Постановление суда № 16182845, 08.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 року справа №2а/0570/4443/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гаврищук Т.Г.

суддів Білак С.В. , Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 31.03.11р.

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність від 06.06.11р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011р. у справі № 2а/0570/4443/2011 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр" до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.02.2011 року № 0000061700/0,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011р. у справі № 2а/0570/4443/2011 задоволено позов позовом Відкритого акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр" до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області, внаслідок чого скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області від 11.02.11р. № 0000061700/0, яким Відкритому акціонерному товариству "Тельманівський кар'єр" збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи найманих працівників на 509328,85грн., у тому числі за основним платежем 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 509328,85грн.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Державна податкова інспекція у Тельманівському районі Донецької області просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що податковим повідомлення-рішенням № 0000061700/0 від 11.02.2011р. відповідачем згідно до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України до позивача було застосовані штрафні санкції в розмірі 25% в сумі 509328,85 грн.

Підставою для застосування штрафних санкцій послужило встановлене актом перевірки №14/17011/04628681 від 28.01.2011р. порушення позивачем вимог п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб за період січень 2010р. - жовтень 2010р.

Підпунктом 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (який діяв до 01.01.2011р.) встановлено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Факт несвоєчасної сплати та наявність заборгованості станом на 19.01.2011р. зі сплати податку з доходів фізичних осіб за період з грудня 2009р. по листопад 2010р. в сумі 2472645,24 грн. був встановлений під час перевірки та позивачем не оспорюється.

Спірним є питання щодо правомірності застосування штрафних санкцій згідно до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України.

У п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України встановлено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно до п.1 Розділу XIX Прикінцевих Положень цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

За приписами ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п.1 підрозділу 1 “Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб” розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

У п.5 підрозділу 10 “Інші перехідні положення” встановлено, що у зв'язку з набранням чинності цим Кодексом штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального податкового органу, положень, прямо передбачених цим Кодексом, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.

За приписами п.7 наведеної норми штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставного застосування до позивача штрафних санкцій згідно до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, а тому правомірно було скасовано податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тельманівському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011р. у справі № 2а/0570/4443/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011р. у справі № 2а/0570/4443/2011 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 08 червня 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 10 червня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: М.Г. Сухарьок

С.В. Білак