Решение № 1506623, 17.01.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 43/715

17.01.08

За позовом відкритого акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту"

до товариства з обмеженою відповідальністю "АКУ - 2003"

про стягнення 20 050, 36 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Борцевич П.С. –предст. за дов.,

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АКУ - 2003" 20 050, 36 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору оренди № 10-1/06 від 04.04.06.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.07 порушено провадження у справі № 43/715 та призначено її розгляд на 20.12.07.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про прийняття справи до свого провадження не виконав, у судове засідання представник Відповідача не з’явився, у з»язку з чим розгляд справи було відкладено.

В судове засідання призначене на 17.01.08 представник Відповідача не з’явився, вимог ухвали суду не виконав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.06 між відкритим акціонерним товариством "Київський завод електротранспорту" (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "АКУ - 2003" (далі - Відповідач) було укладено Договір оренди № 10-1/06.

Відповідно умов Договору Позивач передає, а Відповідач приймає у строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 235,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Філатова, 22/8. Приміщення передається для розміщення офісу Відповідача.

Об’єктом даного договору є: нежиле приміщення загальною площею 235,8 кв.м.

Строк дії договору встановлено з 01.05.2006 до 31.12.2006 р.

Згідно п. 3 договору Відповідач зобов’язувався за користування об’єктом оренди сплачувати орендну плату, місячний розмір якої на дату підписання договору становив 30 064, 50 грн.

Крім того, Орендар зобов’язується сплачувати вартість комунальних послуг, експлуатаційних витрат, електроенергію та компенсацію орендної плати (податку) на землю.

За умовами договору орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця.

На виконання умов Договору № 10-1/06 від 04.04.06 орендовані площі були передані Відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.05.2006 р.

Відповідач звернувся до Позивача з листом про дострокове розірвання Договору, у зв’язку з чим за згодою сторін, 20.08.06 договір було достроково розірвано.

За користування приміщенням з 01.08.06 по 20.08.06 Відповідачу була нарахована орендна плата у розмірі –19 396, 40 грн.

Відповідач надав гарантійний лист, яким підтверджував суму заборгованості та зобов’язався її сплатити до 04.08.06.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором належним чином, орендну плату нараховану за період з 01.08.06 по 20.08.06 не сплатив.

За розрахунком Позивача, заборгованість Відповідача за договором № 10-1/06 від 04.04.06 складає: 19 396, 40 грн. орендної плати, 447, 54 грн. вартість спожитої електроенергії за липень та 206, 42 грн. комунальних послуг.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Право- чин, для якого законом не встановлена письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Як вбачається з договору обидві сторони правочину брали на себе окремі, чітко визначені зобов’язання.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АКУ - 2003" (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 20, літ. „А”, код ЄДРПОУ 32559431, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під виконання рішення) на користь відкритого акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 143/2, код ЄДРПОУ 04012017, р\р 2600700016717 в ВАТ КБ „Хрещатик”, МФО 300670) 19 396, 40 грн. орендної плати, 447, 54 грн. вартості спожитої електроенергії, 206, 42 грн. комунальних послуг, 200, 50 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя М.В.Пасько