№ 14969812, 29.03.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 р. Справа № 2-а-5341/10/0270 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання Терлецькому Євгену Броніславовичу,

за участю представника позивача Пастернака Дмитра Олександровича,

у відсутність відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області

до: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

про: стягнення заборгованості по фінансовій санкції

ВСТАНОВИВ :

28 грудня 2010 року Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області (РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області) звернулося в суд з позовом до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (СПД ОСОБА_2.) про стягнення заборгованості по фінансовій санкції у розмірі 3400 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачем порушено вимоги Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (Закон №481) в частині несплати заборгованості по штрафній санкції згідно з рішенням про застосування останньої від 21 жовтня 2010 року №0207612800-21.

Вказане рішення прийняте на підставі акта перевірки СПД ОСОБА_2 від 20 жовтня 2010 року, яким встановлено порушення нею вимог статті 15-2 цього Закону, а саме, встановлено, що у перевіряємій господарській одиниці дозволено куріння тютюнових виробів, разом із цим, відсутня наочна інформація, що складається із графічного знака та тексту "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю".

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2010 року відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідно до ухвали суду від 19 січня 2011 року судом ухвалено розглядати справу за загальними правилами КАС України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та надані у справу докази.

Відповідач в судове засідання не зявилася, натомість надіслала письмові заперечення (а.с.14), згідно із яким просила в задоволені позову відмовити.

Разом із тим, слід відзначити, що в судове засідання зявлялася матір відповідача ОСОБА_2, проте передбачених законом повноважень на ведення справи у останньої не було.

Направлені відповідачу повістки, за адресою вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію, повернулися із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини четвертої статті 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За вказаних підстав, вважається, що відповідач повідомлений належним чином.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка відповідача або його уповноваженого представника без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у звязку з чим судом розглянуто справу за наявними в ній матеріалами.

Суд заслухав пояснення представника позивача, повно, всебічно, обєктивно дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку.

Зокрема, суд встановив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 як субєкт підприємницької діяльності зареєстрована виконавчим комітетом Вінницької міської ради 02.02.2009 року .

Працівниками регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області 20.10.2010 р. проведена перевірка дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог законодавства України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Перевірка проведена у господарській одиниці - кафе «Тет-а-тет», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_2

За результатами проведеної перевірки складений акт № 0218/02/32/2-3237307546 від 20.10.2010р., яким зафіксовано що у перевіряємій господарській одиниці дозволено куріння тютюнових виробів, відсутня наочна інформація, що складається із графічного знака та тексту «Куріння заборонено» або «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю».

На підставі вказаного акту перевірки Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області винесено рішення від 21.10.2010р. № 0207612800-21 про застосування до ФОП ОСОБА_2 фінансових санкцій у розмірі 3400 грн.

Рішення направлено субєкту підприємницької діяльності 21 листопада 2011 року та отримано останньою 24 листопада 2011 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.7).

У встановленому порядку рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржене, сума штрафу по даний час не сплачена.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з того, що відповідно до статті 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” вiд 19.12.1995 року № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 року №509, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Згідно із вимогами ст. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

1) у закладах громадського харчування;

2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

3) у приміщеннях закладів культури;

4) у приміщеннях закритих спортивних споруд;

5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

За необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 “Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (Порядок) є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Таке рішення приймається керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством (пункт 6 Порядку).

Крім того, слід зазначити, що застосовані рішенням РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області фінансові санкції в розумінні статей 238, 239, 241 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями, строк застосування яких визначено в статті 250 цього Кодексу.

Зокрема, згідно із вказаною нормою, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 вищевказаного Закону №481, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Тобто, тут концентрована чітко визначена законом правова підстава можливості звернення з позовом, що відповідає частині четвертій статті 50 КАС України, відповідно до якої громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

В таких адміністративних справах за зверненням субєкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань субєкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову субєкта владних повноважень.

Таким чином, оскільки відповідачем штрафна санкція у добровільному порядку не сплачена, а рішення про її застосування від 21 жовтня 2010 року №0207612800-21 у визначеному законом порядку не оскаржене, РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області звернулося до суду.

В даному позові ними заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3400 грн. штрафу. При цьому, у межах заявленого позову правомірність прийнятого рішення про застосування санкції за правопорушення судом не досліджується, оскільки такі дії свідчили б про вихід за межі позовних вимог.

В силу частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідно до статті 86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи те, що позовні вимоги РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли підтвердження у матеріалах справи, оскільки рішення про застосування штрафної санкції в установленому законом порядку СПД ОСОБА_2 не оскаржене, внаслідок чого на момент розгляду справи воно є чинним, нескасованим та таким, що підлягає виконанню, штраф до Державного бюджету України в добровільному порядку не сплачений, а також враховуючи те, що РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області має право звернутися до суду про стягнення санкції у вигляді штрафу, а суд наділений такими повноваженнями, суд вважає за доцільне позов задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до державного бюджету: м. Вінниця, р/р 31111106700002, код платежу 21081100, код ЄДРПОУ 34701167, МФО 802015) заборгованість по фінансовій санкції в розмірі 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя (підпис)Чудак Олеся Миколаївна

з оригіналом згідно

Суддя

Секретар