Решение № 16110821, 30.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2011 р.Справа № 20/17-1030-2011 За позовом: Публічного акціонерного товариства „Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”

до відповідача: Державного підприємства „Одеська залізниця”

про стягнення 497263,15 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1- за довіреністю № 30/143 від 14.02.2011 року, ОСОБА_2. - за довіреністю № 30/408 від 21.04.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_3.- за довіреністю № 44 від 04.01.2011 року.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства Одеська залізниця, в якій, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с.72-73), просить стягнути з відповідача збитки у сумі 497263,15 грн., в тому числі вартість нестачі вантажу в сумі 376407,96 грн. з урахуванням ПДВ та інші збитки згідно із розрахунком (а.с.8).

У судовому засіданні 30.05.2011р. позивач уточненні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 30.05.2011р. проти позову заперечував, підтримуючи наданий раніше відзив на позов від 13.04.2011р. (а.с.56-61), а також доповнення до відзиву, надані в засіданні 30.05.2011р. Згідно з позицією відповідача залізниця відшкодовує виключно фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість. При цьому, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, відповідно до накладної №46802830 15.09.10 ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»відправило зі станції Марганець Придніпровської дороги на станцію Ізмаїл (екс.) Одеської залізниці для вантажоодержувача ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»(за дорученням ТОВ «Арена Марин») 15 вагонів, завантажених концентратом марганцевим залізорудним, загальною масою вантажу - 998000 кг.

Як встановлено судом, 18.09.10 на перегоні Сарата-Арциз сталася транспортна подія зі сходом 13 вагонів, про що станцією Арциз Одеської залізниці було складено акти загальної форми.

13.10.10 станцією Сарата було складено комерційний акт АА № 054504/16, яким посвідчено, що у зв'язку з транспортною пригодою на перегоні Сарата-Арциз 18.09.2010 відбувся сход 13 вагонів з вантажем концентрат марганцевий з частковим перекиданням та просипанням вантажу. Вантаж був зібраний та навантажений у вагони №№65341976, 65325680, 67396317, 66210287, 65709156, 67378083, 67612366, 66210885, після чого проведене зважування вагонів на справних 150 тонних вагонних вагах ДПII «Сантейд», внаслідок якого було встановлено, що недостача загальної ваги вантажу концентрату марганцевого залізорудного проти документа складає 387000 кг.

На підставі звернення ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»ДП «Одеська залізниця»був виданий оперативний наказ № 125 від 25.10.10, яким начальника станції Сарата було зобов'язано повернути вагони з вантажем відправнику.

26.10.10 начальником станції Сарата було оформлено накладну № 42338970 на відправлення вагонів №№ 65341976, 65325680, 67396317, 66210287, 65709156, 67378083, 67612366, 66210885 з вантажем концентрат марганцевої руди загальною масою 611000 кг. зі станції Сарата Одеської залізниці на станцію Марганець Придніпровської залізниці та досильну накладну №42338971 про відправлення загону №42338971.

Розрахувавши збитки, завдані нестачею вантажу та супутні витрати, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Як свідчать наявні у матеріалах справи залізничні накладні, між позивачем (вантажовідправник) і відповідачем (перевізник) було укладено договір перевезення вантажу на користь вантажоодержувача.

Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України, за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно до статті 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно до ст.114 Статуту Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу вантажу залізниця відповідає у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість відправленого вантажу у розмірі 745,10 грн. (94,10 дол.США) (без ПДВ) за одну тону концентрату марганцеворудного належним чином підтверджена позивачем рахунком - фактурою №02/10-К-013 від 15.09.2010р. (а.с.50). Враховуючи норми природної втрати (2%), відповідальна нестача повинна складати разом по двох вагонах 369,64 тн.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з розрахунками Одеської залізниці (а.с.55-61) та визначенням вартості нестачі вантажу у розмірі 275418,76 грн.

Крім того, стягненню підлягають збитки, повязані з % засмічення, який було встановлено незалежною експертизою, у сумі 29077,53 грн., оскільки розрахунок Одеської залізниці (а.с.60) є обґрунтованим.

Приймаючи до уваги, що, як вбачається з рахунка-фактури від 15.09.10р., на вартість вантажу, яка підлягала сплаті одержувачем, податок на додану вартість не нараховувався, нарахування ПДВ на вартість нестачі та псування вантажу є необґрунтованим.

Частиною 5 ст. 114 Статуту залізниць України, передбачено, що витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню.

Таким чином, усі інші витати Позивача, зазначені у розрахунку ціни позову, не підлягають відшкодуванню за рахунок ДП «Одеська залізниця», у зв'язку з тим, що їх стягнення не передбачено ані договором перевезення ані Статутом залізниць України.

Враховуючи часткове задоволення позову, судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315) на користь Публічного акціонерного товариства „Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” (53400, м. Марганець, Дніпропетровської області, вул. Радянська, 62, код ЄДРПОУ 00190911) 304496 /триста чотири тисячі чотириста девяносто шість/ грн. 29 коп. вартості нестачі та псування вантажу; 3044 /три тисячі сорок чотири/ грн. 96 коп. держмита; 139 /сто тридцять девять/ грн. 33 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 6.06.2011р.