Решение № 15931192, 31.05.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 рокуСправа № 02/5026/1041/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Головко О.В., за участю представників: позивача: ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача: не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Остер"

до приватного підприємства "ВіПоЛ"

про стягнення 33 762 грн. 82 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 33762 грн. 82 коп., в тому числі 32 000 боргу за отриманий відповідачем товар по накладних № РН 00095/1 від 07.05.2009, № РН-00104/2 від 18.05.2009, № РН-00104/3 від 18.05.2009, 1280 грн. індексу інфляції, 482 грн. 83 три відсотки річних за прострочення розрахунку із позивачем за отриманий товар.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у заявленій сумі, просив його задовольнити та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи із того, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвала суду надіслана за адресою відповідача, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надіслання ухвали суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), що є підтвердженням належного надсилання копій процесуальних документів (ухвал суду від 28.05.2010, 16.06.2010) відповідачу у справі. До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Позивач передав відповідачу, а останній прийняв товар на загальну суму 109419 грн. 84 коп. по видаткових накладних № РН-00095/1 від 07.05.2009 на суму 10419 грн. 84 коп., № РН-00104/2 від 18.05.2009 на суму 72000 грн., № РН-00104/3 від 18.05.2009 на суму 27000 грн. через Поляха В.І. на підставі довіреності серії НБЙ № 217059 від 07.05.2009.

Відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар, що підтверджується копіями банківських виписок, які містяться в матеріалах справи. Залишок боргу відповідача станом на день прийняття рішення становить 32000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу звязку.

Суд приходить до висновку, що між сторонами склалися договірні відносини купівлі-продажу товару, які основані на усній домовленості сторін та оформлені видатковими накладними. Таке оформлення договірних відносин відповідає вимогам чинного законодавства, укладення усної угоди купівлі-продажу не суперечить законодавству. Строк оплати вартості отриманого відповідачем товару не встановлений.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання і боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги кредитором.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач направляв відповідачу вимогу від 30.04.2010 про сплату заборгованості, яку відповідач отримав 07.05.2010. Однак, у встановлений законом строк відповідач із позивачем не розрахувався, кошти за отриманий товар не сплатив.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не виконав своє зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару, не перерахував позивачу кошти в установлений строк не пізніше 13.05.2010 року.

Тому суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 32000 грн. є законною та обґрунтованою, вона підтверджена належними доказами і не заперечена та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача три проценти річних у заявленій сумі 482 грн. 82 коп. за прострочення виконання грошового зобовязання в період з 14.05.2010 по 14.11.2010 та індекс інфляції в сумі 1280 грн. за прострочення сплати боргу за період з червня по жовтень 2010 року, як заявлено позивачем.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату держаного мита в сумі 337 грн. 63 коп. та 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із приватного підприємства «ВіПол»(19700, м. Золотоноша, вул.. Шевченка, 50А, Черкаська область, ідентифікаційний код 31936185) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Остер»(21001, м. Вінниця, вул. Артема, 7, ідентифікаційний код 23103085) борг в сумі 32000 грн., 1280 грн. індексу інфляції, 482 грн. 82 коп. три проценти річних, 337 грн. 63 коп. витрат на сплату держаного мита в сумі, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Д.Пащенко