№ 14403391, 15.03.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/287/11 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання Терлецькому Євгену Броніславовичу,

за участю представника позивача Нестеренка Олександра Васильовича,

представника відповідача Лесика Віталія Васильовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства «Автотрейдінг-Вінниця»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

26 січня 2010 року Дочірнє підприємство «Автотрейдінг-Вінниця» (ДП ПП ««Автотрейдінг-Вінниця», Підприємство) звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (ДПІ у м. Вінниці) про скасування податкових повідомлень-рішень №0001702300/0 та №0001712300/0 від 11 червня 2010 року, №0001702300/1 та №0001712300/1 від 21 серпня 2010 року, №0001702300/2 та №0001712300/2 від 13 жовтня 2010 року, №0001702300/3 та №0001712300/3 від 05 січня 2010 року.

Зазначили, що на їх Підприємстві працівниками Державної податкової адміністрації у Вінницькій області (ДПА у Вінницькій області) і ДПІ у м. Вінниці спільно проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 27 травня 2010 року №196/2310/31983209 у якому зафіксовано порушення ДП «Автотрейдін-Вінниця», зокрема, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5, підпункту 8.1.2 пункту 8.1. ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року №334/94; пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3., підпункту 7.4.1 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Висновки відповідача, які були викладені в акті перевірки, полягають в тому, що ДП «Автотрейдінг-Вінниця» протиправно до валових витрат віднесено вартість рекламно-інформаційних послуг отриманих від відповідних контрагентів в ході проведення ним рекламних заходів щодо товарів (послуг), які дочірнім підприємством продаються (надаються). Протиправність таких дій Підприємства обґрунтовувалася в акті перевірки тим, що надані позивачем в підтвердження цих витрат акти виконаних робіт, рекламні матеріали, а також договори, укладені між ДП «Автотрейдінг-Вінниця» та відповідними контрагентами, не містять інформації про фактично понесені витрати на здійснення даних послуг, у них відсутня інформація щодо вартості надання послуг, відсутній розрахунок вартості наданих послуг та не відображено саме отримання платником податку результатів робіт (послуг). Відтак не доведений звязок отриманих позивачем рекламних послуг з господарською діяльністю підприємства.

Крім того, на думку відповідача, ДП «Автотрейдінг-Вінниця» неправомірно здійснено коригування податкових зобовязань з податку на додану вартість та протиправно завищено суму податкового кредиту.

Натомість, позивач вважає, що при перевірці податковий орган дійшов невірного висновку, про завищення ним валових витрат, невірного коригування податкових зобовязань з ПДВ та невірного формування податкового кредиту, оскільки отримані ним рекламно-інформаційні послуги правомірно віднесено до валових витрат, так як послуги та їх використання підтверджується належними доказами (договорами, актами виконаних робіт іншими доказами), які відповідають вимогам чинного законодавства і відповідачем безпідставно не були взяті до уваги. Разом із тим, обґрунтоване, на його думку, включення вказаних послуг до валових витрат зумовило збільшення податкового кредиту, що і було позивачем відображено в податкових накладних.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Вінниці були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001702300/0 та №0001712300/0 від 11 червня 2010 року.

ДП «Автотрейдінг-Вінниця», не погоджуючись з висновками акту планової виїзної перевірки, розпочало процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень рішень в порядку, передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками адміністративного оскарження скарги позивача залишались без задоволення а оскаржувані рішення без змін, за винятком податкового повідомлення-рішення №0001712300/0 від 11.06.2010р., яке рішенням ДПІ у м. Вінниці про розгляд первинної скарги №28300/25-09/54 від 20.08.10р. скасоване лише в частині сплати податку на додану вартість в сумі 114 грн. та застосованої штрафної санкції в сумі 57 грн. Разом із тим, ДПІ у м. Вінниці додатково прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: №0001702300/1 та №0001712300/1 від 21 серпня 2010 року, №0001702300/2 та №0001712300/2 від 13 жовтня 2010 року, №0001702300/3 та №0001712300/3 від 05 січня 2010 року, які, на думку позивача, також є протиправними.

Таким чином, посилаючись на те, що зроблені відповідачем висновки не відповідають фактичним обставинам та чинному податковому законодавству, - просили прийняті ДПІ у м. Вінниці податкові повідомлення-рішення №0001702300/0 та №0001712300/0 від 11 червня 2010 року, №0001702300/1 та №0001712300/1 від 21 серпня 2010 року, №0001702300/2 та №0001712300/2 від 13 жовтня 2010 року, №0001702300/3 та №0001712300/3 від 05 січня 2010 року - скасувати.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача Нестеренко О.В. (довіреність на а.с.18, т.с.2) позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. Додатково зазначив, що висновки ДПІ у м. Вінниці про те, що отримання ДП «Автотрейдінг-Вінниця» рекламно-інформаційних послуг не повязано з їх подальшим використанням у власній господарській діяльності підприємства є безпідставними. Так, Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Надані перевіряючим договори, акти виконаних робіт, як первинні бухгалтерські документи, які скріплені печатками сторін є беззаперечними доказами надання послуг. Відтак, посилання відповідача на непредставлення на перевірку Підприємством інших документів за укладеними договорами є надуманими. Окрім того, послалися на правомірність формування податкового кредиту та коригування податкових зобовязань.

Представник ДПІ у м. Вінниці начальник відділу представництва інтересів у судах та взаємодії із структурними підрозділами юридичного управління ДПІ у м. Вінниці Лесик В.В. (довіреність на а.с.17, т.с.2) позовні вимоги не визнав з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи (а.с.16-16, т.с.2). Додатково пояснив, що ДПІ у м. Вінниці, приймаючи оскаржувані рішення та проводячи перевірку, діяла згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. По суті, представник, зокрема, також пояснив, що договори, акти приймання-передачі робіт не оформлені відповідно до чинного законодавства, оскільки з них не зрозуміло, які саме проведено роботи, та як надані послуги використовувались позивачем у власній господарській діяльності й вплинули на фінансовий результат підприємства. А тому, на його думку, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Суд, заслухав пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідив матеріали справи та надав їм юридичну оцінку.

Суд встановив, що як юридична особа ДП «Автотрейдінг-Вінниця» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію №142154 серії А00, зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 19.08.2004 року (а.с.245, т.с.1).

Згідно із довідкою управління статистики у Вінницькій області від 18 вересня 2010 року №024207, це Підприємство включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за основними видами діяльності (за КВЕД): роздрібна торгівля автомобілями; роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям; посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; оптова торгівля автомобілями; технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

Таким чином, на підставі направлень від 26 квітня 2010 року №196/23, від 13 травня 2010 року №224/23 виданих Державно податковою адміністрацією у Вінницькій області (ДПА у Вінницькій області), головним державним податковим ревізором-інспектором податкової служби, радником податкової служби ІІІ рангу відділу перевірок підприємств стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Вінницькій області Кравченко Н.О., головним державним податковим ревізором-інспектором, радником податкової служби ІІІ рангу відділу контролю за субєктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій форму управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Вінницькій області Кухаруком О.О., старшим державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби ІІІ рангу управління погашення прострочених податкових зобовязань ДПІ у м. Вінниці Швецовим Д.К. та згідно із статтею 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ - проведена планова виїзна перевірка ДП «Автотрейдінг-Вінниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2009 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 27 травня 2010 року №196/2310/31983209 (а.с.14-61, т.с.1), у якому встановлено:

- порушення позивачем п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1. ст.8 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР у редакції Закону від 22 травня 1997 року №283/97-ВР (Закон №283), внаслідок чого занижено обєкт оподаткування за 4 квартал 2007 року на 2228 грн., відповідно податок на прибуток у сумі 557 грн.; завищено відємне значення обєкту оподаткування за 2008 рік - у сумі 66575грн. (в тому числі завищення збитків у 1 кварталі 2008 року - на 3357 грн., заниження оподаткованого прибутку за 1 півріччя 2008року на 16573 грн. - відповідно податку на прибуток у сумі 4144 грн., заниження оподаткованого прибутку за три квартали 2008 року на 66575 грн. - відповідно податок на прибуток у сумі 12500 грн.); завищено відємне значення обєкту оподаткування за 2009рік - у сумі 66575 грн. (в т.ч. за 1 квартал - на 66575 грн., за 1 півріччя - на 67723 грн., за три квартали - на 66575 грн., за рік на 66575 грн.);

- порушення позивачем п.4.4. ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 , п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану» №168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) та пункту 20-28 Порядку заповнення податкової накладної, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, всього на суму 45907 грн., в тому числі: за лютий 2008 року в сумі 3636 грн., за травень 2008 року в сумі 3751 грн., за червень 2008 року в сумі 373 грн., за липень 2008 року в сумі 2273 грн., за серпень 2008 року в сумі 1738 грн., за вересень 2008 року в сумі 6382 грн., за жовтень 2008 року в сумі 281 грн., за грудень 2008 року в сумі 377 грн., за січень 2009 року в сумі 791 грн., за липень 2009 року в сумі 1318 грн., за серпень 2009 року в сумі 24072 грн., за вересень 2009 року в сумі 628 грн., за грудень 2009 року в сумі 187 грн.;

- п.п.6.3.2 п.6.3, ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-4 (із змінами та доповненнями), в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, а саме - за 2007 р. донараховано податку в сумі - 90 грн.; за 2008 р. донараховано податку в сумі - 38,62 грн.; за 2009 р. донараховано податку в сумі - 38,62 грн. Разом донараховано податку в сумі - 167 грн.;

- п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-4, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних в сумі 12 грн.;

- п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-4, через що донараховано податок за перевіряємий період в сумі 130 грн.

Даний акт підписано із запереченнями директора Підприємства, про що свідчить підпис в акті.

Висновки вказаного вище акту знайшли своє відображення в слідуючих податкових-повідомленнях рішеннях:

- №0001702300/0 від 11.06.2010 року, відповідно до якого Підприємству визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 9157 грн., в тому числі 557 грн. за основним платежем та 8600 грн. за штрафними (фінансовим) санкціями (а.с.152, т.с.1);

- №0001712300/0 від 11.06.2010 року, відповідно до якого ДП «Автотрейдінг-Вінниця» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67158 грн., в тому числі 44772 грн. - за основним платежем та 22386 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.153, т.с.1).

У звязку із незгодою з висновками перевіряючих Підприємством у відповідності до норм діючого законодавства було прийняте рішення щодо наміру оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень до ДПІ у м. Вінниці, рішенням про розгляд первинної скарги ДПІ у м. Вінниці №28300/25-09/54 від 20.08.2010 року (а.с.155-166, т.с.1) податкове повідомлення-рішення №0001712300/0 від 11.06.2010 року скасоване в частині сплати податку на додану вартість в сумі 114 грн. та застосованої штрафної санкції в сумі 57 грн., в іншій частині в задоволенні скарги було відмовлено.

За результатами подальшого повторного адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень відповідача до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області та до Державної податкової адміністрації України позивачу відмовлено в задоволенні скарг в повному обсязі, про що також свідчать наступні рішення:

- рішенням про результати розгляду повторної скарги Державної податкової адміністрації у Вінницькій області №22988/10/25-009 від 11.10.2010 року (а.с.171-182, т.с1);

- рішенням про результати розгляду повторної скарги Державної податкової адміністрації України №13903/6/25-045 від 20.12.2010 року (а.с.185-190, т.с.1).

При цьому, ДПІ у м. Вінниці винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0001702300/1 від 21.08.2010 року, відповідно до якого, ДП «Автотрейдінг-Вінниця» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 9157 грн. (в т.ч. за основним платежем 557 грн. та штрафні (фінансові) санкції 8600 грн.) у зв'язку із порушенням п.п.4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п.5.3.9 п. 5.3, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.4.4 п. 5.4 ст. 5, п.п.8.1.2 (абз. 3) п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР із змінами і доповненнями (а.с.168, т.с.1);

- №0001712300/1 від 21.08.2010 року, відповідно до якого, ДП «Автотрейдінг-Вінниця» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 66987 грн. (в т.ч. за основним платежем 44658 грн. та штрафні (фінансові) санкції 22329 грн.) у зв'язку із порушенням п. 4.5 ст. 4, п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.1 п. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (а.с.167, т.с.1);

-№0001702300/2 від 13.10.2010 року, відповідно до якого, ДП «Автотрейдінг-Вінниця» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 9157 грн. (в т.ч. за основним платежем 557 грн. та штрафні (фінансові) санкції 8600 грн.) у зв'язку із порушенням п.п.4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п.5.3.9 п. 5.3, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.4.4 п. 5.4 ст. 5, п.п.8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (а.с.183, т.с.1);

-№0001712300/2 від 13.10.2010 року, відповідно до якого, ДП «Автотрейдінг-Вінниця» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 66987 грн. (в т.ч. за основним платежем 44658 грн. та штрафні (фінансові) санкції 22329 грн.) у зв'язку із порушенням п. 4.5 ст. 4, п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.1 п. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (а.с.184, т.с.1);

-№0001702300/3 від 05.01.2011 року відповідно до якого, ДП «Автотрейдінг-Вінниця» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 9157 грн. (в т.ч. за основним платежем 557 грн. та штрафні (фінансові) санкції 8600 грн.) у зв'язку із порушенням п.п.4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п.5.3.9 п. 5.3, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.4.4 п. 5.4 ст. 5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (а.с.192, т.с.1);

-№0001712300/3 від 05.01.2011 року відповідно до якого, ДП «Автотрейдінг-Вінниця» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 66987 грн. (в т.ч. за основним платежем 44658 грн. та штрафні (фінансові) санкції 22329 грн.) у зв'язку із порушенням п. 4.5 ст. 4, п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.1 п. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (а.с.191, т.с.1).

Наведені обставини стали підставою для звернення ДП «Автотрейдінг-Вінниця» до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що причиною виникнення спірних правовідносин стали питання щодо правомірності включення позивачем до складу валових витрат підприємства вартості наданих рекламно-інформаційних послуг, правомірності корегування податкових зобовязань з ПДВ та формування податкового кредиту.

По-перше, визначаючись щодо підставності донарахування позивачеві зобовязань зі сплати податку на 0,пп1пок підприємств, суд виходить з того, що відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” вiд 28.12.1994 року № 334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону встановлює, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Витрати на рекламно-інформаційні послуги (посередницькі) є витратами, спрямованими на підготовку, організацію, ведення виробництва, продаж продукції (робіт, послуг), що відносить їх до вказаного підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

В той же час, слід враховувати, що витрати на рекламно-інформаційні послуги (посередницькі) відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 статті 5 Закону №334 передбачено особливий порядок податкового обліку.

Зокрема, абзацом першим підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку (зокрема, послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо). При цьому підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону встановлено, що не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктом 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону.

Отже, витрати на рекламно-інформаційні послуги відображаються у складі валових витрат лише у разі , якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в підпункті 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону. При цьому відповідно до вказаного підпункту Закону підприємство має право включити до складу валових витрат рекламно-інформаційні послуги стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником. Тобто, визначальною підставою віднесення даних витрат до складу валових витрат є їх безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства.

Дана вимога про необхідність використання валових витрат у господарській діяльності узгоджується із тим, що, як зазначалось вище, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат з урахуванням обмежень, установлених Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

До таких обмежень пунктами 5.35.7 статті 5 Закону №334, зокрема, віднесено включення до валових витрат витрати на потреби, не повязані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, як вбачається із аналізу наведених правових положень, визначальними ознаками для віднесення сум витрат до складу валових є, зокрема, їх використання у господарській діяльності платника податку на наявність відповідних підтверджуючих розрахункових, платіжних чи інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто, слід враховувати, що в межах дослідження питання про віднесення витрат до складу валових варто враховувати наявність, по-перше, належних договорів на надання певних послуг, поставку товару чи інше, по-друге, відповідних документів на підтвердження виконання таких договорів та звязку понесених витрат з господарською діяльність підприємства, зокрема, актів виконаних робіт та інших додаткових документів, які передують підписанню цих актів в підтвердження конкретних обсягів, змісту наданих послуг, товарів, по-третє, податкової накладної на оплату послуг, товарів, по-четверте, реальне подальше використання послуг, товарів у господарській діяльності та збільшення обсягів виробництва, продаж й конкретні результати від цього.

В свою чергу, в даному випадку, причиною виникнення спору у справі стало питання щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат вартості наданих рекламно-інформаційних послуг у випадку не встановлення перевіряючими відповідного зв'язку між спірними послугами та господарською діяльністю ДП «Автотрейдінг-Вінниця», відсутності підтверджуючих документів.

З висновками податкового органу суд погоджується повністю з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремленні підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно із довідкою управління статистики у Вінницькій області основними видами господарської діяльності позивача є: роздрібна торгівля автомобілями; роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям; посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; оптова торгівля автомобілями; технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

Судом встановлено, що позивачем у 2007-2008 роках укладено ряд договорів із ТОВ «Медіа Дім «РІА», ТОВ «Регіна ЛТД» та ТОВ «ЕМ ДІ СІ» про надання рекламно-інформаційних послуг (а.с.223-243, т.с.1).

В межах виконання цих договорів, на підтвердження факту отримання послуг позивачем із контрагентами складені акти виконаних робіт, в яких визначено найменування послуг надання рекламно-інформаційних послуг та їх вартість (а.с.29-44, т.с.2)

Дослідивши під час перевірки представлені документи, інспектор органу державної податкової служби, з яким погоджується і суд дійшов висновку про те, що договори на надання рекламно-інформаційних послуг виступають лише правовою підставою для отримання таких послуг, а самі акти виконаних робіт з одного боку підтверджують факт отримання послуг позивачем, а з іншого лише слугують підставою для прийняття ним рішення про оплату наданих послуг. Тобто, за викладеного у них змісту ці документи не підтверджують звязок із господарською діяльністю ДП «Автотрейдінг-Вінниця».

Зокрема, ТОВ «ЕМ ДІ СІ» до складу валових витрат віднесено 4545 грн, до складу податкового кредиту 909 грн, акти виконаних робіт:

- №ОУ-000038 від 31 липня 2008 року за рекламно-інформаційні послуги на загальну суму 1825,58 грн, в т.ч. ПДВ 303 грн (ПН №121 від 09 липня 2008 року) та податок на рекламу 7,58 грн. До складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року віднесено 1515 грн (Дт 92 Кт 633);

- №ОУ-0000056 від 29 серпня 2008 року за розміщення реклами на загальну суму 1825,58 грн, в т.ч. ПДВ 303 грн (ПН №156 від 13 серпня 2008 року) та податок на рекламу 7,58 грн. До складу валових витрат у 3 кварталі 2008 роцку віднесено 1515 грн (Дт 92 Кт 633);

- №ОУ-0000079 від 30 вересня 2008 року за розміщення реклами на загальну суму 1825,58 грн, в т.ч. ПДВ 303 грн (ПН №190 від 10 вересня 2008 року) та податок на рекламу 7,58 грн. До складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року віднесено 1515 грн (Дт 92 Кт 633).

В вищезазначених актах не зазначено зміст послуги, не відомий зміст реклами. Зв'язок з господарською діяльністю Підприємства не доведено.

TOB «Регіна Лтд» до складу валових витрат віднесено 1867 грн, до складу податкового кредиту 373 грн, акти виконаних робіт:

- акт від 06 березня 2008 року за розміщення реклами на загальну суму 2250 грн, в т.ч. ПДВ 373,44 грн (ПН №253 від 01 березня 2008 року - проведена у червні 2008 року) та податок на рекламу 9,34 грн. До складу валових витрат у 2 кварталі 2008 року віднесено 1867,22 грн (Дт 92 Кт 633).

У наведених актах не зазначено зміст послуги, не відомий зміст реклами. Зв'язок з господарською діяльністю підприємства не доведено.

Договори з TOB «Медіа Дім «PIA» укладені на виготовлення оригінал-макетів та розміщення реклами на сторінках газети «PIA», надання рекламних оголошень на біг-бордах та на радіо.

Договір №531/228 від 25 листопада 2007 року передбачає одноразове розміщення реклами в газетах «PIA» та «20 хвилин» (з понеділка по суботу ) розміром 1/28 частини смуги, при цьому (згідно п.2.1.3 ) замовнику надається 1 примірник газет. Також Замовник має надати Рекламісту текст рекламного оголошення (п.2.2.1 Договору). Текст рекламних оголошень невідомий. Зв'язок з господарською діяльністю підприємства не доведено.

Договір №531/228 від 14 січня 2008 року укладено на виготовлення оригінал-макетів та розміщення реклами площею 130 кв.см на сторінках газети «PIA» (№ 3,4,5,6,7,8). Фактично площа розміщених рекламних оголошень становить 105 кв.см.

Акт виконаних робіт по цих двох договорах №VN-0000648 від 23 січня 2008 року за рекламно-інформаційні послуги на загальну суму 11036,11 грн, в т.ч. ПДВ 1831,72 грн (ПН №12477 від 23 січня 2008 року проведена в реєстрі отриманих податкових накладних 23 лютого 2008 року) та податок на рекламу 45,79 грн. До складу валових витрат у 1 кварталі 2008 року віднесено 9158,6 грн (Дт 92 Кт 633). В акті не конкретизовано зміст рекламної інформації, обсяг рекламної інформації.

Договір №531/290 від 15 лютого 2008 року укладено на виготовлення оригінал-макетів та розміщення реклами площею 130 кв.см на сторінках газети «РІА» (№ 8,9,10,11,12,13). Фактично площа розміщених рекламних оголошень становить 105 кв.см. Згідно цих договорів у восьмому номері газети «PIA» мають бути розміщені 2 об'яви. Фактично в вищезазначених номерах газети було надруковано одне рекламне оголошення.

Акт №VN-0002124 від 21 лютого 2008 року за рекламно-інформаційні послуги на загальну суму 10871,1 грн, в т.ч. ПДВ 1804,33 грн (ПН №15553 від 21 лютого 2008 року) та податок на рекламу 45,11 грн. До складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року віднесено 9021,66 грн (Дт 92 Кт 633). В акті не конкретизовано зміст рекламної інформації, обсяг рекламної інформації.

Договір №531/321 від 04 квітня 2008 року укладено на виготовлення оригінал-макетів та розміщення реклами площею 130 кв.см на сторінках газети „PIA" (№ 15,16,17,18,19,20). Фактично площа розміщених рекламних оголошень становить 105 кв.см.

Договір №531/320 від 07 квітня 2008 року укладено на виготовлення оригінал-макетів та розміщення реклами площею 130 кв.см на сторінках газети „PIA" (№ 15,16,17,18,19,20). Фактично площа розміщених рекламних оголошень становить 105 кв.см

Тобто у цих номерах газети має бути розміщено по дві об'яви. Фактично у номерах 18,19,20 розміщено по 1 об'яві площею 110 кв.см.

На договорі №531/320 від 07 квітня 2008 року від руки зроблено приписку, що об'яви фактично опубліковані у номерах газети 11,12,13,15,16,17. Слід зазначити, що №№ 11,12,13- виходили в березні місяці, тобто ще до укладання договору.

Акт виконаних робіт по цим двом договорам №VN-0006148 від 08 травня 2008 року за рекламно-інформаційні послуги на загальну суму 13676,06 грн, в т.ч. ПДВ 2269,89 грн (ПН №25086 від 08 травня 2008 року) та податок на рекламу 56,75 грн. До складу валових витрат у 2 кварталі 2008 року віднесено 11349,13 грн (Дт 92 Кт 633). В акті відсутні зміст та обсяг господарської операції «написано «Рекламно-інформаційні послуги», тобто не конкретизовано зміст наданих послуг, обсяг фактично наданих послуг та залишається невідомим коли конкретно їх надано.

У додатку №5 від 15 вересня 2008 року до договору №531 від 01 липня 2008 року TOВ «Медіа Дім «PIA» зобов'язується розмістити рекламну інформацію по вул. Першотравневій у термін з 01 жовтня 2008 року по 31 жовтня 2008 року, вартість послуги 1500 грн, в т.ч. ПДВ - 248 грн.

Акт виконаних робіт №VN-0013726 від 23 вересня 2008 року за рекламно-інформаційні послуги на загальну суму 1500 грн, в т.ч. ПДВ 248,96 грн (ПН №42108 від 23 вересня 2008 року) та податок на рекламу 6,22 грн підписано Підприємством 23 вересня 2008 року, тобто ще на настання терміну надання послуги. До складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року віднесено 1244,81 грн (Дт 92 Кт 633). В акті не конкретизовано зміст рекламної інформації, обсяг рекламної інформації та залишається невідомим коли конкретно отримано ці послуги.

В ході перевірки ревізору для підтвердження зв'язку наданої реклами з господарською діяльністю підприємства не надані текст чи зміст цієї реклами, отже не відомо стосовно чого була реклами та дата фактичного її надання.

Договір 531/ від 11 серпня 2008 року укладено на виготовлення оригінал-макетів та розміщення реклами площею 130 кв.см на сторінках газети „PIA" № 33,34,35,36,37,38, які виходили з друку протягом серпня - вересня 2008 року.

Акт №VN-0011828 від 14 серпня 2008 року за рекламно-інформаційні послуги на загальну суму 7204,93 грн, в т.ч. ПДВ 1195,84 грн (ПН №37473 від 14 серпня 2008 року) та податок на рекламу 29,9 грн. До складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року віднесено 5979,2 грн (Дт 92 Кт 633). В акті не конкретизовано зміст наданих послуг, їх обсяг, залишається невідомим коли конкретно їх надано. До речі, в ксерокопії сторінки з газети №38 зміст об'яви відрізняється від змісту об'яв, надрукованих з оригінал-макету у газетах № 33,34,35,36,37, хоча у договорі мова йде про виготовлення 1 оригінал-макету.

Договір №531/333 від 01 липня 2008 року та додатку до нього №1 від 01 липня 2008 року про надання рекламних послуг шляхом розміщення реклами на білл-борді передбачає поетапне надання послуг, початок і закінчення кожного етапу узгоджується Сторонами у додатках до даного договору і фіксуються Актами виконаних робіт (п.2.2 Договору.).

Акт №VN-0011170 від 31 липня 2008 року за рекламно-інформаційні послуги на загальну суму 1100,0 грн, в т.ч. ПДВ 182,57 грн (ПН №36160 від 31 липня 2008 року) та податок на рекламу 4,56 грн. До складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року віднесено 912,86 грн (Дт 92 Кт 633). В акті не зазначено зміст послуги, не відомий зміст реклами, не зафіксовано початок і закінчення кожного етапу, як це передбачено договором. Зв'язок з господарською діяльністю підприємства не доведено.

Договір за таким же номером від 01 серпня 2008 року (які проставлено від руки, як і назва ДП «Автотрейдінг-Вінниця», ФІП в.о. директора Дерипаски) та додатку №1 до нього від 01 серпня 2008 року про надання рекламних послуг шляхом розміщення реклами на білл-борді передбачає поетапне надання послуг, початок і закінчення кожного етапу узгоджується Сторонами у додатках до даного договору і фіксуються Актами виконаних робіт (п.2.2 Договору.).

Акт №VN-0011856 від 14 серпня 2008 року за рекламно-інформаційні послуги на загальну суму 1100 грн, в т.ч. ПДВ 182,57 грн (ПН №37501 від 14 серпня 2008 року) та податок на рекламу 4,56 грн. До складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року віднесено 912,86 грн (Дт 92 Кт 633). В акті не зазначено зміст послуги, не відомий зміст реклами, не зафіксовано початок і закінчення кожного етапу, як це передбачено договором.

Договір за таким же номером від 01 липня 2008 року (які проставлено від руки, як і назва ДП «Автотрейдінг-Вінниця», ФІП в.о. директора Дерипаски) та додатку №4 до нього від 01 вересня 2008 року про надання рекламних послуг шляхом розміщення реклами на білл-борді передбачає поетапне надання послуг, початок і закінчення кожного етапу узгоджується Сторонами у додатках до даного договору і фіксуються Актами виконаних робіт (п.2.2 Договору.).

Акт №VN-0013725 від 23 вересня 2008 року за рекламно-інформаційні послуги на загальну суму 1269 грн, в т.ч. ПДВ 210,62 грн (ПН №42107 від 23 вересня 2008 року) та податок на рекламу 5,27 грн. До складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року віднесено 1053,11 грн (Дт 92 Кт 633). В акті не зазначено зміст послуги, не відомий зміст реклами, не зафіксовано початок і закінчення кожного етапу, як це передбачено договором.

Договір №531/232 від 21 травня 2008 року передбачає одноразове розміщення реклами в газетах «PIA» та «20 хвилин» (з понеділка по суботу ) розміром 1/28 частини смуги, при цьому (згідно п.2.1.3 ) замовнику надається 1 примірник газет. Також Замовник має надати Рекламісту текст рекламного оголошення (п.2.2.1 Договору). Текст рекламних оголошень невідомий.

Акт №VN-0008930 від 25 червня 2008 року за рекламно-інформаційні послуги на загальну суму 165 грн, в т.ч. ПДВ 27,39 грн (ПН №31392 від 25 червня 2008 року - проведено у липні 2008 року) та податок на рекламу 0,68 грн. До складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року віднесено 136,93 грн (Дт 92 Кт 633). В акті не зазначено зміст послуги, терміни її фактичного надання, чи згідно якого договору вона надавалася.

Договір №531/ від 11 серпня 2008 року укладено на виготовлення оригінал-макетів та розміщення прайсів на сторінках газети «PIA» (№34-37). Площа публікації - строка.

У наданих ксерокопіях газети «PIA» №34-37 відсутня рекламна інформація у вигляді строки прайсу. В цих примірниках газети є тільки реклама, передбачена договором під цим же номером та від цієї ж дати та розміщення рекламних оголошень у № 33,34,35,36,37,38. Акт №VN-0011809 від 14 серпня 2008 року за рекламно-інформаційні послуги на загальну суму 340 грн , в т.ч. ПДВ 56,43 грн (ПН №37545 від 14 серпня 2008 року) та податок на рекламу 1,41 грн. До складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року віднесено 282,16 грн (Дт 92 Кт 633). В акті не зазначено зміст послуги, терміни її фактичного надання, чи згідно якого договору вона надавалася.

Договір №531/296 від 25 березня (чи 28 березня - невідомо, дата виправлена) 2008 року: Виконавець зобов'язується виконати роботи з виготовлення та розміщення рекламно-інформаційних повідомлень, програм. Замовник зобов'язаний підготувати та надати Виконавцю інформацію для виготовлення рекламно-інформаційних повідомлень, програм. Позивачем для підтвердження зв'язку наданої реклами з господарською діяльністю підприємства не надані текст чи зміст цієї реклами, отже не відомо стосовно чого була реклама.

В додатку до цього договору надані графіки трансляцій радіоролика на радіо без уточнення її змісту, згідно цього графіку трансляція мала відбуватися протягом 13 березня -12 квітня 2008 року та 24 березня 22 квітня 2008 року.

Таким чином, проаналізувавши та дослідивши наведені матеріали, слід зазначити, що за своєю суттю маркетинг для підприємства це система організації його праці, за якою виробничі рішення приймаються спеціальним вивченням вимог ринку, прогнозуванням та управлінням їх. У систему маркетингу входить вивчення конюнктури та динаміки платоспроможного попиту на продукцію, що виробляється (збувається) підприємством; аналіз зміни цін на продукцію та її замінники; прогнозування доходів потенційних споживачів і їх потреб у певному товарі; використання реклами як основного способу нецінової боротьби з конкуруючими фірмами, стимулювання збуту продукції; планування товарного асортименту з урахуванням соціально-психологічних настанов різних груп споживачів; спеціальна організація обслуговування споживачів, яка передбачає максимальне наближення товару до потенційного споживача.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б конкретизували зміст рекламної інформації, її обсяг, час їх отримання. Адже з наявних в справі актів виконаних робіт не вбачається, які роботи рекламно-інформаційного характеру та в якому обсязі були виконані.

Види наданих згідно актів прийому-здачі послуг носять загальний характер і фактично відтворюють умови договору про надання послуг стосовно зобовязань виконавця за цим договором.

За таких обставин судом беруться до уваги твердження ДПІ у м. Вінниці про те, що з актів прийому передачі виконаних робіт, не зрозуміло, які саме проведено роботи, відсутній зміст та обсяг господарської операції та яким саме чином зазначені в акті послуги використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

З огляду на наведені вище норми та зазначені фактичні обставини справи, надані ДП «Автотрейдінг-Вінниця» акти виконаних робіт не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують факти виконання маркетингових послуг, використаних у господарській діяльності підприємства, оскільки не містять інформації про конкретні обсяги та напрями, за якими згідно з договорами здійснювалися відповідні послуги.

В такій ситуації, суд знаходить обґрунтованими доводи відповідача про необхідність додаткового підтвердження. Тобто, необхідність оформлення конкретних результатів проведених маркетингових досліджень (що зроблено, як зроблено, висновки), які передують актам виконаних робіт та викладення їх у певній формі, як-от звіт, висновок тощо.

Так, Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 цього Закону передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; печатки.

Для підтвердження включення витрат на рекламу до складу валових витрат необхідні документи, які, зокрема, підтверджують факт отримання рекламних послуг від іншої особи, а також підтвердження звязку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Крім того, відповідно до пункту 2.1 статті 2 вищезазначеного Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року №270/96-ВР, реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи товару.

Згідно із статтею 41 Закону України “Про інформацію” від 02 жовтня 1992 року №2657-ХІІ, інформаційна послуга - це здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їх інформаційних потреб. Дана інформаційна продукція (послуга) надається Замовнику на матеріальних носіях, в якості останніх можуть використовуватися документи, магнітна, кіно -, відео -, фотоплівка та інші. Документ в інформаційних відносинах - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на магнітній, кіно -, відео -, фотоплівці та інші відповідно до статті 27 Закону України “Про інформацію”.

Тільки ці носії засвідчують одержання, зберігання інформації і доводять зв'язок наданих послуг з господарською діяльністю підприємства, а отже є необхідною умовою для відображення витрат на їх одержання в системі рахунків бухгалтерського обліку і дають право на віднесення суми даних витрат на валові витрати підприємства.

В якості підтвердження того, які саме рекламні послуги були надані Підприємству, позивачем суду, зокрема, надано ксерокопії газет із рекламою, проте, оцінюючи та співставляючи акти виконаних робіт та надані витяги із газет, суд, не може встановити прямий взаємозвязок між ними, оскільки у договорах та в актах виконаних послуг відсутній текст оголошень, також неможливим є відслідковування інформації на білл-бордах. Натомість, у договорах йде мова про розміщення реклами на певній площі сторінки у газеті. Це пояснюється тим, що в самих актах вказано без будь-якої конкретизації взагалі про надання рекламно-інформаційних послуг. Як зазначалось вище, належних документів, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансові звітність в Україні» в яких відображались би які саме рекламно-інформаційні послуги надані до цих актів виконаних робіт ДП «Автотрейдінг-Вінниця» не оформлено. При цьому, слід враховувати і те, що надані позивачем підтвердження у вигляді газет, інше, як зазначено вище ні первіряючим в межах перевірки, ні судом не підтвердили взаємозвязок з договорами й більше того, є неналежно оформленими для їх врахування у податковому обліку згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансові звітність в Україні».

Така позиція підтверджується і тим, що в Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29 березня 2003 року №143, зазначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Відповідно до вимог пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

До перевірки ДП «Автотрейдінг-Вінниця» не надало інших документів, які б стверджували зв'язок вищевказаних витрат з господарською діяльністю Підприємства (крім договорів та актів виконаних робіт). Змістом первинних документів, що надані до перевірки, не доведено, яким чином отримані послуги були використані Підприємством в його господарській діяльності, в якому обсязі були виконані вищезазначені послуги.

Крім того, визначаючись щодо даного питання, суд враховує і листи ДПА України “Щодо включення витрат на маркетинг до складу валових витрат” та “Про податковий облік витрат на маркетинг” від 08 квітня 2008 року №3146/6/15-016 й від 29 липня 2008 року №15176/7/15-0217 відповідно.

Так, податковою адміністрацією вказується, що діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на маркетинг. Однак, слід виходити з того, що для підтвердження включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, зокрема:

-документи, що підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи;

-документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

У дані же ситуації ДП «Автотрейдінг-Вінниця» посилаючись у підтвердження звязку понесених витрат на рекламно-інформаційні послуги із своєю господарською діяльністю, на договори та акти виконаних робіт помилково ототожнює види даних документів, оскільки як зазначалось вище, та вказано у листах ДПА України, вони лише підтверджують факт отримання рекламно-інформаційних послуг від іншої особи. На підтвердження звязку із господарською діяльністю ними жодних документів ні під час перевірки, ні під час судового розгляду справи не надано.

Також, суд вважає за необхідне зазначити і те, що позивачем помилково в позовній заяві та наданих в судовому засіданні усних поясненнях здійснюється посилання на відсутність встановлення діючим законодавством конкретного переліку документів на підтвердження витрат на маркетинг, тобто, фактично стверджується про достатність договорів та актів виконаних робіт. Дане посилання стосується невизначеного переліку документів, які можуть оформлюватись перед підписанням актів виконаних робіт для оформлення результатів маркетингових досліджень (звіти, специфікації послуг, висновки, інше оформленні відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”), тобто конкретно для підтвердження зв'язку із господарською діяльністю, а не взагалі для підтвердження факту надання таких послуг і їх звязку із вказаною діяльністю. Така ситуація має місце, коли представлені на перевірку акти виконаних робіт не містять необхідної інформації. У випадку ж її наявності, такі акти є достатніми документами. В даній ситуації, в судовому засіданні дослідженні всі договори, акти виконаних робіт ДП «Автотрейдінг-Вінниця» і встановлено невідповідність цих актів, а отже застосовано вказане правило.

Такі ж позиції висловлені Вищим адміністративним судом в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-12 та оглядовому листві від 06 липня 2009 року №982/13/13-09.

Таким чином, на підставі вище викладеного, суд погоджується з висновком податкового органу про безпідставність включення ДП «Автотрейдінг-Вінниця» до валових витрат сум придбаних рекламно-інформаційних послуг, оскільки відсутність вказаної інформації не дає можливості встановити звязок понесених витрат позивача з його господарською діяльністю.

По-друге, з цих же підстав позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 66987 грн (в т.ч. за основним платежем 44658 грн та штрафні (фінансові) санкції 22329 грн) у зв'язку із порушенням п. 4.5 ст. 4, п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.1 п. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР.

У періоді, що перевірявся, ДП «Автотрейдінг-Вінниця» віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у вартості рекламно-інформаційних послуг, отриманих від наступних контрагентів: ТОВ «Медіа Дім «РІА», ТОВ «Регіна ЛТД» та ТОВ «ЕМ ДІ СІ» на підставі укладених договорів про надання рекламно-інформаційних послуг.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

ДП «Автотрейдінг-Вінниця» не спростовано доводи податкового органу про відсутність достатніх документальних доказів (первинних документів) для встановлення звязку понесених позивачем витрат на рекламно-інформаційні послуги зі здійсненням господарської діяльності.

За таких обставин, суд погоджується з висновком податкового органу про завищення позивачем валових витрат на суму придбаних рекламно-інформаційних послуг та заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Згідно з п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Зважаючи на те, що судом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є обґрунтованим.

При цьому, в межах розгляду питання щодо формування валових витрат до податкового кредиту, окрім наведеного стосовно податку на прибуток підприємства, суд вважає за необхідне додатково також зазначити і про те, що ДПА України листом від 03 червня 2002 року №3428/6/15-1215-26 «Щодо оподаткування операцій з розповсюдження рекламних матеріалів, подарунків і зразків з метою реклами» зазначає, що витрати, які пов'язані з рекламними заходами, відповідно до пункту 5.4.4 статті 5 Закону №334/94-ВР відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 передбачено особливий порядок обліку. Суть подвійного призначення полягає у тому, що такі витрати можуть включатися до складу валових витрат у повному обсязі, тобто нелімітовані витрати, та до витрат з відповідним обмеженням, тобто лімітовані. Нелімітовані витрати - це витрати на проведення перепродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку, а до лімітованих витрат відносяться витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг з рекламними цілями. Зазначені витрати включаються до валових витрат підприємства у розмірі, що не перевищує 2% від оподотковуваного прибутку за попередній звітний (податковий) квартал.

Щодо оподаткування самостійного виготовлення (придбання) та розповсюдження матеріального носія реклами, який містить в собі інформацію про товари (роботи, послуги), що продаються (виконуються, надаються) компанією та який не можна використати ні в господарській діяльності, ні по-іншому, крім застосування його як носія (джерела) інформації (наприклад, прайс-листи, рекламні проспекти, брошури, каталоги, буклети тощо), то у рекламодавця витрати, повязані з виготовленням (придбанням) і розповсюдженням рекламної продукції, яку можна використати як виключно носій інформації про товари (роботи, послуги), включаються до складу валових витрат відповідно до першого абзацу підпункту 5.4.4 пункту 5.4 №334/94-ВР. Оскільки з підпунктом 7.4.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат, то суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні матеріальних ресурсів, вартість яких відноситься до валових витрат у частині, що відноситься до виробництва оподатковуваної продукції (товарів, послуг), включаються до складу податкового кредиту. Якщо ці матеріальні носії реклами є виключно засобами розповсюдження інформації, то таке розповсюдження рекламного продукту по своїй суті не підпадає під поняття продажу товарів (робіт, послуг), визначення якого встановлено в пункті 1.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 1.31. статті 1 Закону №334/94-ВР визначено, що продаж товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів, аігкаються продажем операції з надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Згідно з пунктом 1.4. статті 1 Закону № 168/97-ВР, поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших Е цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі. Поставка послуг це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, обєктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші обєкти права інтелектуальної, в тому числі промислової власності.

Крім того, в межах даного питання, враховуючи доводи позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 5.10 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Тобто звітним періодом в якому відбулися коригування був 3-тій квартал, проте дані коригування було відображено позивачем лишу у 4-му кварталі, що прямо суперечить пункту 5.10 статті 5 Закону яким встановлено, що платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Крім того відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення даних відносин) визначено строк давності, а саме, п.п.15.1.1 п.15.1 ст.155.1 визначає, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже зважаючи на викладене вище, посилання позивача на протиправність дій ДПІ у м. Вінниці є безпідставними та такими що не відповідають дійсним обставинам справи.

По-третє, що стосується посилань позивача на правомірність коригування податкових зобовязань Підприємством у бік зменшення на суму 130938 грн у звязку із поверненням товару покупцям та самостійним виправленням помилок, суд виходить із того, що відповідно до п.4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Зокрема, п.п.4.5.1 п. 4.5 ст.4 Закону визначає, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Відповідно до п. 10.3 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», правила податкового обліку встановлюються центральним органом державної податкової служби України. Правила здійснення коригування в частині, що стосується виписки розрахунку коригування до раніше виписаної податкової накладної, і відображення таких операцій в податковому обліку міститься в документах, затверджених Наказом ДПАУ від 30.05.1997 року №165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення».

Так, пунктами 20-28 Порядку №165 заповнення податкової накладної визначено, що при цьому продавець товарів виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у двох примірниках за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів, копія залишається у продавця. Розрахунок коригування дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на збільшення чи зменшення податкового кредиту з відповідним подальшим коригуванням податкового зобов'язання із обовязковим відображенням зазначених коригувань у книзі обліку придбання з відємним чи позитивним значенням На титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни. Розрахунок коригування складається виключно продавцем - особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної. Продавцем присвоюється номер розрахунку коригування, який має вигляд дробу, чисельник якого відповідає порядковому номеру розрахунку, який реєструється у окремому журналі, а знаменник - номеру податкової накладної.

Розрахунок коригування до податкової накладної, встановлений додатком №2 Порядку заповнення податкової накладеної, затвердженого Наказом ДПАУ від 30.05.1997 року №165 передбачає, зокрема, наявність такого обовязкового реквізиту як підпис покупця, який свідчить про отримання покупцем розрахунку коригування та його зобовязання включаючи суми коригування до книги обліку придбання з відповідним зменшенням сум податкового кредиту.

Натомість, ДП «Автотрейдінг Вінниця » порушено правила здійснення коригування в частині, що стосується виписки розрахунку коригування до раніше виписаної податкової накладної, які містяться в документах, затверджених наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення". А саме, в розрахунку коригування відсутній підпис посадової особи підприємства - покупця, який зобов'язується зменшити суму податкового кредиту на підставі такого розрахунку та дата отримання покупцем такого розрахунку коригувань. Результати коригування враховані підприємством в загальній сумі податкових зобовязань, зазначених у ряд.9 Декларації.

Так, Підприємство виписало розрахунок коригувань №Пр2-000000000033 від TOB «Вінницька аграрно-промислова група» до податкової накладної №НН-00000000214 від 18 серпня 2009 року, виписаної на суму 119762,5 грн, в т.ч. ПДВ - 23952,5 грн (а.с.26-27, т.с.2).

Зазначений розрахунок коригувань не підписаний посадовими особами TOB «Вінницька аграрно-промислова група», коригування податкового кредиту вищеназваним підприємством не проведено у серпні 2009 року та у наступних податкових періодах.

Як встановлено в судовому засіданні, в Декларації по податку на додану вартість №9001151117 від 21 вересня 2009 року по р.01"Б" Підприємство задекларувало податкові зобов'язання у сумі 326211 грн. По р.08 Підприємство задекларувало зменшення податкових зобов'язань на суму 26245 грн. По р.09 «Загальна сума податкових зобов'язань» Підприємство задекларувало 299956 грн.

В Додатку №5 (вх. №9001151099 від 21 вересня 2009 року) «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» у рядку «Усього за місяць (квартал)» Обсяг поставки задекларовано у сумі 1631056 грн, сума ПДВ - 326211 грн, в т.ч. під №63 із зазначенням контрагента ТОВ "Вінницька Аграрно-промислова група": обсяг поставки задекларовано у сумі 139789,67 грн, сума ПДВ - 27957,93 грн.

В додатку №1 (вх. №9001151110 від 21 вересня 2009 року) „Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації за серпень 2009 року у Розділі 1 «Коригування податкових зобов'язань» по контрагенту ТОВ "Вінницька Аграрно-промислова група" проведено коригування у бік зменшення:

1) податкової накладної від 18 серпня 2009 року №НН-00000000214 (із зазначенням дати отримання отримувачем (покупцем) розрахунку коригувань - 26.08.09) у зв'язку з поверненням коштів: Обсяг поставки зменшено на суму 119762,5 грн, сума ПДВ зменшена на 23952,5 грн.

2) податкової накладної від 26 серпня 2009 року №НН-00001 (із зазначенням дати отримання отримувачем (покупцем) розрахунку коригувань - 26.08.09) у зв'язку з поверненням коштів: Обсяг поставки зменшено на суму 8795,25 грн, сума ПДВ зменшена на 1759,05 грн.

Всього по додатку №5: Обсяг поставки зменшено на суму 128557,75 грн, сума ПДВ зменшена на 25711,55 грн. Тобто, до складу податкових зобов'язань віднесено суму 27957,93 грн, яка була зменшена на 25711,55 грн.

Таким чином, податкові зобов'язання, задекларовані підприємством у серпні 2009 року при проведенні господарських операцій з контрагентом TOB «Вінницька Аграрно-промислова група» склали 2246,38 грн (27957,93-25711,55 грн).

За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України у відповідності до Наказу ДПА України від 18 квітня 2008 року №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" у серпні 2009 року встановлено розбіжності по контрагенту TOB «Вінницька аграрно-промислова група» у сумі 23952,5 грн.

Внаслідок коригувань, які проведено з порушенням вимог п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" та пункту 20-28 Порядку заповнення податкової накладної, Підприємством завищено податкові зобов'язання, що коригувалися зі знаком «-« по р.8.3"Б" Декларації у зв'язку з поверненням коштів покупцю на суму 23953 грн. З таким висновком податкового органу погоджується і суд.

Це обумовлюється вище вказаним висновком щодо необхідності дотримання обовязкового реквізиту розрахунку коригування в частині його підпису контрагентом. Недотримання необхідних реквізитів такого первинного документу, визначених чинним законодавством тягне недійсність самого документу в розумінні податкового, фінансового обліків, тобто неможливість його врахування при формуванні податкового кредиту. У даному випадку мова йде про дотримання ДП «Автотрейдінг-Вінниця» відповідного обліку та формування кредиту згідно із належним чином оформлених документів. Сама по собі причина відмови контрагента ТОВ «Вінницька Аграрно-промислова група» від підписання розрахунку, а саме, у звязку із не реєстрацією його платником податку на додану вартість, не впливає на необхідність дотримання обовязкових реквізитів документа та можливість врахування такого документа, зокрема, в податковому обліку.

Більше того, слід зазначити, що податкова накладна є розрахунковим документом, що підтверджує факт придбання (продажу) товарів (послуг), і є підставою для нарахування податкового кредиту, а у разі здійснення коригування сум ПДВ відповідно до п.4.5 ст.4 Закону №168/97/ВР розрахунок коригування до податкової накладної (додаток 2) є невід'ємною частиною такої податкової накладної, на який поширюються вимоги наказу ДПА України від 30.05.97 р. № 165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення".

За таких обставин, виявлені в акті перевірки порушення п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР також знайшли своє підтвердження під час розгляду справи по суті.

По-четверте, не беруться судом до уваги доводи позивача щодо правомірності включення до складу валових витрат витрати в сумі 11411 грн. на організацію та проведення прийомів, презентацій, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків та сувенірів, що в подальшому слугувало підставою для збільшення податкового кредиту, з огляду на таке.

Перевіркою відображеного у рядку 10.1Б Декларацій податку на додану вартість з придбання товарів (робіт, послуг), основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою, ДПІ у м. Вінниці встановлено, що сума податкового кредиту за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2009 року визначена Підприємством у загальній сумі 11792347 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за жовтень-грудень 2007 року в сумі 1786652 грн, січень-грудень 2008 року в сумі 7031443 грн ,січень-грудень 2009 року в сумі 2974252 грн, на підставі таких документів: Декларацій з ПДВ з додатками, головних книг за 2007-2009 роки, журналів-ордерів по рахунках бухгалтерського обліку 63 з субрахунками, 37 з субрахунками, 31, 30 з субрахунками, 64.1, 64.4, 92, 93 з субрахунками, 10, 11, 20 з субрахунками, 28 з субрахунками, інших журналів-ордерів, реєстрів податкових накладних на придбання товарів (робіт, послуг), розшифровок податкового кредиту в розрізі контрагентів, первинних документів по банку, прибуткових та вибуткових касових ордерів, касових книг, прибуткових та вибуткових накладних на товарно-матеріальні цінності, актів виконаних робіт, наданих послуг, інших необхідних документів, ДПІ у м. Вінниця встановлено завищення задекларованих ДП «Автотрейдінг Вінниця» показників у рядку 10.1Б Декларацій сум податкового кредиту всього у сумі 15338 грн в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В судовому засіданні також встановлено, що ДП « Автотрейдінг Вінниця» придбавало товари саме для безоплатної роздачі їх під час проведення презентацій і свят, що підтверджується наказами по Підприємству. Підприємство не відносило до складу валових витрат у складі скоригованих валових витрат вартість придбання цих товарів, до складу податкового кредиту віднесено податок на додану вартість, сплачений в ціні придбання цих товарів у повному обсязі.

ДП « Автотрейдінг Вінниця» придбавало сувенірну продукцію та безоплатно роздавало її під час проведення презентацій і свят, що підтверджується наступними документами: наказ №20/1 від 15 квітня 2008 року щодо безоплатної роздачі матеріалів.

Згідно з наказом, Підприємство 19 квітня 2008 року провело всеукраїнську презентацію автомобіля Skoda Fabia Combi new в автосалоні по вул. Коцюбинського, 24. Кошторис витрат на суму 7404.92 грн затверджено в.о. директора ДП «Автотрейдінг Вінниця» Дерипаскою О.М. та підписано в.о. головного бухгалтера Л.Є.Очеретною. Звіт від 21 квітня 2008 року про виконання кошторису на проведення презентації Skoda Superb New затверджено в.о. директора ДП «Автотрейдінг Вінниця» Дерипаскою О.М. та підписано в.о. головного бухгалтера Л.Є.Очеретною на суму 7404,92 грн, в т.ч.: роздача буклетів, листівок - на суму 3487,5 грн; роздача подарунків (брелоків, значків, ручок, блокнотів, бейсболом, парасольок, футболок, заколок для краваток, атласу автодоріг, магнітів, чашок тощо) - на суму 3917,42 грн.

Наказ №53/1 від 29 серпня 2008 року щодо призначення відповідальних осіб на проведення на підприємстві презентації нового автомобіля Skoda Superb New у п. 1 якого зазначено: Заступнику директора зі збуту Каріті І.Л. здійснити підготовку, організацію та проведення презентації Skoda Superb Nfcsv 27 вересня 2008 року в автосалоні підприємства; замовлення і розповсюдження сувенірної продукції та рекламних матеріалів відвідувачам презентації з подальшим поданням звіту до бухгалтерії підприємства до 30 вересня 2008 року. Кошторис витрат на суму 13306,4 грн затверджено в.о. директора ДП «Автотрейдінг Вінниця» Дерипаскою О.М. та підписано в.о. головного бухгалтера Л.Є.Очеретною. Звіт про виконання кошторису на проведення презентації Skoda Superb New затверджено В.о. директора ДП «Автотрейдінг Вінниця» Дерипаскою О.М. та підписано заступником директора зі збуту Карітою І.Л. від 29 вересня 2008 року на суму 13306,4 грн, в т.ч.: витрачено у звязку з роздачею рекламних матеріалів (каталогів, буклетів) - 2187,5 грн; у зв'язку з роздачею сувенірної продукції - 11118,9 грн. У звіті зазначено, що матеріали та сувенірна продукція під час проведення презентації роздані відвідувачам в повному обсязі. Накладна на списання ТМЦ №СТ-0000048 від 27 вересня 2008 року на суму 13306,4 грн.

Наказ №1 від 05 січня 2009 року про проведення рекламного заходу з безоплатної роздачі рекламних та сувенірних матеріалів серед відвідувачів автосалону, який проведений з 08 січня 2009 року по 14 січня 2009 року в автосалоні по вул. Коцюбинського, 24. Кошторис витрат на суму 3955,38 грн затверджено в.о. директора ДП «Автотрейдінг-Вінниця» Дерипаскою О.М. та підписано в.о. головного бухгалтера Л.Є.Очеретною 05 січня 2009 року. Звіт про виконання кошторису на проведення презентації Skoda Superb New затверджено в.о. директора ДП «Автотрейдінг Вінниця» Дерипаскою О.М. та підписано заступником директора зі збуту Карітою І.Л. від 15 січня 2009 року на суму 3955,38 грн. У звіті зазначено, що сувенірна продукція під час проведення презентації роздані відвідувачам в повному обсязі. Накладна на списання ТМЦ №СТ-0000002 від 15 січня 2009 року на суму 3955,38 грн (гаманці, кухлі, підсвічники, пледи, подушки, ручки, футболки з логотипом, чашки з гравіюванням, ручки тощо).

Наказ №37 від 10 липня 2009 року про проведення рекламного заходу «День відкритих дверей. День сімї Skoda» з розповсюдження рекламних матеріалів та сувенірної продукції серед відвідувачів автосалону, яка проведена 25 липня 2009 року в автосалоні по вул. Коцюбинського, 24. Кошторис витрат на суму 8040 грн затверджено директором ДП «Автотрейдінг-Вінниця» Дерипаскою О.М. та підписано головним бухгалтером М.В.Піковською. Звіт про виконання кошторису на проведення презентації Skoda Superb New затверджено директором ДП «Автотрейдінг Вінниця» Дерипаскою О.М. та підписано заступником директора зі збуту Карітою І.Л., головним бухгалтером М.В.Піковською на суму 4340,73 грн, в т.ч: розповсюдження сувенірної продукції серед відвідувачів салону - 3082 грн; розповсюдження візиток - 76,86 грн; друк фотографій для заходу «Фото зі Skoda» - 11,5 грн. Продукти харчування для організації фуршету в автосалоні - 1170,17 грн.

Наказ №62 від 09 вересня 2009 року щодо призначення відповідальних осіб на проведення на підприємстві презентації нового автомобіля Skoda Octavia А5 FL. Кошторис витрат на суму 3350 грн затверджено директором ДП «Автотрейдінг Вінниця» Дерипаскою О.М. та підписано головним бухгалтером М.В.Піковською. Звіт про виконання кошторису на проведення презентації Skoda Superb New затверджено директором ДП «Автотрейдінг-Вінниця» Дерипаскою О.М. та підписано заступником директора зі збуту Карітою І.Л., головним бухгалтером М.В.Піковською на суму 3141,52 грн, в т.ч.: залучення сторонньої організації (Баскевич) для проведення презентації - 2375 грн організація фуршету для відвідувачів автосалону - 723,32 грн; друк фотографій для заходу „Фото зі Skoda" - 43,2 грн.

Наказ №86/2 від 01 грудня 2009 року про проведення новорічної рекламної акції з роздачею товарів з логотипом торгової марки Skoda серед відвідувачів автосалону в строк 31 грудня 2009 року в автосалоні по вул. Коцюбинського, 24. Перелік товарів, призначених для роздачі, підписано ст.менеджером Кабановим І.О. Звіт про виконання кошторису на проведення новорічної рекламної акції затверджено директором ДП «Автотрейдінг-Вінниця» Карітою І.Л. та головним бухгалтером М.В.Піковською на суму 934,02 грн, в т.ч.: роздача значків, ручок, магнітів - 616,3 грн роздача візиток - 317,72 грн.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до податкового кредиту відносяться суми ПДВ нараховані (сплачені) у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку. Тобто, до складу податкового кредиту включаються суми ПДВ у частині товарів (робіт, послуг), що використовуються у господарській діяльності підприємства.

Водночас Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п.п5.3.1) передбачено, що до складу валових витрат платника податку не1 включаються витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям), визначеним п.7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 цього Закону.

Згідно п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються таким платником податку.

Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податків за попередній звітний (податковий) рік.

У межах 2% ліміту від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік до складу валових витрат відносяться витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій ,розваг та відпочинку придбання та розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг з рекламною метою(лімітовані витрати).

Таким чином, витрати на проведення презентацій та свят (в тому числі придбання сувенірної та рекламної продукції, яке підприємство закуповувало на підставі наказів по підприємству в рамках проведення таких презентацій та свят для безоплатної роздачі ) має бути лімітоване двома відсотками від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

При визначені правильності формування податкового кредиту по придбаних товарах, які безоплатно роздаються з рекламними цілями ДПІ у м. Вінниці правомірно прийнято до уваги Лист ДПА України від 13 червня 2005 року №5436/6/15-2315 з питань формування податкового кредиту по придбаних товарах, які безоплатно роздаються з рекламними цілями, а не лист №3428/6/15-1215-26 від 03 червня 2002 року, як це зазначено позивачем.

Крім того, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" з урахуванням редакції Закону України від 25 березня 2005 року №2505-ІУ, податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку по придбаних на митній території України та імпортованих товарах (послугах), у тому числі основних фондах, з метою використання їх у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Також, суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак позовні вимоги на знайшли свого підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України у звязку із відмовою в позові задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

в задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чудак Олеся Миколаївна