№ 14587303, 30.03.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 р. Справа № 2а-15214/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Павловського Д.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

22 листопада 2010р. до суду надійшов даний адміністративний позов, в якому позивач просить стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 30грн.38коп. (р/р 34218379700015, код платежу 16050200, отримувач відділення Державного казначейства в м.Дніпропетровську, код 24232324, банк УДКУ).

Позовні вимоги обґрунтовано позовною заявою від 22.11.2010р.

Відповідачу надсилалися матеріали адміністративного позову, однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Частиною 1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою. Крім того, згідно цього ж Закону на юридичну та фізичну особу підприємця покладено обовязок вносити зміни до Єдиного державного реєстру підприємців установ та організацій України у разі зміни місця проживання, місцезнаходження фізичної особи підприємця або юридичної особи відповідно.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що у відповідача наявна заборгованість з єдиного податку у розмірі 30 грн.38 коп.

Відповідно до ст.9 ЗУ «Про систему оподаткування»платник податків і зборів зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Обовязок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обовязкового платежу) або його скасуванням, а також у разі смерті платника.

Згідно із ст.5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№746/99 від 28.06.1999р. субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

У відповідності до п.11 ст.10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.158-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 30 (тридцять)грн.38коп. (р/р 34218379700015, код платежу 16050200, отримувач відділення Державного казначейства в м.Дніпропетровську, код 24232324, банк УДКУ).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Д.П. Павловський