “Виробничо-комерційна агрофірма “КФТ” користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а ТОВ “Виробничо-комерційна агрофірма “КФТ” користувалось електроенергією на підставі Договору № 3800 від 07.11.2003 (далі –Договору).

Пунктом 2.2.4 Договору передбачено обов’язок відповідача оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов Додатку № 3 та № 4 згідно з умовами, вказаними у розділі 8 Договору.

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору, відповідач зобов’язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 Договору, згідно з яким корегування граничної величини споживання може здійснюватися як із збільшенням, так із зменшенням, у тому числі до нульового рівня, у залежності від рівня здійсненої оплати за розрахунковий період.

У зв’язку з виниклою заборгованістю по перевищенню вимиту споживання електроенергії за період з 23.05.2005 по 21.06.2005 на суму 5080,70 грн. сторони 12.07.2005 уклали угоду про порядок проведення розрахунків по договору № 3800 від 07.11.2003, в якої визначили порядок погашення даної суми боргу (а.с. 12).

Оплата по даній угоді повинна здійснюватися щомісячно до 25 числа звітного місяця. Суми підлягають перерахуванню на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. Відповідно до п. 2 угоди від 12.07.2005 доказом здійсненої оплати сторони признають платіжні доручення, в яких вказано, що оплата здійснюється в рахунок перебору вимиту електроспоживання. Дана угода набрала силу з моменту підписання та діє до повного її виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією встановлено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Проте, відповідач у встановлені строки суму заборгованості повністю не оплатив.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003р. та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003р. зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Все вищевказане дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 грн. та інформаційне –технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна агрофірма “КФТ” (99003 м. Севастополь, вул. Токарева, б. 2-Б, код ЄДРПОУ 20698706, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ 05471081, п/р 2603830131168 в СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027) заборгованість за перевищення ліміту активного споживання електроенергії в розмірі 2540,70 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна агрофірма “КФТ” (99003 м. Севастополь, вул. Токарева, б. 2-Б, код ЄДРПОУ 20698706, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ 05471081, п/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І. В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

03.10.2006

Розсилка:

1. ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

2. ТОВ “Виробничо-комерційна агрофірма “КФТ” (99003 м. Севастополь, вул. Токарева, б. 2-Б)

3. Справа

4. наряд