№ 14754791, 04.04.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

                                                                                Справа № 2а/2570/995/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2011 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді- ЖитнякЛ.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу№2а/2570/995/2011

за позовом          Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області

до          Приватного багатопрофільного підприємства «Міп»

про          стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

02.03.2011 Чернігівська міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області (далі ЧМДПІ) звернулась до суду з позовом (з уточненням) до Приватного багатопрофільного підприємства «Міп» (далі ПБП«Міп») про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі7529,79грн. за рахунок його активів, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Відповідно до ч.4 ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України суд вжив всі належні заходи для повідомлення відповідача про відкриття скороченого провадження рекомендованим листом за адресою реєстрації, вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб та матеріалах справи.

Відповідач заперечень проти позову або заяви про визнання позову, не надав. Про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів, поінформований.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, за наявності достатніх підстав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.1997 ПБП«Міп», як юридична особа зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради Чернігівської області, перебуває на обліку в ЧМДПІ як платник податків з 04.11.1997.

В силу п.3 ч.1 ст.9 Закону України від25.06.1991 №1251 «Про систему оподаткування» (чинного на момент вчинення правопорушення) платник податків зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законодавством терміни. А згідно ст.11 цього Закону платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування.

Відповідно аналогічні зобов’язання встановлені п.1.2 ст.1 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (також чинного на момент вчинення правопорушення), де визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Вказані правові норми повністю кореспондуються із пп.14.1.156 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Враховуючи ст.14 Закону України «Про плату за землю», яка передбачає, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.Відповідно до ст.17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Розглядаючи позовні вимоги необхідно врахувати, що ЧМДПІ проводились невиїзні документальні перевірки своєчасності сплати податкових зобов’язань, про що складались відповідні Акти перевірки від26.10.2010 №327/15-019 та від16.12.2010 №387/15-019.

На підставі вказаних Актів ЧМДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від10.11.2010 №0005601540/0, від10.11.2010 №0005611540/0 та від29.12.2010 №0006831540/0, якими визначені суми податкових зобов’язань за штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 666,95грн. (455,52+43,07+168,36=666,95), які отримані відповідачем.

Також за дослідженими матеріалами справи, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, судом встановлено, що згідно розрахунків позивача відповідач має податковий борг у розмірі 6842,82грн. з жовтеня2010року по грудень2010року включно (2280,94х3=6842,82) та суму нарахованої пені в розмірі 19,82грн. Отже загальна сума заборгованості становить 7529,59грн. (6842,82грн. + 666,95грн. + 19,82грн. = 7529,59грн.).

Також відповідно до вимоги ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від03.08.2010 №1/198 та друга податкова вимога від06.09.2010 №2/229. Вказані вимоги були отримані відповідачем 07.08.2010 та 08.09.2010 відповідно, а отже податкові зобов’язання є узгодженими.

Крім того необхідно врахувати, що 08.10.2010 ЧМДПІ було прийнято рішення №25 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу.

Отже, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов’язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків, що кореспондується із пп.20.1.18 ст.20, п.59.3 ст.59, п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України та відповідає вимогам ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за якою активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, за наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

При цьому згідно з п.8 ч.6 ст.1832 та ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.160-163, ч.4 ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного багатопрофільного підприємства «Міп» (вул.Борисенка,47-а, м.Чернігів, 14037, фактичне місцезнаходження: вул.Чернишевського,15-а/17, м.Чернігів, 14000, код24836536, р/р26000018613001, ГУДК в Чернігівській області, МФО853592) податковий борг в сумі 7529,59грн. (сім тисяч п’ятсот двадцять дев’ять гривень 59коп.) за рахунок активів та перерахувати на р/р33219812700549, код13050200, банк ГУДК в Чернігівській області, одержувач місцевий бюджет Ульянівської сільради, код22826386, МФО853592.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною. Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку ч.8-10 ст.1832 та ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                     Л.О.Житняк