Постановление суда № 14889566, 12.04.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 р. Справа № 51586/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М..

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ «Поліссяторг» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09.06.2009 року у справі за позовом ТзОВ «Поліссяторг» до ДПІ у Рівненському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

встановила:

У лютому 2009 року ТзОВ «Поліссяторг» звернулося з позовом до ДПІ у Рівненському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що працівниками ДПІ у м. Рівне на підставі направлення №832/23-400 від 06.05.2008р. та направлення на подовження терміну перевірки №2095/23-400 від 29.08.2008р., виданих Державною податковою інспекцією у м. Рівне, проведено виїзну планову документальну перевірку ТзОВ «Поліссяторг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.11.2007 року по 30.06.2008 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №1351/23-400/35567691 від 24.09.2008р., згідно якого працівниками ДПІ встановлено порушення вимог абз.6 пп. 1.22.1 п.1.22 ст.1, п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: не включено до складу валового доходу умовно нараховані проценти в сумі 771 653 грн. на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилася неповернутою на кінець звітного періоду, що призвело до заниження податку на прибуток за І півріччя 2008 року на суму 192 913 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2008р. №0003002342/0/23-121 про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 233 152,00 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Вважаючи дане податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач звернувся до суду.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.06.2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду оскаржило ТзОВ «Поліссяторг». Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у місті Рівне проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліссяторг», за результатами якої складено акт за № 1351/23-400/35567691 від 19.2008 року, яким встановлено порушення абз. 6 пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за № 334/94-ВР 28.12.1994 року, а саме, Товариством не включено до складу валового доходу умовно нараховані проценти в сумі 771 653 грн. 00 коп. на суму поворотної фінансової допомоги, що залишалася неповернутою на кінець звітного періоду, і як наслідок, податок на прибуток занижений позивачем за І півріччя 2008 року в сумі 192 913 грн. 00 коп.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2008р. №0003002342/0/23-121 про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 233 152,00 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліссяторг» (комісіонер) та Відкритим акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз» (комітент) укладено договір комісії за № 07-01/03 від 07.03.2008 року на комісійну купівлю товару, згідно якого комітент доручає, а комісіонер приймає на себе зобов'язання за винагороду і на комісійних засадах здійснити в інтересах та за рахунок комітента комплекс заходів з купівлі нафтопродуктів.

В ході проведення документальної перевірки встановлено, що протягом березня-червня 2008 року на розрахунковий рахунок позивача надійшло на виконання комісійного доручення від ВАТ «Концерн Галнафтогаз» 33 817 000 грн. 00 коп., за переліком платіжних доручень, зазначених на сторінці 9 акту перевірки.

Кошти, які були отримані позивачем по договору комісії за № 07-01/03 від 07.03.2008 року на комісійну купівлю товару, за перевіряємий період витрачалися на цілі, не пов'язані з виконанням названого вище договору комісії, а саме позивач направив вказані, кошти на погашення кредиторської заборгованості, повернення позик, сплату нотаріальних послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліссяторг» на протязі перевіряємого періоду проводило повернення грошових коштів згідно договору комісії за №07-01/03 від 07.03.2008 року Відкритому акціонерному товариству «Концерн Галнафтогаз» в червні 2008 року в сумі 23 710 000 грн., а саме: 23.06.2008 року в сумі 10 080 000 грн. 00 коп. по платіжному дорученню за № 25; 25.06.2008 року в сумі 6 418 000 грн. 00 коп. по платіжному дорученню за № 34; 25.06.2008 року в сумі 7 212 000 грн. 00 коп. по платіжному дорученню №33. Доказів виконання вищеназваного комісійного доручення з придбання та поставки нафтопродуктів позивач не надав. Залишок неповернутих коштів по договору комісії за № 07-01/03 від 07.03.2008 року ВАТ «Концерн Галнафтогаз» (комітенту) ТзОВ «Поліссяторг» згідно даних бухгалтерського обліку (рахунок 1 «Розрахунки з комісіонерами») становить: станом на 31.03.2008 року -14 482 000 грн., станом на 30.06.2008 року -10 107 000 грн. 00 коп. З наведеного вбачається, що названі кошти фактично для господарської діяльності позивача виконували функцію запозичених коштів, оскільки фактично використовувалися ним в своїй господарській діяльності, тобто кошти одержані від Відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» (комітента) згідно договору комісії за № 07-01/03 від

07.03.2008 року на комісійну купівлю товару (нафтопродуктів), фактично для позивача виконували функцію поворотної фінансової допомоги - кредитних коштів.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (із наступними змінами та доповненнями) передбачено, що валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

У відповідності до пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»за № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (із наступними змінами та доповненнями) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати "їа користування такими коштами.

Абз 6. пп. 1.22.1 п. 1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (із наступними змінами та доповненнями) визначено, що безповоротна фінансова допомога - це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненок) на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Отже, до валового доходу позивача підлягає включенню сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що розмір нараховано умовних відсотків, які підлягає включенню до складу валових доходів становить в сумі 771 653 грн. 16 коп., в тому числі: за І квартал 2008 року в сумі 66 272 грн. 68 коп.; за II квартал 2008 року в сумі 705 380 грн. 48 коп.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і не обгрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ТзОВ «Поліссяторг» залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09.06.2009 року у справі №2а-2313/09/1770 без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

В. Каралюс