Справа № 2а/2570/1518/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддіТкаченко О.Є.,
за участю секретаря Маруфенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області до Транспортного комунального підприємства «Носівський автобусний парк» Носівської районної ради про стягнення податкового боргу,-
В С Т А Н О В И В :
28.03.2011 року Державна податкова інспекція у Носівському районі Чернігівської області (далі ДПІ у Носівському районі) звернулась до суду з адміністративним позовом до Транспортного комунального підприємства «Носівський автобусний парк» Носівської районної ради (далі-ТКП «Носівський автобусний парк») та просить стягнути з розрахункових рахунків відповідача заборгованість по земельному податку в розмірі 352,45грн. та заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 251,99 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач є платником податків і відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідач несвоєчасно та не повному обсязі сплачує податки до бюджету, внаслідок чого утворився податковий борг.
Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, через канцелярію суду надав заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ТКП «Носівський автобусний парк» (ідентифікаційний код-30941985) зареєстровано як юридична особа Носівською районною державною адміністрацією Чернігівської області 15.06.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 236031 (а.с.3).
Як платник податків ТКП «Носівський автобусний парк» знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Носівському районі з 03.07.2000 року за № 56, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 02.04.2010року №792 (а.с.18.
Відповідач має такі розрахункові рахунки: №260005004, відкритий 04.09.2003 року в ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Чернігів, МФО 353348, № 26008447, відкритий 11.04.2001 року в Ніжинському філіалі АППБ «Аваль».
Станом на 22.03.2011 року ТКП «Носівський автобусний парк» має заборгованість по земельному податку в розмірі 352,45 грн. та заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 251,99 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість по податках та зборів від 22.03.2011 року (а.с. 17).
Судом встановлено, що податковий борг по земельному податку в розмірі 352,45 грн. виник внаслідок несплати податкового зобовязання, визначеного в декларації № 1308 від 01.02.2010 року на суму 190,42 грн. та № 1367 від 16.02.2011 року на суму 168,55 грн. (а.с.10,11,12,13).
Відповідачем частково погашено податкове зобовязання в розмірі 6,52 грн.
Таким чином, сума заборгованості по земельному податку становить 352,45 грн. ((190,42 грн. + 168,55 грн.) 6,52 грн. = 352,45 грн.).
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобовязання по земельному податку, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Стаття 14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ передбачає, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Податковий борг по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів виник на підставі самостійно поданого відповідачем розрахунку №1825 від 01.03.2010 року в розмірі 253,00 грн. (а.с. 14).
Відповідачем частково погашено податкове зобовязання в розмірі 1,01 грн.
Таким чином, сума заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів становить 251,99 грн. (253,00 грн. 1,01 грн. = 251,99 грн.).
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно із пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно із підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова вимога вважається врученою, якщо її надіслано листом з повідомленням про вручення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлено податкову вимогу від 17.01.2011 року № 2, яка отримана представником відповідача 28.01.2011 року, про що свідчить відмітка про вручення на зворотньому повідомленні (а.с.15,16).
Друга податкова вимога не направлялась, оскільки на момент настання строків її винесення Закон України Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність, а Податковий кодекс України, що набрав чинності з 01.01.2011 року передбачає направлення лише однієї податкової вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога відповідачем в межах подальшої процедури апеляційного оскарження чи в судовому порядку не оскаржувалась.
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість по земельному податку в розмірі 352,45 грн. та заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 251,99 грн.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платників у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
В силу статті 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
У частинах 3, 4 статті 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області до Транспортного комунального підприємства «Носівський автобусний парк» Носівської районної ради про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області до Транспортного комунального підприємства «Носівський автобусний парк» Носівської районної ради про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з розрахункових рахунків Транспортного комунального підприємства «Носівський автобусний парк» Носівської районної ради (Чернігівськаобл., Носівський район, м. Носівка, вул. Мринський шлях, 26, ідентифікаційний код-30941985) №260005004, відкритий 04.09.2003 року в ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Чернігів, МФО 353348, № 26008447, відкритий 11.04.2001 року в Ніжинському філіалі АППБ «Аваль»:
- заборгованість по земельному податку в розмірі 352 (триста пятдесят дві) грн. 45коп. до місцевого бюджету Носівської міської ради, на р/р33215811700362, код21405534, банк: УДК м. Чернігів, МФО853592;
- заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 251 (двісті пятдесят одна) грн. 99коп. до місцевого бюджету Носівської міської ради, на р/р33218807700362, код21405534, банк: УДК м.Чернігів, МФО853592.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ткаченко О.Є.
Судебное решение № 15012794, Чернігівський окружний адміністративний суд было принято 21.04.2011. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 2а/2570/1518/2011. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: