Решение № 1487586, 19.03.2008, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2008 р.

Справа № 10/57.

За позовом закритого акціонерного товариства компанія “Райз”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Мошанецьке”, с. Мошанець Кельменецького району Чернівецької області

про стягнення заборгованості в сумі 9400,43 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача –Бурлака В.С., дов. № 31 від 25.02.2008 р.

Від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті за поставлені засоби захисту рослин у сумі 9400,43 грн., у тому числі 7756,80 грн. основного боргу, 275,42 грн. 3% річних та 1368,21 грн. індексу інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що по накладних позивач відпустив відповідачу засоби захисту рослин на загальну суму 9546,80 грн., за яку відповідач розрахувався частково на суму 1790 грн., претензію позивача про сплату боргу не задовольнив, у зв’язку з чим відповідачу також нараховано 3% річних та суму індексу інфляції.

Письмового відзиву на позов відповідач не надав. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслана відповідачеві ухвала повернулася без вручення з відміткою органу зв’язку про відсутність адресата за місцезнаходженням. За таких обставин у суду немає перешкод для вирішення справи, оскільки суб’єкт підприємницької діяльності повинен повідомляти орган державної реєстрації і контрагентів за договором про зміну свого місцеперебування. У відповідності до ст. 75 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 19.03.2008 р. представник позивача позов підтримав, посилаючись на викладене у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Судовим розглядом справи встановлено, що Дочірнім підприємством “Райз-Агросервіс” в особі Чернівецької філії, правонаступником якого є позивач, по накладних № ВН/053008-043 від 24.05.2006 р. та № ВН/053008-044 від 24.05.2006 р. відпущено відповідачеві на підставі виданої ним довіреності серії ЯИУ № 494473 від 15.05.2006 р. хімічні засоби захисту рослин на загальну суму 9546,80 грн. (а.с. 11-13, 15-17).

За поясненнями представника позивача за отриману продукцію відповідач розрахувався частково на суму 1790 грн., направлену йому претензію щодо сплати решти боргу в сумі 7756,80 грн. відповідач не задовольнив (а.с. 14,21).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судовим розглядом справи встановлено що між сторонами існували договірні відносини купівлі-продажу, в силу яких згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Судовим розглядом справи встановлено, що відповідач не сплатив позивачеві частину вартості товару в сумі 7756,80 грн. і цю суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи доводиться направлення позивачем вимоги про сплату боргу відповідачеві (претензія від 17.11.2006 р. № 8), однак відповідач в семиденний строк заборгованість не сплатив.

За таких обставин підлягають задоволенню вимоги про стягнення 3% річних у сумі 275,42 грн. за період з 01.12.2006 р. по 05.02.2008 р., та 1368,21 грн. індексу інфляції за період з грудня 2006 р. по грудень 2007 року включно.

Судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Мошанецьке” (с. Мошанець Кельменецького району Чернівецької області, р/р 260083001121 в Кельменецькому відділенні ВАТ “Державний ощадний банк України”, код 13980201) на користь закритого акціонерного товариства компанія “Райз” (м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152, р/р 26001500016675 у ВАТ “Укрексімбанк” у м. Києві, ідентифікаційний код 13980201) 7756,80 грн. основного боргу, 275,42 грн. 3% річних та 1368,21 грн. індексу інфляції, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 19.03.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 19 березня 2008 року.

Суддя Т.І. Ковальчук