Решение № 14640738, 05.04.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 р.

Справа № 5010/555/2011-14/27

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Дочірнього підприємства "Спецзалізобетон"

Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент",

вул. Василіянок, 22, м.Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Галицької районної державної адміністрації

пл. Волі, 1, м.Галич, Івано-Франківська область, 77100

про стягнення 3 390,75 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Комаришин Н.С., (довіреність № 33 від 27.12.10)

від відповідача: Маланюк Л.В.-начальник юр. відділу, (довіреність № 152/01-025/004 від 04.04.11)

встановив: до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Дочірним підприємством "Спецзалізобетон" Відкритого акціонерного товариствоа "Івано-Франківськцемент" до Галицької районної державної адміністрації про стягнення

3 390,75 грн. заборгованості.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.

Відповідач позов визнає.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Галицька районна державна адміністрація отримала від Дочірнього підприємства "Спецзалізобетон" щебінь на суму 3 390,75грн. Даний факт підтверджується видатковими накладними, а саме: РH-0009695 від 26.07.08, РH-0009696 від 26.07.08, РH-0009697 від 26.07.08, довіреністю (серія ЯОВ №588597 від 26.07.08).

Проте, відповідач не оплатив за щебінь.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав відповідачу претензію №4 від 07.02.11 з вимогою погасити заборгованість.

Відповідач відповіді на претензію не надав, борг не оплатив.

Станом на день порушення провадження у даній справі заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 390,75грн.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми заборгованості у визначений ст. 530 Цивільного кодексу України строк.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 3 390,75грн. заборгованості.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.526,530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33,49, ст. 82, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Дочірнього підприємства "Спецзалізобетон" Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" до Галицької районної державної адміністрації про стягнення 3 390,75 грн. заборгованості - задоволити.

Стягнути з Галицької районної державної адміністрації, л. Волі, 1, м.Галич, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 23806119) на користь Дочірнього підприємства "Спецзалізобетон" Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент", вул.Василіянок,22, м.Івано-Франківськ (р/р 2600800016941 в Ексімбанку м.Івано-Франківська, МФО 336688, код ЄДРПОУ 32604981, інд. под № 326049809151, св. пл. под. № 12878110) 3 390,75грн. (три тисячі триста дев"яносто грн. 75коп.) заборгованості, 102,00грн. (сто дві грн. 00коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Булка В.І.

Повне рішення складено 08.04.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

Помічник судді Гандера М.В. 08.04.11