Решение № 16112118, 07.06.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 року                     м. Черкаси          Справа № 17/5026/967/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_1 –по довіреності,

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/5026/967/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехпром»

до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2

про стягнення 3500,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотехпром»звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 3500,00 грн. заборгованості.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості наданих транспортних послуг згідно Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000001 від 16 червня 2010 року, № ОУ-0000002 від 21 червня 2010 року, № ОУ-0000003 від 22 червня 2010 року, № ОУ-0000004 від 30 червня 2010 року, № ОУ-0000005 від 02 липня 2010 року, № ОУ-0000006 від 05 липня 2010 року, № ОУ-0000007 від 07 липня 2010 року, № ОУ-0000008 від 07 липня 2010 року, № ОУ-0000009 від 15 липня 2010 року, № ОУ-0000010 від 17 липня 2010 року, № ОУ-0000011 від 20 липня 2010 року, № ОУ-0000012 від 21 липня 2010 року, № ОУ-0000013 від 22 липня 2010 року, № ОУ-0000014 від 27 липня 2010 року.

У судовому засіданні 07.06.2011 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просив задовольнити.

На адресу відповідача: (АДРЕСА_1) двічі надсилались ухвали суду: від 04.05.2011 року про порушення провадження у справі, від 24.05.2011 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте його представник без поважних причин в судові засідання 24.05.2011 року та 07.06.2011 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (стаття 207 Цивільного кодексу України).

Оскільки ТОВ «Автотехпром»перевезло вантажі, а ФОП ОСОБА_2 прийняла їх і частково сплатила за них, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов’язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою даний договір є договором перевезення вантажу, згідно з яким одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (стаття 909 Цивільного кодексу України).

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 307 Господарського кодексу України, згідно з якою одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввіреній їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення у встановлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобов’язання виконав, надавши транспортні послуги на загальну 38700,00 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000001 від 16 червня 2010 року, № ОУ-0000002 від 21 червня 2010 року, № ОУ-0000003 від 22 червня 2010 року, № ОУ-0000004 від 30 червня 2010 року, № ОУ-0000005 від 02 липня 2010 року, № ОУ-0000006 від 05 липня 2010 року, № ОУ-0000007 від 07 липня 2010 року, № ОУ-0000008 від 07 липня 2010 року, № ОУ-0000009 від 15 липня 2010 року, № ОУ-0000010 від 17 липня 2010 року, № ОУ-0000011 від 20 липня 2010 року, № ОУ-0000012 від 21 липня 2010 року, № ОУ-0000013 від 22 липня 2010 року, № ОУ-0000014 від 27 липня 2010 року (а.с.20,24,27,30,33,36,39,42,45,48,51,54,57,60) та рахунками-фактурами: № СФ-0000097 від 27 липня 2010 року, № СФ-0000095 від 22 липня 2010 року, № СФ-0000094 від 21 липня 2010 року, № СФ-0000093 від 20 липня 2010 року, № СФ-0000090 від 17 липня 2010 року, № СФ-0000089 від 15 липня 2010 року, № СФ-0000088 від 07 липня 2010 року, № СФ-0000087 від 07 липня 2010 року, № СФ-0000086 від 05 липня 2010 року, № СФ-0000084 від 02 липня 2010 року, № СФ-0000083 від 30 червня 2010 року, № СФ-0000081 від 22 червня 2010 року, № СФ-0000079 від 21 червня 2010 року, № СФ-0000078 від 16 червня 2010 року (а.с.19,23,26,29,32,35,38,41,44,47,50,53,55,56,59).

Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобов’язання по оплаті за надані транспортні послуги виконав частково, розрахувавшись з позивачем в сумі 35200,00грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.21-22,25,28,31,34,37,40,43,46,49,52,58,61), і на момент подання позову заборгованість відповідача складає 3500,00 грн.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторонами не було визначено строки та порядок оплати за перевезення вантажів, то суду необхідно встановити, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за надані транспортні послуги, і коли у позивача - ТОВ «Автотехпром»виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті за надані транспортні послуги.

В даному випадку суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобов’язання відповідачем по оплаті позивачу за надані транспортні послуги настав з моменту надіслання відповідачу претензії № 1 від 29.11.2010 року (а.с.17), направлення якої підтверджується копією фіскального чека від 30.11.2010 року (а.с.18), яку відповідач задовольнив частково, а право вимоги у позивача виникло через сім днів з моменту отримання цієї вимоги відповідачем –з 08.12.2010 року.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 3500,00 грн. заборгованості.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехпром»(Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Червоностудентська, буд. 50, код ЄДРПОУ 24709453) –3500 грн. заборгованості, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 07.06.2011 року.