№ 16083300, 10.01.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6221/10/1770

10 січня 2011 року 17год. 50хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Томчука А.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у м.Рівне

доТовариство з обмеженою відповідальністю "Сервус-Житло"

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівне звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервус-Житло" про стягнення заборгованості.

          Справа розглянута в порядку скороченого провадження.

          Ухвалою про відкриття скороченого провадження від 29 грудня 2010 року відповідачу було надано десятиденний строк з дня одержання ухвали, копії позовної заяви та копій документів для подання заперечення. У вказаний строк відповідачем не було подано заперечення на адміністративний позов та заяви про визнання позову.

          Давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

          Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервус-Житло" зареєстроване, як юридична особа розпорядженням виконавчого комітету Рівненської міської ради 16.08.2007 року з присвоєнням коду ЄДРПОУ 35301663. Товариство перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м.Рівне з 21.08.2007 року за №29-23/5543. Відповідач є платником податку на додану вартість згідо свідоцтва №100073950 від 31.10.2007 року.

За ТЗОВ "Сервус-Житло" рахується заборгованість в сумі 92638,16грн., зокрема з орендної плати за землю з юридичних осіб. Дана заборгованість виникла згідно :

- податкового повідомлення - рішення №0007641543/0 від 10.11.2010 року, прийнятого на підставі акта перевірки №671 від 10.11.2010 року;

- податкового повідомлення - рішення №0006991543 від 28.09.2010 року, прийнятого на підставі акта перевірки №619 від 28.09.2010 року.

- пені в сумі 10042,69 грн.

На виконання п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі - Закон №2181-ІІІ) позивачем відповідачу було надіслано податкові вимоги: першу №1/104 від 01.02.2010 року на суму 142095,85 грн. та другу №2/260 від 10.03.2010 року на суму 177251,84 грн.

Вказані податкові вимоги відповідачем отримані, у встановленому порядку ним не оскаржувалися.

Ці обставини підтверджені дослідженими доказами: копією акта №619 від 28.09.2010 року (а.с.4), копією корінця податкового повідомлення - рішення форми "Ш" №0006991543/0 від 28.09.2010 року (а.с.5), копією акта №671 від 10.11.2010 року (а.с.6), копією корінця податкового повідомлення - рішення форми "Ш" №0007641543/0 від 10.11.2010 року (а.с.7), розрахунком виникнення податкової заборгованості відповідача станом на 20.12.2010 року (а.а.с.8-9), копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.10), копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с.11), копією довідки Головного управління статистики у Рівненській області (а.с.12), копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців (а.а.с.13-15), обліковою карткою платника (а.а.с.16-25), копією першої податкової вимоги від 01.02.2010 року №1/104 (а.с.26), копією корінця другої податкової вимоги форми "Ю2" від 10.03.2010 року №2/260 (а.с.27).

Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992р. №2535-XII (далі - Закон №2535-XII) передбачає, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст.15 Закону №2535-XII, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з ч.8 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-XII (далі - Закон №1251-XII) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних і справляються на всій території України.

Пунктом 3 ч.1 ст.9 Закону №1251-XII встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №2181-III податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону №2181-III платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-III встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього ж Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.4.2.1 ст.4 Закону №2181-III, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону №1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Оскільки відповідач не оскаржував суми податкового зобов'язання, то загальна сума податкової заборгованості є узгодженою і підлягає сплаті.

Відповідно до п.3.1.1 ст.3 Закону №2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.2009р. встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

          З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення заборгованості підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

          Судові витрати, відповідно до статті 94 КАС України, з відповідача не присуджуються.

          Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервус-Житло" до місцевого бюджету м.Рівне заборгованість по орендній платі за землю у сумі 92638,16 грн.

          Постанова суду першої інстанції є остаточною, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку.

          У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України відповідач зобов’язаний виконати постанову негайно.

Суддя                                                   Томчук А.В.