Решение № 15554813, 17.05.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2011 р. Справа № 5010/529/2011-19/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі , судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро", вул.Фридрихівська,40, м.Волочиськ,Хмельницька область,31200

до відповідача: селянського фермерського господарства ОСОБА_1 с. Світанок, Рогатинський район, Івано-Франківська область,77074

про стягнення заборгованості на суму 67 625,02 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_2, (довіреність № 728 від 06.12.10. )

від відповідача: не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро" звернулось в суд із позовом до селянського фермерського господарства ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 67 625,02 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов укладеного договору щодо оплати поставленого товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, причин нез"явлення суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 05.04.11, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 1924237, яке вручено 14.04.11.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

На день розгляду справи в судове засідання 17.05.11 письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, подані позивачем та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

14.10.09 між сторонами даного спору укладено договір купівлі-продажу №14/10/09, згідно якого позивач зобов”язався поставити покупцю товар, а відповідач в свою чергу прийняти та оплатити отриманий товар (п.1.1).

Сторони у п.2.4. договору обумовили, що розрахунок за поставлений товар здійснюється попередньою оплатою на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2 ст.530 ЦК України, встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу мелясу з власної сировини (патоку) на загальну суму 54000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №ВАЦ-001286 від 21 жовтня 2009 року та №ВАЦ-001287 від 21 жовтня 2009 року та довіреністю серії ЯММ №152184 від 20.10.09 , копії яких долучені до матеріалів справи.

Однак, в порушення договірних зобов"язань відповідач не оплатив отриманий товар.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №546 від 01.12.09, яка отримана 08.12.09. строк оплати по якій настав 15.12.09 з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар. Проте, станом на день винесення рішення дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем становить 54000,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання щодо оплати поставленого товару, тому вимоги позивача про стягнення 54000,00 грн. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.2.1. договору купівлі-продажу №14/10/09 від 14.10.09 сторони узгодили, що за прострочення оплати, за отриманий товар, відповідач зобов"язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплати, за кожний день прострочення платежу.

Позивачем за період з 21.10.09 по 14.03.11 нарахована відповідачу пеня в розмірі 13625,02 грн.

Суд зробив перерахунок нарахованої позивачем пені, оскільки позивачем при здійсненні даного розрахунку помилково збільшено період нарахування та не враховано положення п.6 ст.232 ГК України.

В силу п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, сума пені, яка підлягає стягненню по договору за період з 15.12.09 по 15.06.10 становить 5502,08 грн. та підлягає до задоволення.

В решті пені слід відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно до задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 610, 612, 614, 629 Цивільного Кодексу України, 173, 216, 230, 231, 232 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 49, 75 ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро" до селянського фермерського господарства ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 67625,02 грн. задовольнити частково.

Стягнути з селянського фермерського господарства ОСОБА_1 с.Світанок, Рогатинський район, Івано-Франківська область,77074 (код 22172888) на користь

товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро" вул.Фридрихівська,40, м.Волочиськ, Хмельницька область, 31200 (код 33007668) - 54000,00 (п"ятдесят чотири тисячі гривень) основної заборгованості та 5502,08 ( п"ять тисяч п"ятсот дві гривні вісім копійок) - пені, а також 595,02 (п"ятсот дев"яносто п"ять гривень дві копійки) судових витрат по сплаті державного мита та 207,65 (двісті сім гривень шістдесят п"ять копійок) судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Максимів Т. В.

Повне рішення складено 19.05.08

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Матейко І. В. 19.05.11