№ 14993105, 08.04.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/426/11

категорія 12.2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2011 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвин О. Т.,

при секретарі - Бєлоусовій Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1494 про стягнення 12000 грн. грн.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 12000 грн. грошової компенсації за найом житлового приміщення за період з квітня 2010 року по січень 2011 року. В обгрунтування позову позивач посилався на те, що відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відповідач повинен був орендувати житло для нього та членів його сім'ї, або виплачувати йому грошову компенсацію за оренду жилого приміщення. При зверненні до відповідача з цього питання він отримав відмову з посланням на відсутність коштів на вказані цілі.

В судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути також компенсацію за піднайом житла за лютий 2011 року, а всього просив стягнути 13200 грн.

Представник відповідача позов не визнав.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій прокуратурі Житомирського гарнізону з 15 липня 2009 року на посаді помічника військового прокурора та знаходиться на фінансовому забезпеченні у відповідача. Позивач не був забезпечений службовим житловим приміщенням.

18 серпня та 21 вересня 2010 року позивач звертався до військової частини А1494, де військова прокуратура Житомирського гарнізону перебуває на фінансовому забезпеченні, з проханням здійснити виплату йому грошової компенсації за найом житла за період з квітня по липень 2010 року включно (а.с.14-15).

Відповідач відмовив позивачу у виплаті компенсації за найом житла, посилаючись на відсутність фінансування видатків на виплату вищевказаної грошової компенсації у військовій частині (а.с.16).

22 листопада 2010 року позивач звернувся до військового прокурора Житомирського гарнізону з рапортом щодо вирішення питання про виплату військовою частиною А1494 належної йому грошової компенсації за найом житла за період з квітня 2010 року. Того ж дня військовим прокурором гарнізону було направлено командиру військової частини А1494 рапорт з доданими до нього копіями договорів найму квартири для вирішення питання про виплату позивачу грошової компенсації (а.с.18-19).

У відповіді від 28 грудня 2010 року командуванням військової частини А1494 зазначено, що виплатити позивачу грошову компенсацію за найом житла немає можливості у зв'язку з відсутністю видатків на її виплату (а.с.20).

Згідно із ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон), військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства. Військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім'ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Відповідно до п.2 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081, військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства. З цією метою у кожній військовій частині формується фонд службового житла. Для інших військовослужбовців військова частина зобовязана орендувати житло з метою забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднаймання (наймання) житлового приміщення у встановленому порядку.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1995 року №175 "Про грошову компенсацію військовослужбовцям за піднайом (найом) житла", військовослужбовцям, які мають сім'ю, у разі відсутності постійного житла, за їх бажанням, військова частина повинна виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) ними житлового приміщення в розмірі фактичних витрат, але не більше 5 мінімальних заробітних плат (в обласних центрах).

Всупереч чинному законодавству, військова частина А 1494 не забезпечила позивача службовим жилим приміщенням, не орендувала житло для цих цілей та не виплатила йому компенсацію за найом житлового приміщення.

Позивачем відповідно до вимог діючого законодавства укладено договори найму квартири (а.с. 7-9, 12-13). Питання про недійсність вказаних договорів найму житла відповідачем на час розгляду даної справи не порушувалось.

Понесення витрат позивачем за найом житла підтверджується квитанціями про перерахування коштів (а.с.31-34, 46), які становлять 13200 грн., проти чого не заперечував представник відповідача в судовому засіданні

Позивачем заявлений розмір грошової компенсації за найом житла за період з квітня 2010 року по лютий 2011 року в розмірі 13200 грн. не перевищує допустимого.

За наведених обставин суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постановою Кабінету Міністрів України №175 від 14 березня 1995 року "Про грошову компенсацію військовослужбовцям за піднайом (найом) житла", ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з військової частини А 1494 на користь ОСОБА_1 13200 грн. компенсації за найом житла.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя:                                                   О.Т. Літвин