Решение № 1479883, 21.02.2007, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа 2-2332 2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2007 року м.Рівне

Рівненський міський суд в особі судді Куцоконя Ю.П., при секретарі Василевич І.І., з участю: позивача ОСОБА_1.,

представника позивача - адвоката ОСОБА_5.,

представника Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення ОСОБА_4., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному

справу за позовом ОСОБА_1до Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення про скасування дисциплінарного стягнення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1. в судовому засіданні позов підтримав повністю і просить суд скасувати наказ в.о. головного лікаря Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення № 449-к від 13 грудня 2006 року про оголошення йому догани. Цей наказ вважає незаконним. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згаданим наказом йому оголошено догану за відсутність на робочому місці 30 листопада 200 6 року з 13 години 30 хвилин до 14 години 10 хвилин без поважних причин, що не відповідає дійсності, оскільки у зазначений час він був на роботі, разом з майстром ОСОБА_2. проводив виміри у санвузлі діагностичного відділення, необхідні для проведення ремонту, а також приймав хворого ОСОБА_3

Представник . Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення ОСОБА_4. в судовому засіданні позов не визнала і просить суд в позові відмовити. На заперечення позовних вимог посилається на те, що 30 листопада 2006 року в період часу з 13 години ЗО хвилин до 14 години 10 хвилин ОСОБА_1. на роботі не було. Його відсутність встановлена в ході перевірки стану робочої дисципліни працівників диспансеру, про що складено відповідний акт. Поважних причин відсутності ОСОБА_1. на роботі встановлено не було. Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було проведено відповідно до вимог КЗпП України та правил внутрішнього трудового розпорядку диспансеру, а тому наказ № 449-к від 13 грудня 2006 року вважає законним.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1. є недоведеними та безпідставними, а тому його позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1. працює завідуючим діагностичного відділення Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення. Згідно правил внутрішнього трудового розпорядку диспансеру, погоджених на зборах трудового колективу (протокол № 1 від 28 вересня 2006 року) та затверджених в.о. головного лікаря, а також графіку роботи медпрацівників діагностичного відділення диспансеру на листопад місяць 2006 року, робочий день завідуючого діагностичним відділенням ОСОБА_1. в листопаді 2006 року тривав з 8 години до 16 години 02 хвилин з перервою на обід з 13 години до 13 години 20 хвилин. Як слідує з посадової інструкції завідуючого діагностичним відділенням диспансеру, затвердженої головним лікарем диспансеру 19 липня 1999 року, з якою позивач був ознайомлений, робоче місце ОСОБА_1. знаходиться у діагностичному відділенні диспансеру, в кабінеті № 9.

Судом також встановлено, що 30 листопада 2006 року позивач ОСОБА_1. в період робочого часу, а саме з 13 години 30 хвилин до 14 години 10 хвилин на роботі був відсутній без поважних причин.

З показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11. слідує, що, 30 листопада 2006 року, по вказівці в.о. головного лікаря диспансеру ОСОБА_6., позивач ОСОБА_1. запрошувався до в.о. головного лікаря. Оскільки позивач у діагностичному відділенні диспансеру був відсутній, також по вказівці в. о. головного лікаря диспансеру ОСОБА_6., була створена комісія по перевірці стану виробничої дисципліни працівниками диспансеру в складі заступника головного лікаря по лікувальній частині ОСОБА_7., старшого інспектора відділу кадрів ОСОБА_8., старшої медсестри діагностичного відділення ОСОБА_9та члена профспілкового комітету ОСОБА_11. Вказана комісія встановила факт відсутності позивача на роботі 30 листопада 2006 року в період часу з 13 години 30 хвилин до 14 години 10 хвилин, про що склала відповідний акт.

Як показали свідки ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. та ОСОБА_11. 30 листопада 2006 року, при перевірці стану виробничої дисципліни, в період часу з 13 години 30 хвилин до 14 години 10 хвилин всі вони знаходилися на веранді будівлі, в якій розташоване діагностичне відділення і з якої видно під'їзд до будівлі, та бачили, як о 14 годині 10 хвилин ОСОБА_1. під'їхав до будівлі на власному автомобілі.

8 грудня 2006 року ОСОБА_1. був ознайомлений з актом перевірки виробничої дисципліни від 30 листопада 2006 року, про що свідчить його підпис на вказаному акті. В цей же день позивачем в. о. головного лікаря ОСОБА_6. були надані письмові пояснення, в яких позивач пояснив свою відсутність в кабінеті з 13 години 30 хвилин до 14 години знаходженням на території (обхід території відділення та оздоровча пауза).

13 грудня 2006 року в.о. головного лікаря диспансеру ОСОБА_6. був виданий наказ № 4 4 9-к „Про дисциплінарне стягнення", яким ОСОБА_1. була оголошена догана за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку відсутність на робочому місці ЗО листопада 2006 року з 13 години 30 хвилин до 14 години 10 хвилин без поважних причин. Як слідує з наказу та пояснень ОСОБА_1. від 8 грудня 2006 року, відсутність у діагностичному відділенні у вказаний час позивачем не оспорювалась, а викладені ним причини відсутності не були визнані поважними.

Згідно з вимогами ст.139 КЗпП України, працівник зобов'язаний дотримуватися трудової дисципліни. Відповідно до ст.142 КЗпП України, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку. Згідно п.З.1.1. правил внутрішнього трудового розпорядку диспансеру, ОСОБА_1., як працівник диспансеру, зобов'язаний дотримуватися цих правил. Про це зазначено і у посадовій інструкції завідуючого діагностичним відділенням (п.2 загальної частини).

Відсутність на роботі без поважних причин є порушенням трудової дисципліни, за яке, відповідно до положень ст.147, ст.147-1 КЗпП України, а також п.8.1. правил внутрішнього трудового розпорядку диспансеру, в.о. головного лікаря диспансеру мав право застосувати дисциплінарне стягнення - догану або звільнення.

Судом встановлено, що до ОСОБА_1. дисциплінарне стягнення було застосоване за порушення трудової дисципліни, правомочним органом, у встановлений для застосування дисциплінарного стягнення строк та у встановленому порядку, тобто, відповідно до вимог ст.ст.147,147-1,148,149 КЗпП України, а тому підстав для визнання незаконним та скасування наказу № 449-к від 13 грудня 2006 року немає.

Враховуючи встановлені по справі обставини та заперечення ОСОБА_1. щодо своєї відсутності на роботі, суд прийшов до висновку, що відсутність позивача на роботі 30 листопада 2006 року в період часу з 13 години 30 хвилин до 14 години 10 хвилин не була обумовлена жодними поважними причинами.

Пояснення в судовому засіданні позивача ОСОБА_1. щодо його' присутності на роботі 30 листопада 2006 року в період часу з 13 години 30., хвилин до 14 години 10 хвияин суд до уваги не приймає, враховуючи наступне.

В своєму поясненні від 8 грудня 2006 року на ім'я в. о. головного лікаря :f диспансеру позивач вказав на те, що з 13 години 30 хвилин до 14 години,., він знаходився на території (обхід території відділення та оздоровча пауза). В позовній заяві від 26 грудня 2006 року позивач зазначив, що знаходився на території диспансеру. З пояснень позивача, даних в судовому засіданні слідує, що позивач з відділення не відлучався. В письмових доповненнях до пояснення від 15

лютого 2006 року позивач зазначив, що відлучався на подвір'я, щоб скористатися оздоровчою паузою, але території закладу не залишав. Вказані протиречиві пояснення повністю спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути прийняті до уваги. При цьому суд враховує, що жодних обґрунтувань протиріч в поясненнях, які б заслуговували на увагу, ОСОБА_1. суду не надано.

При вирішенні спору по суті, показання свідків ОСОБА_2. та ОСОБА_3 суд як докази відхиляє, оскільки не визнає їх достовірними.

Так, з показань свідка ОСОБА_2. слідує, що 30 листопада 2006 року в обідню перерву (з 13 до 14 години) він разом зі ОСОБА_1. проводив обміри у санвузлі діагностичного відділення. Свідок показав, що запам'ятав цей день, оскільки 30 числа у нього виплата зарплати, а час - бо з 13 до 14 години у нього обідня перерва. На думку суду, подібне обґрунтування не заслуговує на увагу і, крім того, будь-якими належними доказами об'єктивно не підтверджується. Жодних доказів того, що між свідком ОСОБА_2. та диспансером існували договірні відносини чи домовленості щодо проведення ремонту, а також проведення ним 30 листопада 2006 року будь-яких, в тому числі і вимірювальних робіт, суду позивачем не надано.

Свідок ОСОБА_3суду показав, що 30 листопада 2006 року з 13 години 30 хвилин до 14 години знаходився у диспансері з приводу обстеження і спілкувався з позивачем. При цьому, свідком надано медичну карту із записом, проведеним ОСОБА_1. 30 листопада 2006 року. Разом з тим, відсутність у записі часу обстеження, викликає у суду сумнів у достовірності показань свідка щодо часу перебування у диспансері. За таких обставин, суд не визнає показання свідка ОСОБА_3 належним доказом факту його перебування у диспансері та спілкування з позивачем саме у зазначений ним час.

Крім того, суд враховує, що показання свідків ОСОБА_2. та ОСОБА_3 спростовуються сукупністю всіх інших досліджених по справі доказів та не відповідають обставинам, викладеним самим позивачем як у поясненні від 8 грудня 2006 року, так і в позовній заяві.

На підставі ст.ст.139,142,147,147-1,148,149 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212,214,215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В позові ОСОБА_1до Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення про скасування дисциплінарного стягнення відмовити за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1на депозитний рахунок територіального управління державної судової адміністрації в Рівненській області (Р/р 37310004000032 УДКУ в Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО 26259988) 7 грн 50 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Судовий збір в сумі 8 грн 50 коп віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення також може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.