Постановление суда № 15089699, 15.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2011 року справа №2а/0570/2174/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Міронової Г.М.

суддів Блохіна А.А. , Юрко І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі № 2а/0570/2174/2011 за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0004981540/0 від 26.11.2010 року на суму 50% штрафної санкції урозмірі 707,17 грн., № 0004991540/0 від 26.11.2010 року на суму 50% штрафної санкції у розмірі 24,02 грн.,

встановила:

08 лютого 2011 року Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулося до суду з позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0004981540/0 від 26.11.2010 року на суму 50% штрафної санкції урозмірі 707,17 грн., № 0004991540/0 від 26.11.2010 року на суму 50% штрафної санкції у розмірі 24,02 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на неправомірний перерозподіл відповідачем платежів на погашення податкового боргу, внаслідок чого до ДП «Добропіллявугілля» застосовані штрафні санкції за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобовязання.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року позовні вимоги задоволені повністю.

Визнані недійсними податкові повідомлення-рішення № 0004981540/0 від 26 листопада 2010 року та № 0004991540/0 від 26 листопада 2010 року.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам діючого законодавства України.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що за результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки позивача було встановлено порушення останнім граничних термінів сплати до бюджету самостійно задекларованих і узгоджених сум податкових зобовязань, а саме: встановлено що Державне підприємство «Добропіллявугілля» з листопада по грудень 2009 року, з лютого по жовтень 2010 року несвоєчасно розраховувалось з податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища по коду платежу : /85 5008 02 02/ Святогорська с/р, всього у загальній сумі 3583,89 грн. у т.ч. із затримкою від 30 до 90 днів у сумі 3535,86 грн., із затримкою понад 90 днів у сумі 48,03 грн. Апелянт вважає, що штрафні санкції нараховані на суми податкових зобовязань, які набули статусу податкового боргу у зв»язку з порушенням граничних термінів сплати до бюджету самостійно задекларованих і узгоджених сум податкових зобовязань з комунального податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 06.11.2009 року по 29.10.2010 року нараховані на підставі та з урахуванням вимог чинного законодавства. Крім того, апелянт вказує на те, що податковий орган самостійно не визначає і не змінює призначення платежу платника податків, а лише нараховує штрафні санкції на суму сплаченого (погашеного) до бюджету податкового боргу за порушення граничних термінів сплати. Апелянт зазначає, що при здійсненні платником податків в особі ДП «Добропіллявугілля» розрахунків з бюджетом зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, спочатку повинні погашатися суми раніше створеного податкового боргу, і відповідно, нараховуватися штрафні санкції, а лише потім зараховуватися сплата поточних податкових нарахувань (зобовязань). У звязку з календарною черговістю зарахування платежів, кошти, спрямовані платником податків на сплату самостійно задекларованих і узгоджених сум поточних податкових зобовязань та погашенні податкового боргу, в автоматичному режимі відповідному до вимог чинному законодавству України зараховувались в рахунок погашення сум податкового боргу. На підставі викладеного, вважає, що діяв в межах та засобами, що передбачені чинним законодавством, тому просить задовольнити апеляційну скаргу.

Сторони у судове засідання не зявились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами частини другої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка ДП «Добропіллявугілля» з питання порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно задекларованих та узгоджених сум податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, комунального податку за період з 06.11.2009 р. по 29.10.2010 р., за результатами якої складений акт перевірки від 15.11.2010 р. № 1266/15-1/32186934.

Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати до бюджету збору за забруднення навколишнього природного середовища по коду платежу: 8550080202 Святогорівська с/р, всього у загальній сумі 3583,89 грн., у тому числі із затримкою від 30 до 90 днів 3535,86 грн., із затримкою понад 90 днів у сумі 48,03 грн., із затримкою понад 90 днів у сумі 690,91 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, Добропільською ОДПІ від 26.11.2010 р. прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0004981540/0, яким позивачу визначено штрафну санкцію (у розмірі 20%) зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 707,17 грн. на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;

- № 0004991540/0, яким позивачу визначено штрафну санкцію (у розмірі 50%) зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 24,02 грн. на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вбачається з матеріалів спорам, позивачем були надані: платіжне доручення № 587 від 20.05.2010 р. на суму 5280,95 грн. із призначення платежу - збір за забруднення навколишнього природного середовища за перший квартал 2010р., та платіжне доручення № 1835 від 30.07.2010 р. на суму 260,80 грн. із призначення платежу - збір за забруднення навколишнього природного середовища за другий квартал 2010р.

Із вказаних платіжних доручень вбачається та матеріалами справи підтверджується, що відповідач самостійно змінив призначення платежів та направив їх на погашення недоїмки зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за зазначеними в акті перевірки від 10.11.2010 р. № 1243/15-1/26319503 розрахунками № 9001733503 від 06.11.2009 р. за 9 місяців 2009 р., № 9002823880 від 07.05.2010 р. за 2009 р. (за платіжним дорученням № 587 від 20.05.2010 р.) та № 9001606459 . (за платіжним дорученням № 1835 від 30.07.2010 р.), внаслідок чого у позивача настав обов'язок сплатити штраф за несплачену протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобовязання.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно підпункту 5.3.1. п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації. При цьому, відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.1 статті 5 наведеного Закону, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Згідно підпункту 17.1.7. пункту 17.1, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених зазначеним Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, на підставі викладеного, вбачається обовязок платника податків здійснювати погашення податкового боргу у разі його виникнення у порядку черговості.

Крім того, платник податків зобовязаний сплатити штраф за непогашення протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобовязання, який наступає тільки після самостійного погашення таким платником суми податкового боргу.

Статтями 8, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» наведено вичерпний перелік прав та функцій податкових органів, за змістом яких право самостійно погашати податкові зобовязання платника податків шляхом зміни призначення платежу, у податкових органів - відсутнє.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зміна призначення платежу за наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями здійснена податковим органом поза межами наданих законодавством повноважень, а тому, Добропільською ОДПІ протиправно нараховані штрафні (фінансові) санкції відповідно до норми підпункту 17.1.7. пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції у справі № 2а/0570/2174/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі № 2а/0570/2174/2011 за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0004981540/0 від 26.11.2010 року на суму 50% штрафної санкції урозмірі 707,17 грн., № 0004991540/0 від 26.11.2010 року на суму 50% штрафної санкції у розмірі 24,02 грн. залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Блохін А.А.

Юрко І.В.