Решение № 15155196, 04.05.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2011 р. Справа № 5016/1100/2011(17/56)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратова О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –не з‘явився;

від відповідача –не з‘явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/1100//2011(17/56)

за позовом Приватного підприємства «Екопол», 36000, м.Полтава, вул. Кондратюка,19,кв.66

до відповідача ДП «Миколаївський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», 54029, м.Миколаїв, вул. Г. Петрової, 2-а

про стягнення у розмірі 78 164,19 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Екопол»(надалі- позивач) звернулось до господарського суду з позовом до ДП «Миколаївський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 78 164,19 грн..

Позивач в судове засідання не з‘явився, але від останнього на адресу суду надійшло клопотання (вих. № 57) , в якому повідомляється, що на виконання ухвали суду позивач звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Полтавської міської ради з запитом про видачу відповідного витягу з державного реєстру, але витяг буде виготовлений лише 04.05.2011р., саме в день судового засідання, у зв‘язку з цим, позивач просить відкласти розгляд справи.

Проте неявка представника юридичної особи не є поважною причиною для відкладення судового засідання, оскільки позивач міг забезпечити явку іншого представника.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, місце і час судового розгляду справи, у судове засідання також не з‘явився, вимог ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву, позов не спростував.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

Між Приватним підприємством «Екопол»(далі по тексту - "Позивач") і Філією «Южноукраїнською ДЕД», яка діє в інтересах Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор»ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України»(далі по тексту - "відповідач") було укладено договір поставки № 19/03 від 19.03.2009р.

За домовленістю сторін покупцю (відповідачу), в порядку та на умовах визначених договором, постачальник (позивач) зобов'язувався постачати мазут узгодженими партіями. Дана обставина підтверджується взаємно підписаною сторонами спору 19.03.09р. специфікацією №1 до договору поставки № 19/03 від 19 березня 2009 року.

На виконання умов договору, позивачем 06.04.09 р. було передано відповідачу товар на суму 58908,00 грн., що підтверджується видатковою накладною з відміткою представника покупця (відповідача) про отримання товару й довіреністю від філії «Южноукраїнської ДЕД»Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні пороги України»за №77 від 06.04.09р.

В свою чергу, згідно п. 1.1 договору відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти товар, та оплатити його з повному обсязі

У відповідності до п. 2.3 договору, оплата здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника з відстрочкою платежу на термін до 30 календарних днів, з моменту отримання покупцем партії товару.

Кінцевий термін сплати коштів за поставлений в даному спорі товар повинен бути не пізніше ніж 06.05.09р.

Свої зобов‘язання згiдно умов договору поставки № 19/03 позивач виконав належним чином, а відповідач, в свою чергу, вчасно не приступив до виконання свого зобов'язання перед позивачем й не виконав його у встановлений договором строк, а отже допустив прострочення виконання зобов'язання у вигляді сплати боргу в розмірі 58908,00грн.

Отже, станом на момент розгляду справи відповідач не розрахувався за поставлений товар, що є порушенням зобов'язань за умовами договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач скерував відповідачу претензією відносно необхідності сплати боргу. Відповідач, отримавши претензію позивача 25.02.10р, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою представника відповідача про вручення, до цього часу не відреагував на неї належним чином, заборгованість перед позивачем не погасив.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно то закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 ст. 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктом 5.1. договору передбачено відповідальність за неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що за правопорушення у сфері господарювання застосовуються санкції, передбачені ГКУ а також іншими законами і договором.

Так, згідно п. 5.3. договору, за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний виплатити при порушенні ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п. 6 статті 231 ГКУ, санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми позивачем нараховано відповідачу до стягнення неустойки у вигляді пені за період з 27.05.2009р. по 21.02.2011р. в розмірі 6231,32 грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і у випадку невиконання ним грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з боржника за період прострочення платежів за поставлений товар за період з 27.05.09р. по 21.02.11р. збитків від інфляції в розмірі 9973,44 грн. та 3 % річних за період з 27.05.09р. по 21.02.11 р. в сумі 3051,43 грн.

Судом за власною ініціативою зроблено перерахунок пені та 3% та збитків від інфляції за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.8., згідно здійсненого розрахунку пеня становить 6230,53 грн..

Таким чином після здійснення судом перерахунку, заборгованість відповідача перед позивачем становить суму у розмірі 78163 грн. 40 коп., з яких 58908,00 грн.- сума основного боргу, 9973,44 грн.- збитки від інфляції, 6230,53грн.- пеня та 3% річних- 3051,43 грн.

У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на адвокатську допомогу в розмірі 9950,00 грн.

На обгрунтування зазаначеної суми позивач додав Договір доручення № 02-п від 23.02.2011 року, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю на ім’я Тарапат А.Ю. № 2534 від 30.03.2006 року, а також докази сплати послуг адвоката у розмірі 9500 грн., про що свідчать квитанції № 02-п/к від 24.02.2011р., № 02-п/к/2 від 28.02.2011р.

Відповідно до Листа Вищого господарського суду України N 01-8/973, 14.12.2007 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права», суд може обмежити розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. З огляду на обставини конкретної справи, зокрема, ціну позову, складність спору, суд дійшов висновку, що витрати на послуги адвоката у розмірі 9950, 00 грн. слід зменшити до 4975,00 грн. з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, відповідачем не заперечені, підтверджуються матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49,75, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Екопол»задовольнити частково.

2. Стягнути з ДП «Миколаївський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»,(54029, м.Миколаїв, вул. Г. Петрової, 2-а; код 31159920) суму основного боргу у розмірі 58 908,00 грн., збиткiв вiд iнфляцii у розмірі 9973,44 грн., пеню у розмірі 6230,53 грн., 3 % річних - 3051,43 грн., 4975,00грн.–витрат на адвокатську допомогу, державне мито у розмірі 781,63 грн. та 235,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Приватного підприємства «Екопол» (36000, м.Полтава, вул. Кондратюка,19,кв.66;код 35107640).

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 ГПК України, рішення підписано 06.05.2011 року.

Суддя С.М.Коваль