Решение № 16110794, 30.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2011 р.Справа № 11/17-1453-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1";

До відповідача: Закритого акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД";

про стягнення 56716,91грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю;

Від відповідача: -не з'явився;

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю;

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 12.04.2011 р. за вх. № 1979/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" 56 716,91 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судові засідання від 18.05.2011 р. та 30.05.2011 р. не з'явився, представників не направив, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2010 р. у справі № 11/83-09-1937 було затверджено мирову угоду, укладено між сторонами, відповідно до умов якої Відповідач визнав, що його заборгованість перед Позивачем за надані послуги відповідно до договору №05/12/08-03 від 05.12.2008 р. складає 714 990,08 грн. та зобов'язався погасити її згідно погодженого сторонами графіку погашення: а саме: 100 000,00 грн. до 30.11.2009 р., 100 000,00 грн. до 31.12.2009 р., 171 663,36 грн. до 31.01.2010 р., 171 663,36 грн. до 28.02.2010 р., 171 663,36 грн. до 31.03.2010 р.

Позивач вказує, що 30.11.2009 р. Відповідачем було здійснено оплату першого платежу в розмірі 100 000 грн., однак в порушення умов укладеної сторонами мирової угоди, Відповідач, в подальшому, платежів не здійснював, у зв'язку з чим ТОВ "Транс-Сервіс-1" звернулось до відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстицію із заявою про примусове виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди від 06.11.2010 р. у справі №11/83-09-1937.

22.04.2010 р. ВДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстицію було відкрито виконавче провадження.

Позивач вказує, що в ході здійснення виконавчого провадження з Відповідача в примусовому порядку були стягнуті наступні грошові кошти: 26.08.2010 р. - 74 062,58 грн., 30.08.2010 р. - 150 895,11 грн., 16.09.2010 р. - 113 545,15 грн., 22.09.2010 р. - 109 251,38 грн., 27.09.2010 р. - 50 227,08 грн., 08.10.2010 р. - 97,21 грн., 22.10.2010 р. - 26 546,92 грн., 09.11.2010 р. - 9 765,21 грн., 17.11.2010 р. - 4 134,46 грн., 10.12.2010 р. - 97,10 грн., а всього 538 622,20 грн.

Позивач стверджує, що на дату звернення із позовною заявою сума боргу ЗАТ "Ізмаїльський винзавод" за договором №05/12/08-03 від 05.12.2008 р., становить 76 367,88 грн.

Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем умов мирової угоди, Позивач, на підставі ст. 625 ЦК України нарахував останньому інфляційні втрати в розмірі 42 341,04 грн. та 3% річних в сумі 14 375,87 грн., які і просить суд стягнути з Відповідача.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2009 р. у справі № 11/83-09-1937 було затверджено мирову угоду, укладену 29.10.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" та Закритим акціонерним товариством "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД".

Пунктом 3 мирової угоди Відповідач визнав заборгованість перед Позивачем за надані послуги відповідно до договору №05/12/08-03 від 05.12.2008 р. в сумі 714 990,08 грн. та зобов'язався погасити її згідно погодженого сторонами графіку (п.4. мирової угоди) погашення: а саме: 100 000,00 грн. до 30.11.2009 р., 100 000,00 грн. до 31.12.2009 р., 171 663,36 грн. до 31.01.2010 р., 171 663,36 грн. до 28.02.2010 р., 171 663,36 грн. до 31.03.2010 р.З наявних матеріалів справи вбачається що Відповідачем ухвала суду та мирова угода належним чином не виконувалась, внаслідок чого ТОВ "Транс-Сервіс-1" був змушений звернутись до виконавчої служби із заявою про примусове виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди від 06.11.2010 р. у справі №11/83-09-1937. В ході здійснення виконавчого провадження з Відповідача в примусовому порядку було стягнуто 538 622,20 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку Позивача.

Частиною 2 ст.625 ГК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму заборгованості, яка залишалась несплаченою в порушення графіку погашення заборгованості, затвердженого Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2010 р. у справі № 11/83-09-1937 було нараховано Відповідачу 3 % річних та інфляційні втрати з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 14 375,87 грн. та 42341,04 грн. відповідно та надано їх розрахунок (а.с.7-8), який на думку суду є вірним та обґрунтованим.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, в судові засідання від 18.05.2011 р. та 30.05.2011 р. не з'явився, представників не направив, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Ізмаїльський винзавод" (68640, Одеська обл., Ізмаїльський р-н,смт. Суворове, вул. Лиманська, 18, код 00412033) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (81118, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Ставчани, 32602104) 56716,91 грн., 567,17 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 03.06.2011 р.

Суддя Власова С.Г.