Решение № 161770, 19.09.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2006 р.

Справа № 1/282-06-7880

за позовом ТОВ „Чернігіввовна-плюс”

до відповідача: Дочірнє підприємство „Одеса-сукно” ЗАТ „Одеське виробничо-торговельне-суконне об’єднання „Лазур”

про стягнення 42 641,91 грн.

Суддя Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача: Кумачний С.О., на підставі довіреності;

від відповідача представник не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач - ТОВ „Чернігіввовна-плюс”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Дочірнє підприємство „Одеса-сукно” ЗАТ „Одеське виробничо-торговельне-суконне об’єднання „Лазур”, про стягнення 42 641,91 грн., в тому числі 39 010,00 грн. заборгованості, 3 631,91 грн. пені, на підставі договору від 02.11.2005р. № 120.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач у засідання не з’явився, відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до умов укладеного сторонами договору від 02.11.2005р. № 120, згідно наявних в матеріалах справи видаткової накладної та відповідної довіреності, ТОВ „Чернігіввовна-плюс” відвантажило, а Дочірнє підприємство „Одеса-сукно” ЗАТ „Одеське виробничо-торговельне-суконне об’єднання „Лазур” одержало продукцію загальною вартістю 79 183,99 грн.

З огляду на викладене й ту обставину, що Дочірнє підприємство „Одеса-сукно” ЗАТ „Одеське виробничо-торговельне-суконне об’єднання „Лазур” належним чином не виконало зобов’язання щодо здійснення в повному обсязі розрахунку за отриману продукцію, ТОВ „Чернігіввовна-плюс” в судовому порядку вимагає стягнути залишок наявної заборгованості в розмірі 39 010,00 грн., а також пеню, нараховану на суму заборгованості за період прострочення - 3 631,91 грн.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об’єктивної оцінки з наступних підстав.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що в ході виконання умов договору від 02.11.2005р. № 120 відповідач отримав продукцію, вартість якої оплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 39 010,00 грн., що підтверджується складеним на вимогу господарського суду акту звірення взаєморозрахунків сторін станом на 31.08.2006р.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати ( поставити ) у зумовлені строки ( строк ) другій стороні –покупцеві товар ( товари ), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар ( товари ) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору від 02.11.2005р. № 120 покупець зобов’язався оплатити товар в повному обсязі протягом 50-ти календарних днів з моменту підписання договору. ( п. 3.1).

Наявні матеріали справи свідчать про додержання позивачем наведених норм чинного законодавства та положень договору. Поряд із цим, відповідач не надав доказів належного виконання зобов’язань, позовні вимоги не оспорив.

З огляду на викладене, господарський суд вважає підставними позовні вимоги про стягнення заборгованості.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення пені, нарахованої на суму заборгованості за період прострочення, господарський суд дійшов висновку про їх обґрунтованість з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України пеня є господарською штрафною санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 3.2 укладеного сторонами договору встановлений обов’язок покупця у випадку несвоєчасного здійснення розрахунку оплатити пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до здійсненого в межах погодженого сторонами розміру та встановлених строків реалізації господарсько-правової відповідальності розрахунку позовних вимог розмір нарахованої на суму боргу пені складає 3 631,91 грн.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Одеса-сукно” ЗАТ „Одеське виробничо-торговельне-суконне об’єднання „Лазур” /65006, м. Одеса, вул. Краснослобідська, 1, п/р 26001165 в ООФ АППБ „Аваль” м. Одеси, МФО 328351, код 25052050/ на користь ТОВ „Чернігіввовна-плюс” /14001, м. Чернігів, вул. Текстильників, 1, п/р №26004301832939 у ЧОУ ПІБ, МФО 353456, код 32818144/

39 010,00 грн. /тридцять дев’ять тисяч десять грн. 00 коп./ заборгованості,

3 631,91 грн. /три тисячі шістсот тридцять одна грн. 91 коп./ пені,

426,42 грн. /чотириста двадцять шість грн. 42 коп./ витрат з оплати державного мита,

118,00 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Усього 43 186,33 грн. /сорок три тисячі сто вісімдесят шість грн. 33 коп. /.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Гарник Л.Л.