Решение № 14353323, 28.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.11 Справа № 39/04-06/1-11/310

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єнакіївське благо", с. Малоорлівка Шахтарського району Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехтранс", м. Луганськ

про стягнення 75 967 грн. 74 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Стріжаков М.В., дов. б/н від 09.02.2011;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу № 05/10/10/1 від 05.10.2010 у розмірі 75967 грн. 74 коп.

Представник відповідача у засідання суду не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлений належним чином, що підтверджено наявним у матеріалах справи повідомленням № 9105505438573 від 14.02.2011 про вручення поштового відправлення.

Письмовою заявою № 19 від 21.02.2011 позивач уточнив позовні вимоги та заявив до стягнення з відповідача пеню за прострочення поставки товару урозмірі 75967 грн. 74 коп.

Письмовим відзивом № 12/7 від 17.01.2011 на позовну заяву відповідач проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

05.10.2010 сторонами у даній справі укладений договір № 05/10/10/1 купівлі-продажу (далі за текстом –договір) (а.с. 9 –12), відповідно до умов пункту 1.1 якого відповідач як Продавець зобов’язався поставити та передати у власність позивача як Покупця самоскид КАМАЗ 6520-060006 (товар), 2008 року випуску кількістю 1 шт., а позивач зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору загальна сума договору складає 500000 грн. 00 коп.

Умовами пункту 2.1 договору сторони встановили обов’язок позивача здійснити передплату товару за договором у розмірі 250000 грн. 00 коп. та здійснити оплату залишку вартості товару після підписання дефектного акту за результатами огляду автомобілю.

Відповідно до умов пунктів 3.1, 3.5 договору поставка здійснюється на умовах самовивозу з місця стоянки автомобілю; строк поставки –три робочих дні з моменту підписання договору купівлі-продажу та внесення оплати на розрахунковий рахунок продавця.

Платіжними дорученнями № 340 від 06.10.2010 на суму 250000 грн. 00 коп. та № 345 від 08.10.2010 на суму 250000 грн. 00 коп. (а.с. 13-14) позивачем здійснено оплату товару за договором.

За актом приймання-передачі транспортного засобу від 12.11.2010 (а.с. 56) транспортний засіб, що є предметом укладеного сторонами договору, переданий позивачеві ТОВ «Торговий дім «КАМАЗ».

Підставою позову позивач визначив порушення відповідачем умов укладеного сторонами договору щодо строків поставки товару.

Доказів повідомлення позивача про місце стоянки автомобіля для здійснення його самовивозу відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Відповідно до пункту 3.11 договору у випадку прострочення строку поставки товару продавцем у визначені пунктом 3.5 договору строки продавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення.

Встановивши фактичні обставини справи, всебічно та повно оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт поставки відповідачем позивачеві обумовленого договором товару –транспортного засобу, 12.11.2010.

При цьому повна оплата товару була здійснена позивачем 08.10.2010.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин суд доходить висновку про настання у відповідача обов’язку поставити обумовлений договором товар у строк до 13.10.2011 включно (три робочих дня з моменту здійснення оплати товару –пункт 3.1 договору).

Як встановлено ст. 664 Цивільного кодексу України, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її обставинами встановлено, що у встановлений умовами пунктом 3.1 договору строк позивач не був повідомлений відповідачем про місце стоянки товару –транспортного засобу, що є предметом договору.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача пені на підставі пункту 3.11 договору є обґрунтованою.

При цьому суд враховує таке.

Позивачем під час розрахунку суми позову першим днем прострочення строку поставки товару визначене 13.10.2010, що суперечить умовам пункту 3.5 договору, оскільки 13.10.2010 є третім робочим днем з моменту здійснення позивачем оплати товару. Прострочення встановленого договором триденного строку поставки товару розпочалося з 14.10.2010.

За період прострочення зобов’язання з поставки товару з 14.10.2010 по 12.11.2010 сума належної до стягнення пені складає 6164 грн. 38 коп. (розрахунок за формулою: вартість товару х кількість днів прострочення зобов’язання х облікова ставка НБУ х 2 / 365, що, виходячи з наявних даних, становить 500000 грн. х 30 х 15% х 2 / 365 = 6164 грн. 38 коп.).

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення строку поставки товару у визначеному позивачем є обґрунтованою частково і підлягає задоволенню у частині стягнення з відповідача 6164 грн. 38 коп.

Судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехтранс», м. Луганськ, вул. Совєтская, буд. 40, код 36409136, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Єнакіївське благо», Донецька область, Шахтарський район, с. Малоорлівка, вул. Широка, буд. 21, код 33665029, пеню у розмірі 6164 грн. 38 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 61 грн. 64 коп. та 19 грн. 15 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 28.02.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення –04.03.2011.

Суддя М.О. Москаленко