№ 14969823, 06.04.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 р. м. Вінниця Справа № 2-а-34/11/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової І.А.,

суддів Мультян М.Б.

Поліщук І.М.

при секретарі судового засідання: Чорному В.В.

за участю представників сторін:

позивача : Марцинковського Л.В.

відповідача : Лесика В.В., Миколенка Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Глобал"

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Глобал» з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що визначення податкового зобовязання стало наслідком проведеної камеральної перевірки декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2010 року, якою не було враховано обставини господарської діяльності платника податку, що безпосередньо впливають на його податкові зобовязання, а саме повернення фактично отриманого товару.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, окремо пояснивши, що повернення постачальнику товару зумовило зменшення показників податкового кредиту та його відповідне коригування, що виключає практичну можливість вчинення порушення у вигляді заниження сум податку на додану вартість.

Представник відповідача, в судовому засіданні, заперечував проти позову посилаючись на необґрунтованість тверджень позивача, а також на обставини зазначені у письмових запереченнях на позовну заяву.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Так, судом у справі встановлено, що Державною податковою інспекцією проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації ПП «Глобал»з податку на додану вартість за серпень місяць 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 22.11.2010 року №1671/15-212/32648039, який став підставою для винесення відносно підприємства податкового повідомлення-рішення про визначення зобовязань з податку на додану вартість на суму 1844160 грн., з яких за основним платежем 1756343 грн. та 87817 грн. за штрафними санкціями.

Таким чином судом встановлено, що спірні відносини між сторонами склались навколо відображення у податковому обліку результатів господарської діяльності підприємства за результатами поданої податкової декларації за серпень 2010 року, зокрема, в розрізі податку на додану вартість.

У загальних положеннях акту перевірки зазначено, що підприємство зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської Ради 18.09.2003 р. №592-Р. Платника взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у м. Вінниці 23.09.2003 року за №109/2.

Як платник податку на додану вартість підприємство зареєстровано 01.10.2003 року, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 326480302282.

Фактично платник податку здійснює оптово-роздрібну торгівлю автомобільним приладдям.

Перевіркою встановлено, що платником до рядка 23.2 податкової декларації перенесено в сумі 1756343 грн. значення рядка 26 декларації попереднього звітного періоду (липень 2010 р.), який сформовано з податкового кредиту, що виник за період роботи вересень-жовтень 2009 року та причиною виникнення якого є поставка товару (автошин) для реалізації.

Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду (рядок 20 - рядок 23, позитивне значення) за даними платника податку складає 192844 грн.

В акті також зазначено, що на письмовий запит ДПІ у м. Вінниці від 41808/10/15-2 від 19.10.2010 року платником не надано платіжних доручень, які засвідчують сплату постачальником ТОВ «Нокіан Шина" за придбані товари (автошини) в попередньому звітному періоді, відповідно, не підтверджено правомірність декларування рядка 23.2 Декларації.

Посилаючись на наведені обставини, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Наказу ДПА України від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання», наслідком чого стало заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками звітного податкового періоду на 1756343 грн.

В подальшому за результатом проведеної перевірки та складеного акту й прийнято податкове повідомлення-рішення №0009851600/0 від 3.12.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання -1844160 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач оскаржив його до податкової інспекції. Проте, рішенням ДПІ у м. Вінниці № 58018/25-09/160 від 31.12.2010 р. скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін. В звязку з чим, 4 січня 2011 року податковим органом винесене аналогічне рішення № 0009851600/1.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Закон України «Про податок на додану вартість"( чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначав платників цього податку, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Порядок обчислення і сплати податку врегульовано статтею 7 даного Закону, пунктом 7.7. якої, в свою чергу, встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Податковий орган, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на порушення платником податку, зокрема п.п. 7.7.2. наведеної норми закону, відповідно до якого, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В свою чергу, відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, як і сума що підлягає сплаті до бюджету визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На виконання наведених норм Закону позивачем за результатами господарської діяльності за відповідний податковий період сформовано та подано по контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року.

В подальшому, позивач аналогічно звітував з податку на додану вартість у вересні 2010 року. Окрім того, цього ж місяця, підприємством здійснено коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість, на доказ чого в матеріалах справи наявний розрахунок відповідного коригування.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи причиною коригування податкового кредиту позивача стало повернення ним своєму контрагенту Товариству з обмеженою відповідальністю «Нокіан Шина»товару на суму, що була базою оподаткування у відповідному періоді.

Дана обставина підтверджується наданими позивачем договором поставки літніх шин №010 від 01.02.2009 року та договорами поставки зимових шин №ДПЗ/09-010 від 03.08.2009 року та №W/09-010, видатковими накладними виданими на виконання постачальником зазначених договорів, а також актами про повернення товару за цими ж договорами.

Податкові наслідки повернення поставлених товарів врегульовано положеннями пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Зокрема, п. п. 4.5.1 Закону визначено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Камеральна перевірка декларації за серпень 2010 року, як вбачається зі складеного за її наслідками акту, проводилась у період з 03.11.2010 року по 15.11.2010 року, тобто після закінчення наступного звітного періоду, а саме вересня 2010 року та проведеного у ньому коригування позивачем сум податкового кредиту за серпень 2010.

Разом з тим, камеральну перевірку проведено без врахування зазначених коригувань без будь-якого законодавчого обґрунтування. Не наданого такого обґрунтування і в рамках судового розгляду даної справи, а відповідна позиція податкового органу ґрунтується лише на висновку про безпідставність оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення.

Одночасно, суд, визначаючись щодо позовних вимог враховує те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті за результатами проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005) невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Порядок проведення перевірок, зокрема, декларацій по податку на додану вартість встановлено Порядком заповнення та подання відповідних декларацій, який затверджено наказом ДПА України від 30.05.97 р. №166 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за №250/2054 (чинний на момент виникнення правовідносин; далі - Порядок).

Пунктом 7.2 даного Порядку також встановлено, що зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці.

Порядком також визначено, що за результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку.

Документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.

За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Таким чином, законодавчо встановлено чіткий порядок проведення документальних невиїзних (камеральних) перевірок податкової декларації з податку на додану вартість, який не передбачає витребування у платників податків будь-яких додаткових документів.

Разом з тим, в супереч наведених норм правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, за позицією податкового органу, ґрунтується на тому, що платником податку на письмовий запит ДПІ у м. Вінниці №41808/10/15-2 від 19.10.2010 року не надано платіжних доручень, які засвідчують сплату постачальнику ТОВ «Нокіан Шина" за придбані товари (автошини) в попередньому звітному періоді, а відповідно не підтверджено правомірність декларування рядка 23.2. зі значенням сумі в 1756343 грн.

Згідно статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч.1 статті 2 Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції м. Вінниця № 0009851600/0 від 3.12.2010 р. та № 0009851600/1 від 4.01.2011 р.

Стягннути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Глобал" 6,80 грн. (шість грн.80 коп.) судового збору сплаченого згідно квитанцій (а.с.2, 26).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Воробйова Інна Анатоліївна

Судді Мультян Марина Бондівна

Поліщук Ірина Миколаївна