ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2011 р. м. Вінниця Справа № 2а/0270/376/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі
до: державного підприємства "Мурафський кар'єр"
про: відшкодування сум виплат пенсій за віком на пільгових умовах
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду у Шаргородському районі Вінницької області (далі - позивач) із адміністративним позовом до державного підприємства "Мурафський кар'єр" (далі- відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за списком № 2.
Державне підприємство “Мурафський кар'єр” перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Шаргородському районі та станом на час звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які отримують пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення".
Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та просив розгляд справи провести без його участі (а.с.20).
Відповідач заперечень проти позову не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с.16,21).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з участю його представника та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів відповідача, а тому дійшов висновку за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до положень частини 6 статті 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 10.08.2010 року державне підприємство “Мурафський кар'єр” включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 00371943, місцезнаходження: вул. Зарічна, 1, с. Мурафа, Шаргородський район, Вінницька область (а.с.6).
В якості платника внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області (а.с.7).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 була призначена пенсія відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах за списком № 2, що підтверджується наданими у справу доказами (а.с.9-11).
Судом також досліджувались розрахунки суми боргу відповідача по фактичних витратах на виплату пільгової пенсії пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за період з вересня 2010 року по грудень 2010 року (а.с.3-5).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення (страхових внесків) відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. № 400/97-ВР. (чинного на момент виникнення спірних відносин).
Згідно з абзацом четвертим п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.
Такий порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв’язку з набранням Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” чинності з 1 січня 2004р.
Абзацом третім п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено ставку на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.
Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 1 п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків.
Підпунктом 6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено факт наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, виплачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за період з вересня 2010 року по грудень 2010 року на загальну суму 6398,06 грн., що підтверджується наявними у справі доказами.
Відповідач в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виплачених вищезазначеній особі, не сплатив.
Таким чином, виплачені управлінням Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області пенсії за віком на пільгових умовах на загальну суму 6 398,06 грн., підлягають відшкодуванню у порядку та строки, визначені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Інструкцією № 21-1.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства "Мурафський кар'єр" (с. Мурафа Шаргородського району р/р № 26007301151356 МФО 302322 Промінвестбанк м. Жмеринка, код ЄДРПОУ 00371943)на користь управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі (вул. Леніна, 222, м. Шаргород р/р № 25607323710103, ВАТ Ощадний банк України м. Шаргород МФО 302076, ідент.код 24900872) 6 398 (шість тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 06 коп.
Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Суддя /підпис/ ОСОБА_4
З оригіналом згідно
Суддя _____
Секретар __
Судебное решение № 14632976, Вінницький окружний адміністративний суд было принято 04.03.2011. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные данные.
то решение относится к делу № 2а/0270/376/11. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: