Постановление суда № 16095627, 04.04.2011, Хозяйственный суд Автономной Республики Крым

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

УХВАЛА

04.04.2011

Справа №5002-17/5615.1-2009

За позовом ВАТ ПМСП “Електрон”

До відповідача Виконавчому комітету Алуштинскої міської ради

Третя особа Алуштинська міська рада

про стягнення 547 500,00 грн.

Розгляд заяви ВАТ ПМСП «Електрон» про зміну способу виконання рішення господарського суду від 31.07.2006 року

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від Головного управління Міністерства юстиції в АР Крим – Резніченко О.О., представник

Від Виконавчого комітету Алуштинської міської ради - Хорокоз К.С., представник

Сутність спору: Викладена в рішенні Господарського суду АРК від 31.07.2006 року, згідно з яким позовні вимоги задоволено частково з відповідача Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради (м. Алушта, АР Крим, вул. Радянська 1, ОКПО 04055736) на користь позивача – ВАТ ВМБП “Електрон” (м. Новосибірськ, вул. Танкова 72, рахунок 40702810200000001103 в банку ВАТ “РИБ-СИБІР”, БІК банку 045005890, ОКПО 07629402) стягнуто суму заборгованості за договором підряду на капітальне будівництво від 08.07.1980 року в кількості 496 600 грн., судові витрати: 1541,95 грн. – держмита; витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу – в сумі 107,03 грн., в решті частини в позові відмовлено, з відповідача – Виконавчого комітету Алуштинського міської Ради (м. Алушта, АР Крим, вул. Радянська 1, ОКПО 04055736) на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. В. Житомирська 19, рахунок № 35223003002467 в УДК в м. Києві, МФО 820019, ОКПО 02883096) стягнуто судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 2784,93 грн., з позивача - ВАТ ВМБП “Електрон” (м. Новосибірськ, вул. Танкова 72, рахунок 40702810200000001103 в банку ВАТ “РИБ-СИБІР”, БІК банку 045005890, ОКПО 07629402) на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. В. Житомирська 19, рахунок № 35223003002467 в УДК в м. Києві, МФО 820019, ОКПО 02883096) стягнуто судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 285,45 грн. На виконання рішення суду видано відповідні накази.

Позивач звернувся з заявою про зміну способу виконання вказаного рішення, та просить змінити спосіб виконання рішення Господарського суду АР Крим від 31.07.2006 року по справі № 2-17/5615.1-2009 (попередній номер № 2-17/58-2006) про стягнення з Виконавчого комітету Алуштинської міської ради на користь ВАТ ВМБП “Електрон” грошових коштів в сумі 498 248,98 грн., звернувши стягнення на майно відповідача на суму 498 248,98 грн.

Постановою головного державного виконавця ДВС ГУЮ Міністерства юстиції в АР Крим від 21 травня 2009 року постановлено відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу: наказу № 2-17/58-2006.

Згідно Постанови Підрозділу примусового виконання рішень Головного Управління юстиції міністерства юстиції України в АР Крим «Про арешт грошових коштів» від 26.06.2009 року, рахунки Виконавчого комітету Алуштинської міської ради арештовані.

Так, згідно п. 1, 2 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 року № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» право щодо зміни способу виконання рішення може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Згідно п. 1.3. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 року № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом відозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Згідно п 2. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 року № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Щодо вказаних обставин, суд зазначає, що згідно рішення суду по цій справі № 2-17/58-2006, матеріальний інтерес позивача порушений ще у 1987 році, коли він не отримав кошти за здійснені роботи, та з врахуванням інфляційних процесів стягнута сума значно знецінюється. Якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку, або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно.

Недостатність коштів у відповідача (а фактична їх відсутність) підтверджується тим, що за час, необхідний для виконання рішення, коштів, необхідних для виконання рішення у відповідача не з’явилось.

Так, згідно пояснення представника органу стягнення, та наданих документів, виконавче провадження було відкрите 21.05.2009 року. 26.06.2009 року накладений арешт на рахунки відповідача, і лише 20.11.2009 року на рахунку відповідача з’явилася сума: 3 143 грн., яка є незрівнянно недостатньою сумою для виконання рішення, стягнута сума по якому складає 498 248,98 грн.

При викладених обставинах посилання відповідача на те, що виконавчий документ повернутий позивачу без стягнення вказаних коштів з вини позивача, не має правового значення.

Більш того, згідно п. п. 1, 2 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 року № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» позивач має право на зміну способу в будь-який час.

Тобто, за викладених обставин, є достатні підстави вважати, що рішення суду не може бути виконане зазначеним способом, і позивач не повинен знову спрямовувати виконавчий документ до стягнення тим же способом, який фактично виконаний бути не може, та, відповідно, вправі реалізувати свої права щодо зміни способу.

Необхідно також відмітити, що при тому, що відповідач не згоден зі зміною способу виконання рішення, та вважає, що рішення може бути виконане без зміни способу, однак, при цьому, відповідних доказів суду не надав.

Згідно ст. 33 ГПК України сторона зобов’язана надати суду докази, на які посилається.

Оскільки відповідні докази, а також інші докази не надані до матеріалів справи до прийняття ухвали, не існує підстав їх залучати до справи після прийняття ухвали.

Так, ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Також необхідно відмітити, що рішення суду не може бути засноване на припущенні.

При цьому необхідно відмітити, що відповідач не позбавлений права в добровільному порядку перераховувати кошти стягувачу, якщо у нього, як він стверджує, є така можливість, та, відповідно, тоді виконавче провадження буде припинене без зміни способу.

Так, рішення суду про стягнення коштів, та зміна способу виконання не позбавляє відповідача від виконання самого рішення в добровільному порядку. Зміна способу спрямована саме на виконання рішення, та у зв’язку з неможливістю його виконання відповідним способом.

У п. 4.5 вищезазначеного Роз’яснення також зазначається, що оскільки майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення, визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", у наказі господарського суду не повинно зазначатися конкретне майно, а має міститися лише вказівка про звернення стягнення на майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду.

При викладених обставинах посилання відповідача на те, що у нього відсутнє достатньо майна, та на те, що таке майно не має значної вартості, не має правового значення.

При цьому також необхідно відмітити, що посилання відповідач на те, що органом стягнення майно не виявлене не може мати правового значення, оскільки питання щодо наявності у відповідача майна згідно п. 4.5 вищезазначеного роз’яснення не є обставиною, яка повинна досліджуватись судом при зміні способу.

Окрім цього, якщо органом стягнення будь-які дії щодо майна відповідача відбувались відносно виконання наказу господарського суду, це здійснювалось без достатньої правової підстави, оскільки спосіб виконання рішення не змінився, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищім господарським судом України.

Таким чином, є достатні підстави для зміни способу виконання рішення Господарського суду АР Крим від 31.07.2006 року по справі № 2-17/58-2006 (теперішній номер № 2-17/5615.1-2009) у даному випадку.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду АР Крим від 31.07.2006 року по справі № 2-17/58-2006 (теперішній номер № 2-17/5615.1-2009).

Звернути стягнення на майно Виконавчого комітету Алуштинської міської ради (м. Алушта, АР Крим, вул. Радянська 1, ОКПО 04055736) на користь ВАТ ВМБП “Електрон” (м. Новосибірськ, вул. Танкова 72, рахунок 40702810200000001103 в банку ВАТ “РИБ-СИБІР”, БІК банку 045005890, ОКПО 07629402) на суму 498 248,98 грн.

Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.