Решение № 150892, 03.10.2006, Хозяйственный суд Автономной Республики Крым

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

03.10.2006

Справа №2-7/11880-2006

Від позивача – Булатова Л.Г. – ст. д.п.і. дов.№16670\9\10 від 7.12.05р.

Від відповідача – не з'явився

Сутність спору: ТОВ «Науково – виробнича фірма «Ютам» звернулось до господарський суд АРК з позовом до КП «Ютам-Крим» про стягнення 17420,34грн.

Відповідач письмовий відзив на позов до суду не надіслав, явку представника в судове засідання двічі не забезпечив, витребувані судом документи в суд не направив, про дні та час проведення судових засіданнь був сповіщений належним чином.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає можливим розглянути справу по наявним у ній матеріалам.

Справа слухвнням відкладалась відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши представлені докази, суд

В С Т А Н О В И В:

04.07.2003 р. на підставі накладної №189 і рахунка – фактори №288 позивач надав відповідача продукцію виробничого призначення через представника КП «Ютам –Крим», діючого на підставі довіреності ЯЖТ №207503 від 04.07.2003р., але відповідач не призвів сплату отриманої продукції.

Зобов’язання відповідача сплатити продукцію до початку її відвантаження вбачається з рахунка – фактори №288 від 04.07.2003р.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання в силу якого, один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського або управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін) або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі й кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Ст. 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника в сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. ( ст. 217 ГК України). При цьому, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (ст. 218 ГК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України ) зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони ( кредитора) певні дії ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та ін.) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язан сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем представлена копія видаткова накладна № 189 від 04.07.2006р., згідно з якої відповідачем був отриман товар на суму з урахуванням ПДВ 12505,64грн.

Відповідач в порядку передбаченому ст. 33 ГПК України, не надав суду докази виконання зобов'язань по оплаті отриманого від позивача товару в повному обсязі або докази повернення позивачу товара, вартнисть якого не сплачена в терміни.

За таких обставни суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, тому згідно зі ст. 218, 230 ГК України, ст.ст. 526, 549, 625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідачасуми борга з урахуванням індексу інфляції в розмірі 3789,20 грн., 1125,50 грн. – 3% річних.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача з урахуванням розміру задоволених вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарсько процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з колективного підприємства «Ютам-Крим» (м.Сімферополь, вул Каченська,27 КРД АППБ «Аваль», м.Сімферополь, ЗКПО 31935265 ІПН 319352601295) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ютам –Крим» (ю\а м.Київ, вул Воровського,4; ф\а м.Київ, вул. Константиновська,68 Акціонерний банк «Діамант», ЗКПО 21459613, ІПН 214596126146) 16294,84 - суми боргу з індексом інфляції, 1125,50 грн. – 3% річних, 174,20 - держмита, 118,00 грн. – витрат на ведення процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.