№ 15025868, 19.04.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2011 року Справа № 5005/214/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді –Тищик І.В.- доповідач,

суддів –Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

при секретарі –Литвин А.П.

за участю представників сторін

позивача –не з’явився

відповідача –Вошколуп В.Г.

від третьої особи - 1 –Спиридонова Є.О.

від третьої особи - 2 –не з’явився

від третьої особи - 3 –не з’явився

від третьої особи - 4 –не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Польського підприємства з іноземними інвестиціями УПС”, м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.11р. у справі № 5005/214/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Польського підприємства з іноземними інвестиціями УПС”, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю Футбольного клубу „Дніпро”, м. Дніпропетровськ

третя особа-1 Дніпропетровська міська рада, м. Дніпропетровськ

третя особа-2 Дніпропетровське міське комунальне підприємство „Комунальне управління з ремонту і експлуатації автошляхів”, м. Дніпропетровськ

третя особа-3 товариство з обмеженою відповідальністю „Сонора”, м. Дніпропетровськ

третя особа-4 тендерний комітет Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 223 951,20 грн. за договором підряду,

ВСТАНОВИВ:

В межах провадження у справі №5005/214/2011 позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2011року у справі №5005/214/2011 (суддя Назаренко Н.Г.) в задоволенні заяви позивача було відмовлено. Вмотивовуючи ухвалу, господарський суд послався на ненадання позивачем відповідних обґрунтувань щодо заявлених вимог.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду. При цьому скаржник посилається на ухилення відповідача від виконання свого зобов’язання за договором, ігнорування останнім численних претензій позивача щодо сплати грошових коштів, спричинення позивачу значних збитків невиконанням грошових зобов’язань.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Третіми особами відзив на апеляційну скаргу наданий не був.

Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, однак, позивач та треті особи 2, 3, 4 не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що наявні в справі документи дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Про забезпечення позову виноситься ухвала, яку може бути оскаржено в установленому порядку.

З урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, відтак подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу про забезпечення позову є обов’язковим.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатнє обґрунтування необхідності їх вжиття з посиланням на обставини та докази, з яких убачається, що невжиття судом даних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення суду.

Крім того, при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном (в тому числі грошовими коштами) може призвести до незворотних наслідків.

Посилання позивача на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором жодним чином не свідчить про те, що дана обставина утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду. Будь-якого іншого обґрунтування своїх вимог позивачем не наведено, відповідно, не надано і належних доказів.

Господарським судом надано оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням принципів розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та правомірно відмовлено в задоволенні вказаної вимоги.

З огляду на відповідність висновків, викладених в ухвалі господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог скаржника щодо її скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.11р. у справі № 5005/214/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Польського підприємства з іноземними інвестиціями УПС” –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В.Тищик

Судді: Т.А.Верхогляд

Л.М.Білецька